9. Мінерально-сировинні ресурси, необхідні для існування людини

Мінеральні ресурси представлені сукупністю виявлених в надрах скупчень (родовищ) різних корисних копалин, в яких хімічні елементи і утворювані ними мінерали знаходяться в різко підвищеній концентрації в порівнянні з кларковим вмістом у земній корі, що забезпечує можливість їх промислового використання.

Структура мінеральних ресурсів визначається цільовим призначенням їх використання. Існує п'ять основних категорій мінеральних ресурсів: паливно-енергетичні, чорні і легуючі метали, кольорові метали, неметалічні корисні викопні, підземні води.

До паливно-енергетичних мінеральних ресурсів відносяться корисні копалини, що використовуються для виробництва енергії: нафта, конденсат, горючий газ, кам'яне і буре вугілля, уран, бітумінозні сланці, торф і ін. Світова енергетика XX сторіччя характеризувалася швидкими темпами споживання палива. В п'ятдесяті роки основним видом споживаного палива було тверде: кам'яне і буре вугілля, торф і горючі сланці, які в загальній структурі споживання складали близько 60%. В сімдесяті роки відбулися істотні зміни в структурі споживання палива: пріоритетного значення (45%) набуло рідке паливо (нафта і газовий конденсат), а питома вага твердого палива знизилася до 30% і залишається на цьому рівні до теперішнього часу.

Категорію чорних і легуючих металів складають руди заліза, марганцю, хрому, титана, ванадію, вольфраму і молібдену. Ця сировина необхідна для функціонування промисловості - виробництва сталі і чавуну.

Категорія кольорових металів представлена рудами міді, кобальту, свинцю, цинку, олова, алюмінію, сурми і ртуті. Вони використовуються як в цивільній, так і в оборонній і хімічній промисловості.

До категорії неметалічних корисних копалин відносяться різні види мінеральних солей, будівельні і інші матеріали (сірка, флюорит, каолін, барит, графить, хризотил-азбест, магнезит, вогнетривка глина). Мінеральні солі (фосфатні, калієві) є сировиною при виробництві добрив, що забезпечують родючість земель і високі урожаї зернових. Куховарська сіль (галіт) - сировина для харчової промисловості. Щебінь, граніт і пісок використовуються в дорожньому будівництві і як компоненти при виробництві цементу. Сірка і флюорит використовуються в хімічній промисловості для виробництва сірчаної і плавикової кислот, отрутохімікатів і емалей. Каолін необхідний в паперовому виробництві, де використовується 40-50% всієї його здобичі, він визначає якість паперу. Барит є обважнювачем розчинів при бурінні на нафту і газ, а також інертним заповнювачем в медицині при рентгеноскопії. Графіт необхідний в ливарній справі, при виробництві олівців, друкарських фарб, а також в атомних реакторах. Хризотил-азбест застосовується як вогнетривкий матеріал, використовується його стійкість до кислот і лугів.

Особливу категорію мінерально-сировинних ресурсів складають підземні води. За своїм призначенням вони підрозділяються на питні, технічні, що використовуються для зрошування земель, мінеральні лікувальні, геотермальні, що використовуються для бальнеологічних цілей і теплопостачання, а також промислові, що використовуються для вилучення деяких корисних компонентів (йод, бром, літій, і ін.).