90. Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи

Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи – це таке недоговірне цивільно-правове зобов’язання, яке виникає із односторонньої правомірної дії (дій) рятувальника, спрямованої на відвернення реальної загрози здоров’ю, життю, майну фізичної або майну юридичної особи, і полягає у відшкодуванні державою або особою, чиє здоров’я, життя, майно врятовано, шкоди, зазнаної рятувальником.

Умови виникнення зобов’язання:1) існування реальної загрози для життя, здоровя, майна особи.2)відсутність у рятувальника відповідних повноважень вчиняти рятувальні дії стосовно інших осіб;3)спрямованість дій на рятування життя, здоровя, майна особи;4)істотна цінність майна, стосовно якого існує реальна загроза знищення (пошкодження);5) наявність шкоди у рятувальника;6) причинний зв'язок між діями, спрямованими на рятування, і шкодою.

Види:

1. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи.

Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.

2. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи:

- Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі;

- Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища.

- Шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода. Розмір відшкодування шкоди не може перевищувати вартості майна, яке рятувалося.

91. Зобов’язання із відшкодування шкоди,його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди завдану майну потерпілого.

Суб'єктами цивільно-правових зобов'язань із заподіяння шкоди можуть бути будь-які особи, які можуть вступати у цивільні правовідносини. Це фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.