53. Строк,місце і спосіб виконання.

Строк (термін) виконання — це момент чи проміжок часу, коли має бути вчинена дія, що складає об'єкт зобов'язального правовідношення.

1.Якщо встановлений строк (термін) його виконання - підлягає виконанню у цей строк (термін).

2. визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати- з настанням цієї події.

3. Якщо не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

4.Боржник має право виконати свій обов'язок достроково. 

Місце виконання зобов'язання — це місце, де боржник має вчи­нити дії, що складають об'єкт зобов'язального правовідношення, а кредитор має прийняти запропоноване йому боржником належне виконання.

1. встановлюється у договорі.

2.Якщо не встановлено у договорі, виконання провадиться:

     1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

     2) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

     3) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Способи виконання:

1) у фор­мі однократного акта;

2) у формі кількох відокремлених у часі дій. Кредитор має право не прийма­ти від боржника виконання його обов'язку частинами, тоді належ­ним визнається лише виконання в повному обсязі у формі однократ­ного акта.

3) шляхом внесення боргу у депозит нотаріуса, у разі: 1) відсутності креди­тора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їх боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора про внесення боргу в депозит у порядку, встановленому законом.

54. Припинення зобов’язань.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобовоязання припиняється(підстави):1) виконанням, проведеним належним чином.2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо)(встановлюються сторонами)3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.4) за домовленістю сторін.5) за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.6) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.7) поєднанням боржника і кредитора в одній особі.8) неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.9) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.10) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.11) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.