23. Поняття та види представництва.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За підставами виникнення представництво прийнято класифікувати на: а) добровільне (договірне), що виникає на підставі договору між стороною, яку представляють, і представником або на підставі одностороннього правочину - довіреності (труд договір)б) обов'язкове, засноване на законі або адміністративному акті, воно виникає та існує поза волевиявленням особи, яку представляють; в) представництво, що грунтується на акті органу юридичної особи (призначенні на посаду, довіреності). Найчастіше воно має місце тоді, коли орган юридичної особи видає наказ про призначення працівника на посаду, пов'язану із здійсненням певних представницьких функцій, наприклад, представництвом в суді, складанням юридичних актів, висновком операцій

24. Поняття, види та воряма довіреності.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Може видаватися тільки дієздатними громадянами.

Довіреність має бути укладена тільки в письмовій фор­мі, завжди строковою угодою. У довіреності обов'язково має бути зазначена особа, якій вона видана.

Види:1.Генеральна довіреність видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій 2.Спеціальна довіреність - на здійс­нення багатьох однорідних юридичних дій. (довіреність на представництво у суді..)3.Разова довіреність видасться для вчинення однієї конкрет­ної угоди або іншої юридичної дії (довіреність на отримання зарплати..).

Форма довіреності- повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.