18.Поняття і види правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Види:

1. Односторонні- є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила та для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину Дво- чи багатосторонні - є погоджена дія двох або більше сторін.

2. сплатні- наявністю зустрічного еквівалентного надання матеріальних чи нематеріальних благ(к-п), безоплатні -обов'язок здійснити матеріальні витрати має лише одна із сторін(дог дарування).

3. Консенсуальні - для настання правових наслідків достатньо досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов. З моменту досягнення згоди правочин вважається укладеним. Реальні - необхідною є також передача речі. Поки вона не відбудеться, правочин не вважається укладеним(позики)

4) Казуальні - визначено підстави їх укладення. Абстрактні-не визначено підстави їх здійснення.

5) Безстрокові - не визначається ні момент вступу їх У дію, ні момент припинення. Така угода, як правило, негайно набирає чинності і припиняється на вимогу однієї із сторін. Строкові - у яких визначено момент виникнення у їх сторін прав і обов'язків, тривалість існування зобов'язання, момент припинення тощо.

19. Форма правочину.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків(у деяких випадках може виражатися її мовчанням)

Усно можуть вчинятися правочини:

- які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

- на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Вимоги до письмової форми правочину

-зміст має бути зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

- має бути він підписаний його стороною (сторонами)(щодо ЮО - підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою)

- використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису(н-д електрного підпису) допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

-якщо ФО не може підписатися власноручно, за її дорученням у її присутності підписує інша особа.

У письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою( крім правочинів що можуть вчин усно)

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір н.м.д.гр

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.