124. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом

1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів,

Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності.Предмет злочину — грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо злочинним шляхом. Об'єктивна сторона злочину полягає у легалізації (відмиванні) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Легалізація означає надання грошам, що відмиваються, та майну офіційного характеру, маскування їх злочинного походження. Об'єктивна сторона злочину може виражатися у вчиненні фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, у використанні зазначених коштів для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності, а також у створенні організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 209 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

125. Злочини проти довкілля

Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання.

Всі природні багатства нашої країни — «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони — згідно з Конституцією України (ст. 13), є об'єктами права власності Українського народу»¹. Стаття 66 Конституції України зобов'язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки².

Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля.

Злочини проти довкілля мають своїм родовим об'єктом суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове обгрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.

За своїм безпосереднім об'єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки, 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря, 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів, 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу.

Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення Стаття 239. Забруднення або псування земель Стаття 240. Порушення правил охорони надр Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря Стаття 242. Порушення правил охорони вод Стаття 243. Забруднення моря Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів Стаття 246. Незаконна порубка лісу Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин Стаття 248. Незаконне полювання