22. Конституційно-правовий статус Уряду – Кабінету Міністрів України. Порядок формування, компетенція, відповідальність.

- вищим органом у системі органів вик влади.

-відповідальний перед ПУ, ВРУ та підконтрольний і підзвітний ВРУ

-керується К і ЗУ, указами ПУ, постановами ВРУ.

-склад: Прем’єр-міністр У, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.

П-м-У: призначається ВРУ за поданням ПУ; кандидатуру - вносить ПУ за пропозицією коаліції депутатських фракцій або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВРУ; керує роботою КМУ, спрямовує її на виконання Програми діяльності КМУ, схваленої ВРУ.

Міністр оборони, Міністр закордонних справ - приз ВРУ за поданням ПУ, інші члени ВРУ за поданням П-м У.

-компетенція:1) забезпечує держ суверенітет і ек самост У 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;3) забезпечує проведення політики у різних сферах(вказати) 4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми сусп.(вказати) розвитку України;5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності6) розробляє проект закону про Держ бюджет У і забезпечує його виконання;7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, 8) здійснення зовнішньоекономічної діяльності У, митної справи; 8) утворює, реорганізовує та ліквідовує міністерства та інші центральні органи вик влади 9)) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України

- в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Акти - підписує П-м У. Н-п акти підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

• Відповідальність – 1) це відповідальність КМ перед Парламеном (прий ВРУ резолюції недовіри КМУ, прий більш від конст складу)2) це відповідальність КМ перед Президентом (п.9 частини 1 статті 106 Конституції України).

23. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні: поняття, зміст, співвідношення із міжнародно-правовими стандартами місцевого самоврядування. - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах КУ та ЗУ

- право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

-здійснюється тер громадою , як безпосередньо так і через орг. міс самовар.:сільські,селищні, міські ради, викон органи.

-здійснюється на принципах: народовладьдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

- Форми здійснення місцевого самоврядування в Україні. 1)безпосередньої демократії, які використовуються в системі місцевого самоврядування( місцевий референдум; загальні збори громадян; місцеві ініціативи.2) представницької демократії, які використовуються в системі місцевого самоврядування.

-Функції органів місцевого самоврядування: забезпечен­ня комплексного соціально-економічного розвитку підві­домчої території; здійснення керівництва підприємствами(об'єднаннями), організаціями та установами, які є їх кому­нальною власністю. Базуючись на принципі законності, Ра­ди народних депутатів забезпечують виконання Консти­туції та законів України. Органи місцевого та регіональ­ного самоврядування ;є правочинними розглядати питан­ня, віднесені законодавством України до їх відання. При цьому реалізують вони надану їм компетенцію самостійно. А керувати місцевими Радами може лише закон.

Нині найбільш суттєвими ознаками системи місцевого самоврядування у зарубіжних країнах є - універсальна виборність і значна самостійність у вирішенні місцевих питань,що спирається на муніципальну власність, право стягувати і розпоряджатися місцевими податками, можливість прийняття широкого кола нормативних актів з питань місцевого управління, розпорядження місцевою поліцією.

24. Конституційно-правові основи правосуддя в Україні. Конституційно-правовий статус суддів, Вищої Ради юстиції. Конституційно-правовий аналіз Закону України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”.

Правосуддя - це специфічний вид держ діяльності, що здійснюється судом на підставі закону у встановленому ним порядку, полягає у розгляді та вирішені судових справ з метою забезпечення гарантованих КУ та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави і завершується постановлениям правосудного судового рішення, яке має загальнообов'язковий характер.

На судову владу покладається здійснення функції правосуддя, правосуддя в У здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Судові рішення ухвалюються судами від імені держави і є обов'язковими до виконання на всій території У.

Судова гілка влади є незалежною, втручання в її діяльність з боку інших гілок влади є недопустимим.

С влада реалізується шляхом здійсн правосуддя у формі цив, госп, адмін, крим, а також конст судочинства. Судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції.

В системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Найв суд органом у сист. судів заг юрисд. – ВСУ. Вищим суд орг. спец судів – відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

 Правовий статус суддів - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а в окремих випадках передбачених законом присяжні та народні засідателі.

Судді зобов’язані:1) при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції і Законів України, забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом термінів;2) дотримуватись політичного нейтралітету, не займати інші оплачувані посади, а також додержуватись службової дисципліни і розпорядку роботи суду;3) Не розголошувати відомості, про які вони довідалися при розгляді справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийняте рішення про закрите судове засідання; 4) Не допускати вчинків і будь – яких дій, що ганять звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості і незалежності.

На посаду судді-гр України не молодший 25 років, має вищу юр освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в У не менше 10 років і володіє державною мовою. 

Суддями спец судів- мають фахову підготовку з питань юр-ції цих судів. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснює Президент України, всі інші судді – всі інші судді ВРУ безстроково.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

В Україні діє Вища рада юстиції:

- до відання якої належить:1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

-складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.Входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (або Закон про люстрацію суддів) — передбачає проведення спеціальної перевірки суддів загальної юрисдикції як тимчасового, посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади, у зв'язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.

Заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) можуть бути подані юридичними або фізичними особами.