3. Фотографічне та відеографічне право Основи авторського права на фото-графічні та аудіовізуальні твори Фотографічний твір як об’єкт авторського права

Згідно зі статтею 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (до якої приєдналася Україна) та статтею 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об’єкти авторського права.

Авторським правом охороняються фотографії, які є результатом творчої діяльності людини – як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору й не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у фотографії.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, у якому втілено фотографічний твір, не залежать одне від одного. Наприклад, особа, придбавши фотографії, стає їх власником, проте не набуває авторських прав на такі твори. Відчуження матеріального об’єкта, у якому втілено твір, не означає відчуження авторського права й навпаки.

Для правомірного використання фотографічних творів як об’єктів авторського права в знаках для товарів і послуг необхідно отримати дозвіл від автора чи іншого суб’єкта авторського права на ці твори.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури та мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників.

Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Авторське право діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених статтею 28 Закону. Тривалість охорони фотографічних творів приведена у відповідність до статті 9 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 року, стороною якого є Україна. Крім того, зазначений міжнародний договір та Закон повністю застосовують охорону творів у цифровому середовищі, зокрема в мережі Інтернет.

Використання фотографічних творів:

• Репродукції не охороняються авторським правом. При цьому слід мати на увазі, що використання репродукції є насправді використанням того об'єкта авторського права, який зображений на ній. Якщо твори скульптури, архітектури та містобудівництва постійно знаходяться на місцях, які відкриті для вільного відвідування, то будь-яка людина може виконувати фотозйомку цих об'єктів авторського права, посилаючись на свободу панорами. Однак у окремих країнах публічне використання такого фотографічного твору у публічних цілях буде можливим тільки з дозволу власника прав на зображений об'єкт авторського права. Це правило діятиме навіть у тому випадку, якщо об'єкт авторського права є фоном, а не основним об'єктом фотографії.

• Використовувати фотографічний твір без дозволу власника прав на зображений об'єкт авторського права можна тільки за умови, що такий фотографічний твір було зроблено з метою висвітлення поточних подій в обсязі, виправданому інформаційною метою. Однак і у цьому випадку необхідно зазначати ім'я автора зображеного твору.

• Фотографічний твір може містити зображення фізичної особи. Відповідно до законодавства України, публікування, виконання та розповсюдження твору образотворчого мистецтва, на котрому міститься зображення фізичної особи, можливе тільки за згоди цієї особи[2]. Якщо фізична особа позувала фотографу за платню, то такий фотографічний твір може бути використаний без згоди цієї особи.

• У випадку, коли зйомка фізичної особи здійснювалась відкрито на вулицях, зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, вважається, що згода фізичної особи на зйомку отримана.

Аудіовізуальний твір твір як об’єкт авторського права

Аудіовізуальний твір — це твір, котрий фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці, магнітному або компакт диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень), аналогових або дискретних сигналів, що відображають рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), сприйняття котрого можливе виключно за допомогою того чи іншого виду екрану. Таким чином, аудіовізуальним твором є послідовність кадрів (але не окремі кадри).

Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдфільми та інші, котрі можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними) тощо.

Телевізійний твір є різновидом аудіовізуального твору тільки у тому випадку, якщо він спеціально створений для показу телебаченням. Таким чином, театральна вистава, що передана телебаченням, не стає аудіовізуальним твором.

Авторство. Аудіовізуальний твір є продуктом колективної творчості. У створенні такого твору беруть участь режисер, сценарист, кінооператор, звукооператор, композитор, художники, актори, виконавці та інші творчі робітники. Кожний з них створює свій твір, на котрий він має авторське (виконавче) право, але усі разом вони утворюють об'єкт авторського права аудіовізуальний твір. Відповідно до законодавства України авторами аудіовізуального твору є:

• режисер-постановник;

• автор сценарію та/або текстів, діалогів;

• автор музичного твору, що спеціально створений для даного аудіовізуального твору;

• художник-постановник;

• оператор-постановник.

На відміну від авторства на інші твори, індивідуальне авторство будь-кого з авторів аудіовізуального твору (фільму) встановити неможливо. Але оскільки фільм є цілісним твором, то розпоряджатися усіма вхідними до нього результатами творчої діяльності повинна одна особа. Зазвичай такою особою є продюсер фільму, або організація, що здійснювала виробництво фільму (така організація називається продюсерською компанією).

Право на використання. Для правомірного використання частини аудіовізуального твору необхідно мати відповідний дозвіл від правовласника авторських прав на цей аудіовізуальний твір. Але це є вірним тільки у випадку, коли такою частиною є послідовність кадрів, а неокремий кадр.

Отримати дозвіл на використання окремого кадру аудіовізуального твору можна в особи, що здійснювала зйомку фільму, тобто у кінооператора, тому що окремий кадр не є частиною аудіовізуального твору. Якщо у кадрі міститься зображення актора, то його дозвіл на використання його власного зображення є також необхідним. Слід зазначити, що права на використання окремого кадру та зображення актора можуть бути передані продюсеру (продюсерській компанії) за договором про створення аудіовізуального твору.