3.3. Організація зв’язку пунктів зв’язку районних органів і підрозділів цз.

3.3.1. Зв’язок в районних органах і підрозділах ЦЗ, організовується з міських пунктів зв’язку.

Радіозв’язок забезпечується табельними засобами зв’язку.

Проводовий зв’язок забезпечується по загальнодержавній мережі відомчих систем зв’язку.

3.3.2. Від міського пункту зв’язку органів і підрозділів ЦЗ району зв’язок організовується з:

ВЗ ПУ ЦЗ області;

ВЗ КП з’єднань (частин) військ ПС ЗС України;

ПУ взаємодіючими службами екстреного виклику, міських служб ЦЗ;

черговою службою особливо важливих об’єктів народного господарства;

військовим гарнізоном і міським військовим комісаріатом;

ВЗ аварійно-рятувальних загонів.

3.3.3. Радіозв’язок пунктів зв’язку районних підрозділів ЦЗ організовується в обласній радіомережі МНС України.

3.3.4. Від пунктів зв’язку районних органів і підрозділів ЦЗ зв’язок організується з:

ВЗ ПУ області;

міськими службами ЦЗ;

ПУ ЦЗ особливо важливих об’єктів народного господарства;

аварійно-рятувальними загонами і невоєнізованими формуваннями ЦЗ;

КП з’єднань /частин/ військ ПС ЗС УКРАЇНИ;

військовим гарнізоном (районним військовим комісаріатом);

ПУ взаємодіючих міст.

3.3.5. Зв’язок пересувних засобів у районі організовується з управлінням ЦЗ міста, з об’єктом народного господарства, з аварійно-рятувальними загонами і формуваннями, взаємодіючими районами. Транспортні засоби, які застосовуються для забезпечення зв’язку, повинні мати розпізнавальний знак (пропуск) і мати перевагу при русі по дорогах, через водні перешкоди.

Розділ 4.

Система оповіщення цивільного захисту

4.1.Загальні положення

Організація оповіщення здійснюється відповідно до Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 192.

4.1.1. Система оповіщення цивільного захисту (далі –система оповіщення ЦЗ) - комплекс організаційно - технічних заходів апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільного захисту до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій і населення.

Оповіщення організовується з метою:

своєчасного приведення системи ЦЗ до різних ступенів готовності;

оповіщення населення про загрозу нападу противника, загрозу радіоактивного, хімічного і бактеріологічного ураження і загрозу катастрофічного затоплення.

4.1.2. Оповіщення територіальних управлінь з питань НС та ЦЗН обласних, держадміністрації, Київської та Севастопольської міських держадміністрації, управлінь ( відділів) з питань НС та ЦЗН районних, органів і підрозділів ЦЗ, населення України здійснюється по загальнодержавній, регіональних і спеціальних системам централізованого оповіщення:

а. Від старшого оперативного чергового МНС України до управлінь з питань НС обладміністрацій по:

загальнодержавній системі централізованого оповіщення (Сигнал – У) для доведення сигналів (команд) оповіщення та мовних повідомлень по телефонним каналам дальнього зв’язку, управління радіотрансляційними вузлами для доведення мовних повідомлень до населення;

автоматизованій системі централізованого оповіщення з наданням сигналів по програмі “ Промінь”.

б. Від оперативного чергового управління з питань НС обладміністрації до керівного складу та чергових служб місцевих органів виконавчої влади, населення:

регіональній внутрішньообласній системі централізованого оповіщення (Сигнал – ВО) для оповіщення низових ланок, забезпечує циркулярний виклик по телефонах, запуск електросирен та радіотрансляційних вузлів.

в. Оповіщення в разі прориву гребель Дніпровського каскаду ГЕС та загрози катастрофічного затоплення здійснюється по прямим телефонним зв’язкам і по спеціальній системі централізованого оповіщення (Сигнал-Д).

4.1.3. Перевірки загальнодержавної та регіональних систем централізованого оповіщення проводяться старшим оперативним черговим МНС України та оперативними черговими управлінь з питань НС та ЦЗН облдержадміністрацій щодобово. Комплексна перевірка загальнодержавної та регіональних систем централізованого оповіщення проводиться один раз на рік.

4.1.4. Автоматизовані системи централізованого оповіщення цивільної оборони організаційно побудовані за принципом автоматичного відбору постійно діючих каналів (ліній) зв’язку.

4.1.5. Юридичними власниками апаратури та технічних засобів оповіщення (Сигнал-ВО) є обласні держадміністрації, а голови держадміністрацій несуть персональну відповідальність за своєчасне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації згідно з чинним законодавством, кошти на експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення передбачалися та виділялися з місцевих бюджетів.

4.1.6. У ГУ(У) МНС України в АР Крим, областях, місті Києві та Севастополі спільно з місцевими органами виконавчої влади розробляється інструкція щодо управління регіональною автоматизованою системою централізованого оповіщення, взаємодії та взаємного інформування чергових служб у режимі повсякденної діяльності та при виникненні НС, спільного використання міського та позаміського пунктів управління начальника Цивільного захисту області.

Розділ 5.

Організація зв’язку в період проведення рятувальних та аварійно- відновлювальних робіт

5.1 Зв’язок в період проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт

5.1.1. Виконання рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт у зонах ураження характеризуються великим обсягом і обмеженим часом на їх проведення, складністю обставин та великою напругою особового складу.

Вони проводяться об’єднаними зусиллями аварійно-рятувальних загонів ЦЗ, невоєнізованими формуваннями, частинами ЗС України, які залучаються для проведення заходів.

Для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт згідно з рішенням начальника управління області завчасно плануються групування сил і засобів ЦЗ.

5.1.2. Управління групуванням сил і засобів ЦЗ, які призначені для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт, здійснюється із ПУ областей, пунктів зв’язку міст і районів територіальних органів і підрозділів ЦЗ.

При переміщенні сил і засобів ЦЗ до зони проведення рятувальних та аварійно – відновлювальних робіт, управління здійснюється з ВЗ пересувних ПУ.

5.1.3. У вихідному районі пункт управління створюється на базі польового вузла зв’язку органу, підрозділу ЦЗ та вузлів (підрозділів) зв’язку зведених загонів.

Проводовий зв’язок від пункту управління ЦЗ забезпечується мережами внутрішньообласного і внутрішньорайонного зв’язку з пунктом управління старшого управління, з пунктами управління об’єктів народного господарства в заміській зоні, службами ЦЗ, територіальними формуваннями ЦЗ, аварійно-рятувальними загонами, воєнізованими і невоєнізованими формуваннями, пунктами взаємодіючих міських та сільських районів.

Радіозв’язок організовується засобами радіозв’язку, які знаходяться на оснащенні органів і підрозділів ЦЗ, служб зв’язку та оповіщення ЦЗ, об’єктів народного господарства, аварійно-рятувальних загонів, воєнізованих і невоєнізованих формувань.

5.1.4. При висуванні сил ЦЗ до місця ліквідації зв’язок повинен забезпечити управління воєнізованими і невоєнізованими формуваннями, аварійно-рятувальними загонами, загонами забезпечення безпеки руху на маршрутах.

Основним видом зв’язку в цей період є радіозв’язок.

Радіозв’язок при ліквідації надзвичайної ситуації організовується в УКХ та КХ діапазонах відповідно до схеми організації радіозв’язку.

Проводовий зв’язок при висуванні сил ЦЗ здійснюється по збережених і відновлених постійних повітряних і кабельних лініях зв’язку.

5.1.5. Вузли зв’язку аварійно-рятувальних загонів ЦЗ, військових частин ЗС України розгортаються в районі вузла зв’язку пересувного пункту управління начальника ЦЗ. Між ними організовується прямий телефонний зв’язок.

Розділ 6

Організація радіоконтролю

6.1. Радіоконтроль – комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на виявлення і попередження порушень правил використання засобів зв’язку, вимог електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів і прихованого управління органами і силами ЦЗ.

6.2. Головними завданнями радіоконтролю є:

виявлення і попередження порушень встановленого порядку використання засобів радіозв’язку;

виявлення і термінове припинення несанкціонованого виходу в ефір сторонніх радіостанцій на частотах, що виділені та використовуються підрозділами ЦЗ;

попередження випадків створення неприпустимих радіозавад підрозділами ЦЗ іншим користувачам радіочастотного ресурсу

виявлення і термінове попередження порушень вимог прихованого управління та дисципліни радіозв’язку;

ведення технічного контролю за випромінюванням засобів радіозв’язку і виявлення технічних демаскуючих ознак і порушень норм (правил) технічної експлуатації;

контроль за вчасним дотриманням радіотелеграфістами і радіотелефоністами встановлених правил ведення радіообміну відповідно до розділу 5 Керівництва по радіозв’язку Збройних Сил України (частина ІІ);

контроль за усуненням виявлених порушень.

На радіоконтроль можуть покладатися завдання по визначенню завантаженості окремих відрізків смуг частот, а також вивчення характеру взаємних і навмисних радіоперешкод між користувачами радіочастотного ресурсу.

6.3. Головними вимогами до радіоконтролю є:

своєчасність, повнота і безперервність радіоконтролю, а також об’єктивність і достовірність контролю.

Своєчасність – виконання завдань радіоконтролю у встановлені терміни.

Своєчасність досягається:

чіткою і своєчасною постановкою завдань виконавцям на проведення радіоконтролю;

своєчасним плануванням роботи постів радіоконтролю, високим рівнем навченості особового складу чергових змін, постійною готовністю постів радіоконтролю до виконання завдань за призначенням.

Повнота радіоконтролю – це ступінь охоплення контролем діючих радіомереж та радіонапрямків.

Повнота радіоконтролю досягається:

правильним плануванням радіоконтролю з врахуванням прогнозування обставин;

раціональним застосуванням методів радіоконтролю;

використанням сил і засобів радіоконтролю старшого начальника для ведення контролю за радіозв’язком підлеглих підрозділів, служб та формувань ЦЗ;

організацією взаємодії постів радіоконтролю в системі ЦЗ.

Безперервність радіоконтролю – це його здатність забезпечувати постійний контроль заданої кількості радіомереж та радіонапрямків на протязі всього часу їх роботи та в різних умовах обстановки.

Безперервність радіоконтролю досягається:

правильним вибором способів та методів радіоконтролю;

підтриманням засобів радіоконтролю в технічно справному стані в різних умовах експлуатації;

високою спеціальною підготовкою особового складу, який здійснює радіоконтроль.

Об’єктивність радіоконтролю – це ступінь точності відтворення змісту виявлених порушень при використанні засобів радіозв’язку, а також правильна їх класифікація та оцінка.

Об’єктивність радіоконтролю досягається:

твердим знанням особовим складом постів радіоконтролю правил організації і забезпечення радіозв’язку та класифікації порушень прихованого управління, правил використання засобів радіозв’язку та дисципліни радіозв’язку;

правильним і чітким веденням документації постів радіоконтролю;

своєчасним та якісним аналізом матеріалів радіоконтролю та накопиченням статистичних даних.

Дієвість радіоконтролю досягається:

негайним вжиття заходів з боку посадових осіб щодо усунення та недопущення в подальшому виявлених порушень прихованого управління, правил використання засобів радіозв’язку та дисципліни радіозв’язку

своєчасним наданням результатів радіоконтролю, висновків та пропозицій по ним відповідним посадовим особам;

систематичною перевіркою ефективності заходів по усуненню виявлених порушень.

6.4. Радіоконтролем повинні періодично охоплюватись усі діючі радіомережі (радіонапрямки), які організуються та використовуються в інтересах ЦЗ незалежно від їх призначення, характеру передачі (випромінювання), видів зв’язку.

Тривалість радіоконтролю визначається важливістю радіозв’язку в системі управління, режимом та порядком її використання, а також наявністю сил та засобів радіоконтролю.

6.4.1. Вузлом зв’язку та автоматизації МНС радіоконтроль здійснюється у КХ діапазоні в наступних радіомережах:

радіомережа № 7011 – при забезпеченні зв’язку в повсякденній діяльності та під час ліквідації надзвичайної ситуації;

радіомережі №№ 7003, 7004, 7005, 7006, 7013, 7014, 7015, 7016 – при забезпеченні зв’язку під час радіотренувань із стаціонарними та польовими вузлами зв’язку, а також при ліквідації надзвичайної ситуації;

радіомережі (радіонапрямки) №№ 7008, 200, 201, 202, 2100, 2031, 104 – при забезпеченні зв’язку з іншими міністерствами (відомствами) під час проведення спільних радіотренувань, а також при ліквідації надзвичайної ситуації.

6.4.2. Вузлом зв’язку МНС (м. Переяслав–Хмельницький) радіоконтроль здійснюється у КХ діапазоні в наступних радіомережах:

радіомережі № 7002, 7011 – при забезпеченні зв’язку в повсякденній діяльності та під час ліквідації надзвичайної ситуації;

радіомережі №№ 7003, 7004, 7005, 7006, 7013, 7014, 7015, 7016 – при забезпеченні зв’язку під час радіотренувань із стаціонарними та польовими вузлами зв’язку, а також при ліквідації надзвичайної ситуації;

радіомережі (радіонапрямки) №№ 7008, 200, 201, 202, 2100, 2031, 104 – при забезпеченні зв’язку з іншими міністерствами (відомствами) під час проведення спільних радіотренувань, а також при ліквідації надзвичайної ситуації.

6.4.3. У ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі радіоконтроль здійснюється:

УКХ радіомереж оперативно–диспетчерського зв’язку – постійно;

внутрішніх КХ радіомереж в областях – при забезпеченні зв’язку під час радіотренувань та при ліквідації надзвичайних ситуацій.

ГУ (У) МНС в Львівській, Одеській, Чернігівській областях додатково здійснюється радіоконтроль КХ радіомереж №№ 7003, 7004, 7005, 7006, 7013, 7014, 7015, 7016 при забезпеченні зв’язку під час радіотренувань та при ліквідації надзвичайної ситуації.

6.5. Організація та проведення радіоконтролю в підрозділах МНС покладається на штатно–визначених посадових осіб (начальників секторів РТК та їх підлеглих).

У разі, якщо штатом ці посади не передбачені, обов’язки щодо організації та проведення радіоконтролю покладаються на посадових осіб за рішенням начальників відділів, відділень та секторів зв’язку ГУ (У) МНС в АК Крим, областях та мм. Києві та Севастополі, начальника Вузла зв’язку МНС.

У Головних управліннях (Управліннях) з питань надзвичайних ситуацій Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій посадові особи, які відповідають за організацію та забезпечення радіозв’язку у питаннях радіоконтролю взаємодіють з відповідальними за РТК у ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі.

Начальники відділень, секторів зв’язку аварійно–рятувальних загонів у разі виникнення радіозавад, несанкціонованого виходу в ефір сторонніх радіостанцій повідомляють про це начальників зв’язку ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі за територіальною належністю.

Начальник Вузла зв’язку МНС (м. Переяслав–Хмельницький) з питань радіоконтролю взаємодіє безпосередньо з сектором радіотехнічного контролю Вузла зв’язку та автоматизації МНС.

6.6. Про порядок організації та проведення радіоконтролю видається наказ начальника ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, начальника Вузла зв’язку та автоматизації МНС, начальника Вузла зв’язку МНС. Цим наказом призначається посадова особа, відповідальна за організацію та проведення радіоконтролю (далі – відповідальний за РТК), затверджуються списки відповідальних за технічну експлуатацію апаратури поста радіоконтролю, список посадових осіб, яким дозволено прослуховування результатів радіоконтролю, проведення аналізу та їх знищення, та список посадових осіб, які мають право надавати дозвіл на прослуховування та видачу іншим особам результатів радіоконтролю.

6.7. Для безпосереднього проведення радіоконтролю на Вузлі зв’язку та автоматизації МНС, Вузлі зв’язку МНС, у ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі на пунктах зв’язку або в приміщеннях бойових постів стаціонарних вузлів зв’язку (радіобюро) обладнуються пости радіоконтролю.

До постів радіоконтролю висуваються наступні основні вимоги:

відповідність організаційно-технічної побудови завдання, що виконуються;

забезпечення контролю у всьому діапазоні частот та всіх видів роботи радіозасобів, які застосовуються в МНС;

документальність та швидкість обробки даних радіоконтролю;

можливість негайного припинення порушення правил використання радіозв’язку та дисципліни радіозв’язку.

6.7.1. Пост радіоконтролю обладнується як окреме робоче місце, на якому повинні бути:

радіоприймачі або радіостанції КХ та УКХ діапазонів;

акустична система;

персональна електронно–обчислювальна машина (далі – ПЕОМ) з необхідним програмним забезпеченням.

У разі відсутності ПЕОМ для документування інформації до складу обладнання поста радіоконтролю може входити інша записуюча апаратура (диктофон, регістратор).

Категорично забороняється використовувати обладнання поста радіоконтролю для виконання завдань, непов’язаних з проведенням радіоконтролю.

6.7.2. На посту радіоконтролю повинна бути наступна документація:

журнал обліку результатів радіоконтролю (додаток 19);

план (графік) проведення радіотренувань на рік;

перелік заборонених радіочастот;

перелік запасних (резервних) частот;

таблиці даних радіомереж (радіонапрямків), які підлягають контролю;

бланки карток обліку умов експлуатації радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв (додаток 20).

Журнал обліку результатів радіоконтролю постійно знаходиться на посту радіоконтролю і ведеться особою, яка відповідає за організацію та проведення радіоконтролю. Журнал ділиться на п’ять розділів, в яких записується:

початок та закінчення проведення радіоконтролю у радіомережах (радіонапрямках);

номінали частот, на яких здійснювався радіоконтроль, і час їх зміни;

здійснення прослуховування результатів радіоконтролю;

знищення записів радіоконтролю;

видача записів радіоконтролю для прослуховування;

виявлені порушення дисципліни радіозв’язку та правил ведення радіообміну;

випадки появи радіозавад;

виявлені порушення встановленого порядку використання засобів радіозв’язку;

випадки несанкціонованого виходу в ефір сторонніх радіостанцій на частотах, що виділені та використовуються в МНС;

проведення технічного обслуговування обладнання поста;

відмови в роботі апаратури;

підсумок радіоконтролю за добу (зазначається назва та розмір файлу результатів радіоконтролю).

Проти кожного запису в журналі обліку результатів радіоконтролю зазначається дата, час його здійснення та підпис посадової особи, яка його здійснила.

Журнали обліку результатів радіоконтролю, які закінчилися, зберігаються один рік.

Готовність поста радіоконтролю до роботи перевіряється комісією, результати перевірки оформляються актом. Підтримання обладнання поста радіоконтролю в працездатному стані та проведення всіх видів технічного обслуговування покладається на осіб, які відповідають за організацію та проведення радіоконтролю.

6.8. Підготовка радіотелефоністів з питань проведення радіоконтролю здійснюється в системі службової підготовки. Заняття з вищезазначеної тематики проводяться начальниками секторів РТК або відповідальними за РТК. Перевірка знань радіотелефоністів з питань проведення радіоконтролю здійснюється один раз на рік під час здачі заліків на предмет допуску до самостійного несення чергування.

6.9. Радіотелефоніст вузла зв’язку, радіотелефоніст пункту зв’язку оперативно–диспетчерської служби (далі – радіотелефоніст) постійно здійснює контроль за дотриманням дисципліни радіозв’язку, наявністю радіозавад та за порядком використання РЕЗ на частотах діючих радіомереж.

На радіотелефоніста покладається контроль за безперебійною роботою обладнання поста радіоконтролю. У разі виявлення різного роду пошкоджень у роботі обладнання поста радіоконтролю радіотелефоніст вимикає електроживлення обладнання, зазначає час та характер виявлених пошкоджень в апаратному журналі та доповідає про це відповідальному за РТК.

Відповідальний за РТК прибуває на пост радіоконтролю, з’ясовує, які пошкодження виникли в роботі обладнання та вживає заходів щодо відновлення працездатності. У разі неможливості відновити працездатність обладнання поста радіоконтролю відповідальний за РТК доповідає про це начальникові відділу, відділення, сектора зв’язку ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі (начальнику Вузла зв’язку та автоматизації МНС, начальнику Вузла зв’язку МНС) та надає пропозиції стосовно усунення пошкодження. Відповідно до прийнятого начальником рішення відповідальний за РТК, вживає заходів та відновлює працездатність обладнання поста радіоконтролю.

У разі виявлення порушення дисципліни радіозв’язку радіотелефоніст фіксує в апаратному журналі час скоєння, зміст порушення та належність радіостанції, радіотелефоніст якої його допустив.

При появі на частоті діючої радіомережі постійних або періодичних радіозавад радіотелефоніст фіксує в апаратному журналі наступні дані: час появи радіозавади, тривалість дії, періодичність дії радіозавади протягом доби, вид завади, результати її впливу та інші відомості про радіозаваду.

У разі несанкціонованого виходу в ефір сторонніх радіостанцій на частоті діючої радіомережі радіотелефоніст фіксує в апаратному журналі наступні дані: час появи сторонніх радіостанцій, тривалість їх роботи, позивні, результати їх впливу на роботу в радіомережі та інші виявлені відомості.

Виявлені за добу порушення дисципліни радіозв’язку, наявність радіозавад та порушення порядку використання РЕЗ у закріплених радіомережах радіотелефоніст зазначає в рапорті про приймання (здавання) чергування та щоденно доповідає відповідальному за РТК при прибутті його на пост радіоконтролю.

Відповідальний за РТК в робочий час прибуває на пост радіоконтролю, перевіряє працездатність обладнання та приймає доповідь радіотелефоніста.

При отриманні доповіді про виявленні порушення дисципліни радіозв’язку відповідальна особа вивчає зміст порушення, знаходить запис факту порушення на ПЕОМ (диктофоні, регістраторі). Після цього відповідальний за РТК визначає належність радіостанції, радіотелефоніст якої допустив порушення, та повідомляє керівника підрозділу про випадок порушення. Вимагає з’ясувати причини скоєння порушення та вжити заходи щодо недопущення в подальшому даних випадків.

Керівники підрозділів, які одержали повідомлення про виявлення порушення дисципліни радіозв’язку, зобов’язані виявити причини, вжити заходів до їх припинення та у разі необхідності покарати винних осіб у дисциплінарному порядку.

Про зафіксоване порушення дисципліни зв’язку та проведені заходи відповідальний за РТК письмово доповідає начальнику відділу, відділення, сектора зв’язку ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі (начальнику Вузла зв’язку та автоматизації МНС, начальнику Вузла зв’язку МНС).

Відповідальні за РТК на Вузлі зв’язку МНС, в ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі про зафіксовані порушення дисципліни радіозв’язку доповідають начальнику сектора РТК Вузла зв’язку та автоматизації МНС на електронну адресу: RTK@mns.gov.ua в наступні терміни:

про порушення І–ї та ІІ–ї категорії – протягом однієї доби з моменту їх виявлення;

про порушення ІІІ–ї категорії – протягом трьох діб з моменту їх виявлення.

У разі отримання доповіді про виявлення радіозавад або несанкціонований вихід в ефір сторонніх радіостанцій відповідальна особа вивчає даний факт, знаходить відповідний запис на ПЕОМ (диктофоні, регістраторі), оформлює заяву на усунення радіозавад, до якої додається картка обліку умов експлуатації радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв. Для вирішення питання щодо усунення радіозавад подає дані документи до сектора радіотехнічного контролю Вузла зв’язку та автоматизації МНС.

Відповідно до функціональних обов’язків відповідальний за РТК в робочий час проводить аналіз результатів радіоконтролю у вищевизначених радіомережах (радіонапрямках) та здійснює контроль за роботою обладнання поста радіоконтролю.

У випадку виявлення вищезазначених фактів у результаті прослуховування записів радіоконтролю і про які не була здійснена доповідь радіотелефоністом, відповідальний за РТК доповідає про це начальнику відділу, відділення, сектора зв’язку ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі (начальнику Вузла зв’язку та автоматизації МНС, начальнику Вузла зв’язку МНС) та за його вказівкою з’ясовує причини необ’єктивної доповіді.

6.10. Результати радіоконтролю підлягають обов’язковому документуванню та збереженню.

Облік результатів радіоконтролю здійснюється відповідальним за РТК.

Радіотелефоністам, які здійснюють контроль за роботою обладнання поста радіоконтролю, суворо забороняється здійснювати прослуховування записів радіоконтролю, їх коригувати, а також допускати сторонніх осіб до обладнання поста радіоконтролю.

Відповідальний за РТК протягом робочого дня прибуває на пост радіоконтролю та здійснює збереження результатів радіоконтролю за минулу добу. Записи радіоконтролю за кожну добу зберігаються окремим файлом на накопичувачах інформації. У назві файлу відображається зміст, число, місяць, рік, відповідно до проведених записів, наприклад:

01_01_07. mp3, zavada_15_07_07.mp3; storonny_15_07_07.mp3; porushenya_K–ІІІ_15_01_07.mp3.

Зазначені файли розподіляються по папках за кожен місяць окремо. Окремо створюються папки для зберігання файлів, в яких зафіксовані порушення дисципліни радіозв’язку, випадки впливу радіозавад та несанкціонованого виходу в ефір сторонніх радіостанцій.

Файли з результатами радіоконтролю зберігаються протягом 30 діб.

Записи результатів радіоконтролю у разі потреби прослуховуються на посту радіоконтролю відповідальним за РТК.

Прослуховування записів радіоконтролю та видача записів на носіях різних типів стороннім посадовим особам здійснюється відповідно до статті 6.9. цієї Настанови. Про прослуховування або видачу файлів радіоконтролю в журналі обліку результатів радіоконтролю здійснюється запис, у якому зазначається: назва файлу, який прослуховувався (видавався), посада, прізвище та ініціали особи, як прослуховувала (отримала) файл, посада, прізвище та ініціали особи, яка надала дозвіл на прослухування (видачу) запису.

Знищення застарілих записів здійснюється відповідальним за РТК.

Записи, в яких зафіксовані порушення дисципліни радіозв’язку, випадки впливу радіозавад, випадки несанкціонованого виходу в ефір сторонніх радіостанцій на частотах, що виділені та використовуються в МНС, порушення порядку використання радіоелектронних засобів зберігаються на носіях в окремих папках. Знищення вищезазначених записів здійснюється після проведення розслідування чи вжиття інших заходів щодо даних фактів з дозволу начальників відділів, відділень, секторів зв’язку ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі (начальника Вузла зв’язку та автоматизації МНС, начальника Вузла зв’язку МНС).

6.11. Аналіз результатів радіоконтролю проводиться:

Вузлом зв’язку МНС, у ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі – один раз на кінець півріччя та надсилається, за встановленою формою (додаток 21), до сектора радіотехнічного контролю Вузла зв’язку та автоматизації МНС.

Вузлом зв’язку та автоматизації МНС – за структурні підрозділи МНС один раз на кінець року.

6.12. Контроль виконання вимог Настанови, надання методичної допомоги в організації та проведенні радіоконтролю на Вузлі зв’язку МНС, у ГУ (У) МНС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, аналіз та ведення обліку результатів радіоконтролю за структурні підрозділи МНС здійснюється посадовими особами сектора радіотехнічного контролю Вузла зв’язку та автоматизації МНС.

Розділ 7

Інформатизація в системі МНС України

7.1. Призначення і найважливіші завдання інформатизації в системі МНС України, основні вимоги.

7.1.1. Інформатизація в системі МНС України (ІС МНС України) призначена для вдосконалення діяльності аварійно-рятувальних підрозділів МНС України шляхом автоматизації основних процесів управління, підготовки інформації для оперативного рішення завдань щодо забезпечення пожежно-техногенної безпеки та адміністративно-господарської діяльності. ІС МНС України реалізується через прикладне та спеціалізоване програмне забезпечення, автоматизовані робочі місця користувачів та відповідні комплекси технічних засобів.

7.1.2. ІС МНС України забезпечує рішення завдань в оперативно-тактичній, профілактичній, наглядовій і адміністративно-господарській діяльності МНС України.

7.1.3. Основним призначенням ІС МНС України є:

мінімізація наслідків НС та підвищення рівня пожежно-техногенної безпеки за рахунок скорочення часу на обробку інформації та прийняття оптимального рішення щодо застосування сил і засобів;

зменшення кількості помилок у діях диспетчерського персоналу аварійно-рятувальних служб;

підвищення ефективності організаційної й господарської діяльності;

підвищення ефективності використання засобів зв'язку, сигналізації, рятувальної, пожежної та іншої спеціальної техніки тощо;

автоматизація обробки інформації за напрямками діяльності служб МНС України.

7.1.4. Основними завданнями ІС МНС України є автоматизація процесів оперативно-диспетчерського управління (ОДУ), прогнозування моделювання, наглядової та адміністративно-управлінської діяльності, а саме:

прийом і автоматизована обробка заявок про НС та НП;

прийом і автоматизована обробка сигналів від систем нагляду за потенційно небезпечними об‘єктами, пожежної сигналізації, які надходять від об'єктів народного господарства тощо;

автоматизація процесів одержання та накопичення інформації щодо запобігання виникненню НС чи ліквідації їх наслідків;

обмін інформацією між центральним пультом управління (ОКЦ ГУ(У) МНС України), силами й засобами аварійно-рятувальних підрозділів, об'єктами народного господарства тощо;

оптимальне вирішення завдань із висилання сил і засобів на ліквідацію НС та контроль за виконанням наказів;

видача раціональних управлінських рішень;

аналіз передумов виникнення НС та прогнозу їх виникнення, моделювання розвитку НС;

планування та контроль за технічним обслуговуванням засобів зв'язку та обчислювальної техніки;

автоматизований пошук і видача оперативно-службової інформації;

контроль та управління телекомунікаційною мережею (її окремеми складовими).

7.1.5. ІС МНС України повинна забезпечує:

взаємодію інформаційних потоків усіх рівнів;

оперативність та достовірність отримуваної інформації;

оснащення об'єктів інформаційної діяльності ліцензованими операційними системами, програмами і антивірусним захистом;

підтримку та адміністрування каналів доступу до мережі Інтернет, супроводження та поповнення Веб-порталів;

супроводження та адміністрування локальних обчислювальних мереж;

запровадження дієвих механізмів інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності, єдиного електронного документообігу та контролю за виконанням доручень у системі МНС;

створення захищених систем електронного документообігу;

створення комплексних систем захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності МНС України;

захист автоматизованих робочих місць, транспортних мереж передачі даних, локальних обчислювальних мереж;

збереження цілісності інформаційних баз даних, банку інформаційних ресурсів, системи інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності;

розроблення комплексу математичних моделей, методів, алгоритмів і програмних засобів оцінки ризиків виникнення, прогнозування розвитку НС, оптимізації розподілу матеріальних і фінансових ресурсів;

оперативне реагування на зміни в конфігурації телекомунікаційної мережі (її складових).

Додаток 1

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

__________№_______________

Умовні скорочення

Умовні скорочення використовуються для прискорення розробки /складання/ документів і скорочення часу при їх передачі по каналах зв’язку.

При використанні непередбачених Порадником умовних скорочень, їх значення необхідно пояснювати. При цьому принцип умовного скорочення полягає в тому, що із повного найменування беруться початкові букви слів, які підлягають скороченню.

Встановлюються наступні умовні скорочення:

№	Повне найменування	Скорочене найменування
1	2	3
	Начальник управління зв’язку та оповіщення	НУЗО /НЗ/
	Начальник відділу зв’язку та оповіщення	НВЗО
	Начальник вузла зв’язку	НВЗ
	Черговий помічник начальника вузла зв’язку	ЧПНВЗ
	Черговий зв’язку	ЧЗ
	Пункт управління	ПУ
	Начальник служби зв’язку та оповіщення	НСЗО
	Експедиція вузла зв’язку	ЕВЗ
	Радіодиспетчерський пункт	РДП
	Опорна мережа зв’язку	ОМЗ
	Вузол зв’язку	ВЗ
	Заміський захищений пункт управління	ЗЗПУ
	Опорний вузол зв’язку	ОВЗ
	Допоміжний вузол зв’язку	ДВЗ
	Лінія прив’язку	ЛП
	Центр радіозв’язку	ЦРЗ
	Приймальний радіоцентр	ПРЦ
	Передавальний радіоцентр	ПДРЦ
	Радіопередавач	РПД
	Радіоприймач	РПМ
	Окрема приймальна машина	ОПМ
	Лінія дистанційного управління	ЛДУ
	Радіостанція	Рст
	Пересувний ретрансляційний пункт	ПРП
	Радіорелейна станція	РРС
	Тропосферна станція	ТРС
	Центр телефонного зв’язку/телефонна станція/	ЦТФЗ/ТФС/
1	2	3
	Центр телеграфного зв’язку/телеграфна станція/	ЦТГЗ/ТГС/
	Командно-штабна машина	КШМ
	Радіоконтрольний вузол	РКВ
	Пункт радіоконтролю	ПРК
	Електронне приглушення	ЕП
	Електронний захист	ЕЗ
	Електронна розвідка	ЕР
	Радіоконтроль	РК
	Станція фельд‘єгерсько-поштового зв’язку	СФПЗ
	Вузол фельд‘єгерсько-поштового зв’язку	ВФПЗ
	Посадковий майданчик для гелікоптерів та літаків зв’язку	ППГЛЗ
	Лінія зв’язку	ЛЗ
	Обслуговуємий підсилювальний пункт	ОПП
	Необслуговуємий підсилювальний пункт	НПП
	Радіорелейна лінія зв’язку	РРЗ
	Радіомережа	Р/м
	Радіонапрямок	Р/н
	Формування зв’язку цивільної оборони	ФЗ
	Склад зв’язку	СЗ
	Майстерня зв’язку	МЗ
	Ремонтна база зв’язку	РБЗ

Додаток 2

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

____________№_________________

(після заповнення ТАЄМНО)

Пояснювальна записка

до плану зв’язку ___________ області.

1.Текстуальна пояснювальна записка розробляється в довільній формі.

У ній вказується:

основні завдання зв’язку;

стислий задум організації зв’язку;

заходи щодо підвищення живучості та захисту системи зв’язку;

склад резерву сил і засобів зв’язку та порядок їх використання;

№

Найменування органу управління

Кількість ВЗ,МПУ,ЗЗПУ

Засоби зв’язку

П р и м і т к а

Табельне

Відомчі

АВК кл-ть людей

Радіо

Проводові

Стац.

Перес

Авто.

Стац.

Кх/ Укх

Тлф. ком-р

Тлг. ап-ра

Пол-й кабель

порядок приведення системи зв’язку у готовність до дій за призначенням;

характеристика системи зв’язку (основні її показники);

основні заходи для відновлення системи зв’язку та її готовності до дій за призначенням;

порядок вводу в дію різних засобів зв’язку при виникненні надзвичайних ситуацій;

використання відомчих каналів та засобів зв’язку.

Крім цих питань, в пояснювальній записці можуть бути відображені інші дані, які не знайшли графічного відображення на документах плану зв’язку.

Начальник відділу зв’язку, оповіщення та АСУ

___________________________________

звання, підпис, П.І.Б.

“___”_____________200_ р

Додаток 3

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

___________№_____________

Характеристика системи зв’язку

До основних показників характеристики системи зв’язку відносяться:

кількість центрів електрозв’язку;

кількість АТС і їх ємність;

кількість вузлів зв’язку (захищених, незахищених);

кількість кабельних переходів (через мости, під водою, підземних);

протяжність кабельних ліній (км);

протяжність повітряних ліній (км);

кількість (телефонізованих, нетелефонізованих населених пунктів, % телефонізації по області (районі, місті));

кількість (радіофікованих, нерадіофікованих населених пунктів, % радіофікації по області (районі, місті));

сили зв’язку та їх можливості (аварійно- відновлювальні команди);

наявність волоконних ліній зв’язку, їх траса.

Додаток 4

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

_____________№________________

(після заповнення ТАЄМНО)

Начальникам ЦЗ

міст та районів

Тільки________________

Розпорядження

по зв’язку начальника управління______________________

__________________________________________________________________

№_________________________

ПУ____________________________________________________________

“____” _________________________2000__ р.

Карта_________________________________________ видання________ р.

Мірило

У розпорядженні по зв’язку вказуються:

місця розташування і час готовності вузлів зв’язку;

місця розташування вузлів і ліній стаціонарної мережі зв’язку;

між якими пунктами управління, з якого часу, якими засобами, які види зв’язку організовуються;

порядок організації і забезпечення зв’язку взаємодіями;

порядок організації і забезпечення зв’язку при виході із ладу основного та запасного пунктів управління;

режими роботи різних засобів зв’язку;

строки подання донесень по зв’язку;

порядок і строки введення в дію нових даних по зв’язку;

витяг із плану організації і контролю безпеки зв’язку.

Примітка:

У розпорядженні по зв’язку, крім того, можуть даватися вказівки щодо забезпечення безпеки зв’язку, захисту радіозв’язку від завад, порядку перевірки часу і з інших питань.

У якості додатків до розпорядження по зв’язку розробляються:

таблиці складу радіомереж і радіонапрямків з радіоданими;

таблиці позивних посадових осіб, вузлів і станцій зв’язку.

Розпорядження по зв’язку затверджується начальником ГУ(У )МНС України в АР Крим, області, м. Києва та Севастополя і підписується начальником відділу зв’язку, оповіщення та АСУ(телекомунікаційних систем та інформаційних технологій).

Начальник відділу зв’язку, оповіщення та АСУ

___________________________________

звання, підпис, П.І.Б.

“___”_____________200_ р.

Схема оперативного звязку

Додаток 5

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

___________№_______________

ГЗПУ міста

ЗПУ області

ГЗПУ кат. міста

ЗПУ міськ района

ПУ некат міста

45

Додаток 6

Схема оперативного звязку при будові групування сил ЦЗ

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

__________№_____________

ЗЗПУ області

ГЗПУ обл. центра

ПУ

ПУ

ГЗПУ кат.міста

КП в/ч ПС

ПУ некат. міста

ПУ

ЗПУ міськ. р-на

46

Додаток 7

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник ГУ(У) МНС України в________області

__________________________________

(звання, підпис)

“___” __________ 200_ року

Додаток 8

С

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

___________№________________

хема

п роводового зв’язку ЦЗ області

Розрахунок засобів зв’язку

№ з/п	Найменуван-ня	Всього	Задіяно
			Міський ПУ	Заміський ПУ

48

Затверджую начальник відділу зв’язку, оповіщення та АСУ

___________________________

звання підпис П І Б

Додаток 9

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України _______№________

_________________________

49

Схема організації зв’язку при ліквідації НС об’єкта

Додаток 10

Затверджую начальник відділу зв’язку, оповіщення та АСУ

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України _______№________

50

Додаток 11

до тимчасової настанови із організації зв‘язку, оповіщення та інформатизації в МНС України

____________№______________

ЗАТВЕРДЖУЮ

начальник ГУ(У) МНС України

___________________

(звання, підпис, П І Б)

“ “__________ 200_р.