Основи організації зв’язку

1.1. Загальні положення

1.1.1. Зв’язок є основним засобом забезпечення управління в органах і підрозділах цивільного захисту (далі ЦЗ). Втрата зв’язку призводить до втрати управління. Своєчасна організація та підтримання надійного зв’язку з підлеглими і взаємодіючими структурами є найважливішим обов’язком усіх підрозділів МНС.

1.1.2. Основними завданнями зв’язку в Органах, підрозділах ЦЗ є:

забезпечення безперервного управління силами та засобами цивільного захисту в Україні, безпосереднього управління підлеглими структурами МНС України;

забезпечення обміну інформацією в інтересах цивільного захисту.

1.1.3. Найважливішими вимогами, що пред‘являються до зв’язку, є оперативність, достовірність та надійність.

Оперативність характеризує спроможність зв’язку забезпечувати передачу і доставку інформації (ведення переговорів) за час, визначений наявною оперативною обстановкою.

Оперативність досягається:

правильним підбором засобів і способів організації зв’язку;

підтриманням високої готовності до дій за призначенням сил та засобів зв’язку;

створення необхідних умов для використання зв’язку;

використанням коротких сигналів та суворим дотриманням усіма органів та підрозділів ЦЗ обсягів документів, які передаються засобами зв’язку.

Достовірність характеризує спроможність зв’язку забезпечити точне відтворення інформації, яка передається, в пунктах прийому.

Достовірність досягається:

використанням для передачі найбільш важливої інформації каналів зв’язку кращої якості, способу зворотної перевірки та запису інформації, яка приймається, на реєстраційній апаратурі;

одночасною передачею інформації по кількох каналах або різних засобах зв’язку, а також повторною передачею інформації по даному каналу;

постійним контролем та підтриманням засобів зв’язку в нормах технічних параметрів.

Надійність зв'язку - здатність забезпечити безперервне управління аварійно-рятувальними підрозділами у будь-яких умовах .

Надійність зв'язку досягається:

застосуванням засобів зв'язку, що відповідають спеціальним технічним вимогам;

наявністю резервного обладнання, обхідних і резервних каналів зв'язку;

здійсненням заходів щодо захисту радіо та телефонного зв'язку від перешкод;

застосуванням та експлуатацією техніки зв'язку відповідно до її тактико-технічних даних.

1.1.4. Для забезпечення управління застосовуються радіо, радіорелейні, проводові, супутникові , пересувні та сигнальні засоби зв’язку.

З допомогою радіо, радіорелейних, проводових, супутникових засобів зв’язку і відповідної вузлової (станційної) апаратури забезпечуються наступні види зв’язку:

телефонний;

телеграфний (слуховий, букводрукуючий);

телекодовий (електронна пошта).

За ступенем таємності зв’язок в МНС України застосовується відкритий, а за призначенням – оперативний та службовий.

Ці види зв’язку використовуються:

телефонний та телеграфний – для проведення переговорів, передачі телефонограм (криптограм), радіограм, телеграм і сигналів (команд) централізованого управління та оповіщення;

телекодовий – для передачі (прийому) інформації за допомогою персональних електронно- обчислювальних машин (далі - ПЕОМ);

фельд’єгерсько- поштовий – для доставки службових документів;

сигнальний – для передачі коротких команд, донесень, а також оповіщення за допомогою завчасно встановлених сигналів.

Роль і значення різних засобів зв’язку визначається їх тактико-технічними характеристиками і змінюється залежно від характеру дій та обставин, які складаються при виникненні надзвичайних ситуацій.

Основними засобами зв’язку є ті, які в даній обстановці найбільш повно забезпечують вимоги управління в ЦЗ.

Для досягнення потрібної якості та надійності зв’язку, засоби зв’язку використовуються комплексно. Комплексне використання засобів зв’язку досягається використанням на одному напрямку різних засобів зв’язку, суміщенням каналів зв’язку та використанням однієї кінцевої апаратури для роботи по різних каналах.

1.1.5. Порядок використання та режим роботи засобів зв’язку визначається начальником відділу зв’язку, оповіщення та АСУ (телекомунікаційних систем та інформаційних технологій), виходячи з конкретних обставин та вказівок вищестоящого органу.

Для радіо, радіорелейних та космічних засобів зв’язку можуть бути встановлені наступні режими роботи:

режим №3 – робота засобів зв’язку без обмежень;

режим №2 – часткове обмеження роботи окремих засобів залежно від їх потужності та частотного діапазону;

режим №1 – повна заборона засобів на передачу (режим радіомовчання).

При підготовці заходів цивільного захисту раніше встановлений режим роботи засобів зв’язку не змінюється.

1.1.6. Зв’язок організовується згідно з рішенням начальника органу та підрозділу ЦЗ, розпорядженням вищестоящого органу по зв’язку, виходячи з наявності та стану сил і засобів зв’язку.

Відповідальним за зв’язок є начальник управління територіального органу та підрозділу ЦЗ, а безпосередня організація та забезпечення зв’язку покладається на начальника відділу зв’язку, оповіщення та АСУ (телекомунікаційних систем та інформаційних технологій) відповідного територіального органу ЦЗ.

1.1.7. Зв’язок начальника органу та підрозділу ЦЗ з підлеглими організовується силами та засобами зв’язку даної ланки управління. Відповідальність за зв’язок з підлеглими покладається на вищестоящий орган. При втраті зв’язку з підлеглими вищий та підпорядкованій органи зобов’язані вжити заходів до його негайного відновлення.

1.1.8. У різних умовах обстановки всі начальники відповідних органів ЦЗ зобов’язані мати при собі засоби, що дозволяють забезпечувати зв’язок із старшим начальником, з підлеглими, із своїм та взаємодіючим органом і вміти особисто вести переговори за допомогою цих засобів зв’язку.

1.1.9. На території України зв’язок з підлеглими органами та підрозділами ЦЗ встановлюється: радіо, супутниковими, радіорелейними, проводовими та рухомими – засобами вищого та підпорядкованих органів.

Залежно від потреб, зв’язок з підлеглими органами та підрозділами забезпечується через одну та більше інстанцій.

1.1.10. Зв’язок територіальних управлінь ЦЗ з аварійно-рятувальними підрозділами та формуваннями сил встановлюється: радіо (стаціонарними та рухомими засобами) – засобами кожного; проводовий – по загальнодержавній мережі зв’язку та польовими засобами управлінь, аварійно-рятувальних підрозділів та формувань сил ЦЗ.

1.1.11. Зв’язок між взаємодіючими органами управління встановлюється за вказівками начальника територіального органу та підрозділу ЦЗ, який організовує взаємодію, а при відсутності таких вказівок – за узгодженням взаємодіючих органів. Зв’язок взаємодії органів та підрозділів ЦЗ із штабами військових гарнізонів, військкоматів організовується: радіо, проводовими та рухомими засобами – засобами кожного.

Зв’язок взаємодії органів та підрозділів ЦЗ з ПУ військ ЗС України організовується: радіо, проводовими та рухомими засобами – засобами кожного.

При втраті зв’язку між взаємодіючими органами кожний відповідний орган повинен вжити усіх заходів для негайного його відновлення.

1.2. Вузли , підрозділи і формування зв’язку

1.2.1. Організація, встановлення і забезпечення зв’язку при здійсненні заходів ЦЗ виконується силами і засобами, які організаційно об’єднуються в вузли і підрозділи зв’язку органів та підрозділів ЦЗ, і невоєнізованих формувань служб зв’язку ЦЗ.

1.2.2. Вузли і підрозділи зв’язку організовуються у ГУ(У) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі та інших територіальних аварійно-рятувальних підрозділах МНС України.

Пункти зв’язку організовуються в районних та міських органах та підрозділах ЦЗ.

1.2.3. Якісне виконання завдань, які покладаються на вузли та пункти зв’язку ЦЗ, досягаються:

високими професійними навичками;

укомплектованістю вузлів та пунктів зв’язку особовим складом та засобами зв’язку;

якісною організацією чергування на вузлах та пунктах зв’язку;

повсякденним керівництвом дій вузлів та пунктів зв’язку;

своєчасним матеріально-технічним та іншими видами.

1.3. Система зв’язку ЦЗ

1.3.1. Системою зв’язку ЦЗ є організаційно-технічне об’єднання сил та засобів зв’язку, що забезпечують обмін інформацією в системі управління ЦЗ. Вона складається з мереж зв’язку, органів управління системою зв’язку, резерву сил та засобів зв’язку і включає наступні основні елементи: стаціонарні, польові вузли зв’язку, лінії прив’язки ВЗ до загальнодержавної системи зв’язку.

1.3.2. Системи зв’язку створюються в кожній ланці управління ЦЗ.

За належністю вони розподіляються на:

загальнодержавну систему зв’язку ЦЗ;

систему зв’язку МНС України;

систему зв’язку АР Крим, областей та мм. Києва і Севастополя.

1.3.3. До системи зв’язку висуваються наступні основні вимоги:

висока готовність до дій за призначенням та необхідна перепускна спроможність;

розвід-захищеність, живучість та мобільність.

Високий рівень готовності до дій за призначенням досягається:

своєчасною розробкою та здійсненням комплексу заходів що до приведення системи, вузлів у готовність до дій за призначенням;

систематичним тренуванням системи зв’язку ЦЗ та підтримання засобів зв’язку в постійній готовності;

своєчасною розробкою та вмілим здійсненням заходів щодо забезпечення безпеки системи зв’язку;

високою спеціальною підготовкою особового складу, який обслуговує елементи системи зв’язку.

1.3.4. Перепускною спроможністю системи зв’язку є властивість, яка характеризує сукупність спроможності системи в обміні інформацією між кореспондентами.

Висока перепускна спроможність системи зв’язку досягається:

правильним вибором структури та принципів побудови системи зв’язку та її елементів;

здійсненням заходів щодо підвищення надійності та живучості системи зв’язку;

суворим дотриманням встановлених обсягів документів, які передаються засобами зв’язку;

безперервним керуванням системою зв’язку, чіткою організацією ОТС на вузлах та здійсненням постійного контролю за проходженням інформації.

1.3.5. Розвід-захищеність системи зв’язку – це властивість, яка характеризує здатність системи протистояти діям усіх видів розвідки із розкриття структури та належності елементів управління та зв’язку.

Висока розвід-захищеність системи зв’язку досягається:

комплексним застосуванням різних засобів зв’язку, встановленням режиму їх роботи, який відповідає вимогам обстановки, та суворим його дотриманням;

суворим дотриманням вимог оформлення документів та поштових відправлень.

1.3.6. Надійність та живучість системи зв’язку - це властивість системи зберігати працездатність та забезпечувати передачу (прийом) необхідної для управління інформації при порушеннях в роботі окремих елементів системи з різних причин.

Надійність та живучість зв’язку досягається:

комплексним застосуванням різних засобів зв’язку та організацією обхідних напрямків (каналів) зв’язку;

використанням засобів зв’язку відповідно до їх тактико-технічних даних та умов обстановки;

організацією проводового зв’язку по підземних кабельних лініях;

здійсненням заходів щодо забезпечення зв’язку в умовах висотних ядерних вибухів, електронного впливу та забезпечення електромагнітної сумісності радіозасобів;

здійсненням заходів до захисту особового складу, споруд та засобів зв’язку від впливу зброї масового ураження;

високою спеціальною підготовкою особового складу вузлів зв’язку та підрозділів зв’язку ЦЗ;

охороною та обороною вузлів, станцій та ліній зв’язку.

1.3.7. Гнучкість та мобільність системи зв’язку - це властивість, що характеризує здатність системи до своєчасного розгортання, нарощування та зміни структури відповідно до обставин, що склалися.

Гнучкість та мобільність досягається:

високою рухливістю та своєчасним розгортанням вузлів та ліній зв’язку;

застосуванням вузлів зв’язку, обладнаних на літальних апаратах;

наявністю та правильним використанням резервів сил та засобів зв’язку;

твердим та безперервним керуванням системою зв’язку;

своєчасною постановкою задач.

1.3.8. Радіозв’язок у ЦЗ в умовах складної обстановки може бути єдиним видом зв’язку. Він забезпечується засобами зв’язку органів і підрозділів ЦЗ, підрозділів та формувань зв’язку, а також використанням відомчих радіозасобів.

Радіозв’язок у системі зв`язку МНС України організовується відповідно до частини ІІ Керівництва по радіозв’язку Збройних Сил України.

Основними способами організації радіозв’язку в системі ЦЗ є радіомережа та радіонапрямок.

Радіомережа – це спосіб організації радіозв’язку між декількома (трьома та більше) пунктами управління (начальниками).

Робота в радіомережі залежно від її призначення може бути організована на загальній частоті або різних частотах прийому та передачі, на частотах чергового прийому та декількох робочих частотах, на частотах передавачів (комбіновані радіомережі).

Радіозв’язок при необхідності може здійснюватись також шляхом взаємного входження в радіомережі.

Радіонапрямок – це спосіб організації радіозв’язку між двома пунктами управління (начальниками).

Робота в радіонапрямку може бути організована на одній частоті або на різних частотах передачі та прийому.

Для забезпечення жорстокої дисципліни зв’язку в радіомережах (радіо напрямках) призначаються головні радіостанції. Радіостанція старшого органу управління ЦЗ є головною радіостанцією для всієї радіомережі (радіо напрямку). У радіомережах, де підпорядкованість кореспондентів не визначена (наприклад, радіомережі взаємодії), головна радіостанція визначається розпорядженням начальника, який організовує взаємодію.

Всі вимоги та вказівки головної радіостанції підлягають швидкому виконанню усіма кореспондентами радіомережі (радіонапрямку).

1.3.9. При організації радіозв’язку необхідно враховувати:

можливість визначення по працюючих радіостанціях (радіопередавачах) належності та місць розміщення пунктів управління ЦЗ;

можливість перехоплення інформації та створення навмисних радіозавад противником;

залежність надійності радіозв’язку від атмосферних та місцевих електричних завад у пункті прийому, а також від умов проходження радіохвиль;

необхідність забезпечення електромагнітної сумісності своїх радіо - і радіорелейних станцій та інших радіоелектронних засобів.

1.3.10. Радіозв’язок в органах і підрозділах ЦЗ організовується ГУ(У) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі завчасно, у відповідності з прийнятою структурою управління.

1.3.11. Для організації радіозв’язку за розпорядженням МНС України, старшого територіального управління (відділу) встановлюється порядок роботи радіозасобів та завчасно відпрацьовуються радіодані, до складу яких входять: таблиця радіомереж та радіонапрямків з позивними радіостанцій та основними (робочими), запасними та резервними частотами; документи адресації, а також службові радіокоди.

Радіодані повинні своєчасно доводитись до підлеглих структурних підрозділів, служб, частин та формувань ЦЗ. Використання довільних радіоданих заборонено.

1.3.12. Радіозв’язок в усіх ланках органів і підрозділів ЦЗ здійснюється у єдиному порядку, згідно з правилами міжнародного регламенту радіозв’язку. Радіостанціям призначаються радіотелеграфні позивні міжнародної серії та словарні мікрофонні позивні з цифровими індексами.

Для ведення радіообміну та при службових переговорах радіотелеграфістів використовуються тільки “службові радіокоди” та “телеграфні правила” видання Міністерства транспорту та зв’язку України.

1.3.13. Порядок забезпечення управління в органів і підрозділів ЦЗ радіочастотами та позивними для планування радіозв’язку, складання та реєстрація радіоданих, а також адресування кореспонденції по радіоканалах визначається спеціальними інструкціями.

1.3.14. Проводовий зв’язок у ЦЗ забезпечується по кабельних та повітряних лініях загальнодержавної та відомчих мереж зв’язку, а також по польовим кабельним лініям, прокладеним під час проведення рятувальних та невідкладних аварійно- відновлювальних робіт в осередках ураження.

Проводові засоби використовуються також для організації внутрішнього зв’язку на ПУ ЦЗ, прокладання ліній сполучення між елементами ВЗ.

1.3.15. При організації мережі проводового зв’язку враховується:

необхідність великих витрат сил та засобів для будівництва, експлуатаційного обслуговування та охорони ліній зв’язку;

складність будівництва проводових ліній, ліній зв’язку на ураженій місцевості;

уразливість проводових ліній зв’язку;

відносно невелика швидкість прокладки кабелю, особливо із заглибленням його в ґрунт.

1.3.16. Радіорелейний зв’язок дозволяє забезпечити високоякісний багатоканальний телефонний та телеграфний зв’язок, практично малозалежний від пори року, доби та від атмосферних опадів.

Радіорелейні засоби зв’язку в ЦЗ можуть застосовуватись як самостійно, так і для створення комбінованих ліній зв’язку спільно з іншими засобами зв’язку. Радіорелейні засоби зв’язку в ЦЗ організовуються по напрямках.

1.3.17. Під час побудови ліній радіорелейного зв’язку враховується:

можливість перехоплення передач та створення завад;

необхідність старанного вибору місць установки станцій;

залежність стійкості роботи зв’язку від направленості антен кожної станції та від рельєфу місцевості.

1.3.18. Радіодані для роботи радіорелейних станцій виділяються начальником військ зв’язку ЗС України. Застосовувати довільні радіодані для роботи радіорелейного зв’язку заборонено.

1.3.19. Фельд’єгерсько-поштовий зв’язок у ЦЗ забезпечується з урахуванням особливостей, призначення та застосування сил та засобів ЦЗ, а також місць постійної дислокації закладів, підприємств та населення під час розміщення та евакуації їх у заміській зоні.

Фельдєгерсько-поштовий зв’язок у ЦЗ забезпечується через органи фельдєгерського, спеціального та поштового зв’язку Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації, а також через установи фельд’єгерсько- поштового зв’язку Міністерства оборони України.

1.3.20. Доставка таємних поштових відправлень до органів і підрозділів ЦЗ здійснюється згідно з їх пропискою силами та засобами підприємств фельдєгерського, спеціального та поштового зв’язку Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації, а у великих гарнізонах, де є установи фельдєгерсько- поштового зв’язку, силами та засобами цих установ.

1.3.21. Сигнальний зв’язок ЦЗ застосовується:

для передачі сигналів про безпосередню загрозу нападу, про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне зараження;

для передачі коротких команд при проведенні евакуації населення та розміщенні робітників та службовців;

при виході органів і підрозділів ЦЗ у райони проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження.

У якості сигнальних засобів використовуються зорові та електрозвукові засоби. Сигнали повинні своєчасно доводитись до органів і підрозділів ЦЗ і бути простими і такими, що легко запам’ятовуються та відрізняються один від одного. Особливо різко повинні виділятись сигнали оповіщення.