3.1. Дидактична гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу

У процесі реалізації ігрового підходу до навчання важливо врахувати особливості особистісного сприйняття навчального матеріалу. Дидактична гра позитивно впливає на професійну підготовку особистості у тому випадку, якщо, беручи активну участь у ній, вона виконує різні ігрові ролі, має власну позицію, відчуває різноманітну гамму позитивних емоцій і почуттів. Учасники імітаційно-ігрової діяльності виконують дії в ситуаціях, що супроводжуються емоційним напруженням і виявом психофізичних властивостей. Емоційне напруження гравців зумовлюється:

• ефектом новизни, оскільки імітаційно-ігрові методи є незвичними для слухачів;

• учасники гри попадають у професійно значущі ситуації, коли активізується їх потреба що-небудь сказати, запитати, переконати, виявити ініціативу, такт, кмітливість;

• спілкуванням між учасниками гри, рольові перспективи якого вимагають прийняття рішень з урахуванням особистого досвіду і професійних знань;

• своєчасним підбиттям підсумків і результатів гри.

Незважаючи на умовність дидактичної гри, емоції, які проявляють її учасники, є справжніми, реальними, як бажання, задуми, що розігруються в комунікативно-ігрових ситуаціях. Беручи активну участь у комунікативно-ігрових ситуаціях, виконуючи різноманітні ігрові ролі, поступово нагромаджуючи пізнавальний і професійний досвід, студенти, які вчаться, повинні розібратися у власних почуттях і думках, оцінити свої можливості і здібності, зрозуміти самих себе, побачити професійне “Я” в процесі ігрової діяльності та усвідомити роль навчального предмета у власному професійному зростанні.

Дидактична гра надає можливість наблизити освітні знання до практичних

умінь, випробувати себе в ролі фахівця економічної діяльності, бути відповідальним за прийняття рішення, переживати певну емоційну напругу. Вона сприяє організації словесної діяльності студентів з метою виокремлення основних ознак майстерності слова; виробленню навичок перевтілення відповідно до ролі, яка виконується; виявленню й розвитку внутрішнього бачення, з’ясуванню його впливу на характер словесної дії мовця; формуванню в студентів уміння правильно визначати та передавати слухачам власне ставлення до того, про що йдеться. Її особливістю є відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності. Студент пізнає свої можливості, вчиться їх оцінювати, відчуває різні емоції. Таким чином, гра виступає засобом спілкування та самовиховання.

Сутність гри полягає в тому, що нові знання отримують завдяки постійному діалогу, обміну різними думками й пропозиціями, їх обговоренню та закріпленню, взаємній критиці та веденню дискусії.

Водночас вона надає можливість студентам самоорганізуватись з огляду на те, що під час гри формуються мотиви, які пов’язані з виконанням взятих на себе обов’язків.

ВИСНОВКИ

Навчальний процес повинен враховувати тенденції соціально-економічного розвитку суспільства, особливості психології молоді, а методи та форми навчання реалізовувати на практиці: принципи ініціативи, індивідуалізації, самостійності, змагання, творчого підходу до одержання знань. Студент повинен без примушування прагнути до систематичної, плідної та ретельної навчально-творчої діяльності. Дослідним шляхом встановлено, що змагання в більшості випадків дає значно більший ефект у підвищенні активності студентів, ніж їх зовнішня мотивація. Тому для реалізації цих вимог значне місце в педагогічній діяльності викладача повинні займати дидактичні ігрові методи навчання.

Використання дидактичних ігор під час професійної підготовки майбутніх фахівців сприяє набуттю ними досвіду здійснення професійної комунікації й взаємодії. Проте не можемо не зазначити, що використання таких активних форм навчання, як ігрові, – процес складний та довготривалий, що потребує від педагога перегляду власних педагогічних концепцій, змісту навчальних завдань, що ставляться перед студентами. Педагог має відійти від стереотипних методик проведення занять, перебороти почуття протистояння новому, має сам бути творчою особистістю, майстром професійної взаємодії.

А. Капська зазначає: “Використання у професійній підготовці дидактичних ігор – це по суті своєрідна репетиція і перевірка того, як студенти вміють користуватися словом у заданій професійній ситуації”.

У результаті проведеного аналізу ми дійшли таких висновків:

1) дидактичнаа гра, якщо в її ході акцент робиться на особистість студента,

його можливості й здібності, мотиви й потреби, дозволяє поєднати навчальну інформацію з особистістю студента, навчити майбутніх фахівців за допомогою отриманих знань і засвоєного досвіду вдосконалювати своє “Я” і рівень професіоналізму;

2) результативність гри визначається тим, наскільки викладач готовий до використання на заняттях творчих і особистісно-розвиваючих видів діяльності, що моделюється в різних ігрових ролях; орієнтується в технології розвиваючого навчання,що об’єднує в собі інтелектуально-пізнавальний, комунікативно-діалоговий, моделюючий і емоційно-особистісний пошук. У цьому випадку викладач виступає в ролі організатора навчання, а педагогічне управління набуває більшої гнучкості й стимулюючих форм.

Список використаної літератури

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: ЦНЛ,2003. – 216с.

2. Ганніченко Т.А. Педагогічні засади використання дидактичної гри. // Наукові праці. Том 50. Випуск 37.

3. Горпенко Г.О. Вплив ділової гри на формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності. // Вісник ХНУ. с. 95-102.

4. Захарченко Н. В. Педагогічні умови використання ділових ігор у підготовці майбутніх економістів : Дис... канд. наук: 13.00.04 - 2006.

5. Ковальчук О. Дидактичні ігри як метод активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення педагогіки. Вісник Львів. Ун-ту. 2004. Вип. 18. с. 89-97.

6. Кожушко С.П. Дидактичні ігри як засіб підготовки майбутніх фахівців комерційної діяльності до професійної взаємодії. Електронний ресурс / С.П. Кожушко. – Режим доступа: irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...‎

7. Кравченко Н.Б. Теоретико-методичні аспекти застосування ігрових методів навчання у вищій школі. Електронний ресурс / Н.Б. Кравченко. – Режим доступа:www.sworld.com.ua/konfer32/535.pdf‎.

8. Кузьменко В.В., Храпко Т.А. Вплив ігрової діяльності на розвиток особистості учнів // Нові технології навчання. - 2009. - № 56. - С. 64.

9. Литвіна Л. І. Педагогічні основи застосування навчальних ігор у технікумі: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. К., 1994.

10. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі. Начальний посібник. К: 2007.

11. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи. Начальний посібник. К.: 2009.

12. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие. Ростов н/Д., 2002., с. 177.

13. Семенов В.Г. Дидактична гра / В.Г. Семенов. – К. : Педагогіка, 1992. – 104 с.

14. Страздас Н.Н. Система дидактических игр как средство формирования педагогической умелости и направленности: Автор канд. пед. наук. – Л., 1980. – 15 с.

15. Туркот Т.І. Педагогіка вищої школи.Начальний посібник. К.: Кондор. – с. 307-325.

16. Хоменко О. О. Навчальні ділові ігри як засіб формування професійних умінь студентів технікумів і коледжів: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. К., 1994., с. 9 – 10.

17. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах. – К.: Вища школа, 2004. - С. 10.

18. Ягупов В. В. Педагогіка: Навчальний посібник. - К., 2002.

27