Тестові завдання з дисципліни “Генетика”

1. Генетика вивчає: 

а) спадковість; б) мінливість;

в) клітинну будову організмів; г) обмін речовин.

2. Алелем називають:

а) ген, що визначає яку-небудь ознаку організму;

б) один з полімерних генів;

в) ознаку, по якій ведеться аналіз схрещування;

г) один з кількох альтернативних станів гену;

д) ступінь прояву ознаки, що змінюється.

2. Виберіть алельні ознаки:

а) гладенька поверхня плодів; б) волосистість плодів;

в) червоне забарвлення плодів; г) зморшкувата поверхня плодів.

2. Які ознаки у гороху є домінантними:

а) жовте забарвлення насінин; б) зелене забарвлення насінин;

в) гладка поверхня насінин; г) зморшкувата поверхня насінин.

2. Гаплоїдний набір містять клітини:

а) нейрони; б) гепатоцити; в) зиготи;

г) гамети; д) епітеліальні.

2. Для вивчення ролі генетичних і середовищних факторів використовується метод:

а) клініко-генеалогічний; б) прямого ДНК-зондування;

в) мікробіологічний; г) цитологічний; д) близнюковий.

2. При утворенні статевих клітин у кожну гамету потрапляє тільки один із алельних генов. Це закон:

а) Моргана; б) чистоти гамет;

в) I закон Менделя; г) II закон Менделя.

2. Виберіть приклади алельної взаємодії генів:

а) домінування; б) неповне домінування; в) епістаз;

г) кодомінування; д) полімерія; е) комплементарність.

2. Взаємодія неалельних генів, коли один ген пригнічує прояв іншого:

а) плейотропія; б) неповне домінування; в) епістаз;

г) кодомінування; д) полімерія; е) комплементарність.

2. Кодомінування − це взаємодія між:

а) алелями різних генів; б) алелями одного і того ж гена;

в) рідкісними групами зчеплення;

д) генами Х- і У-хромосом; е) кластерами генів.

2. Форми взаємодії між алельними генами:

а) полімерія; б) повне домінування; в) епістаз;

г) кодомінантність; д) наддомінування.

2. Форми взаємодії між неалельними генами:

а) полімерія; б) повне домінування; в) епістаз;

г) кодомінантність; д) наддомінування.

2. Виберіть організми-дигетерозиготи:

а) ааввсс; б) ааВвСс; в) АаВвсс; г) АаввСс.

2. Гетерохроматином є:

а) екзони;

б) темні полоси при диференційному фарбуванні хромосом;

в) інтрони;

г) елементи гена, які забезпечують життєздатність клітини.

2. Співвідношення за фенотипом  при дигібридному скрещуванні у F₂:

а) 9 : 3 : 3 : 1; б) 3 : 1; в) 1 : 2 : 1; г) одноманітні.

2. Що може бути причиною співвідношення фенотипових класів 15:1 у F₂:

а) повного домінування; б) зчепленого успадкування;

в) комплементарної взаємодії генів; г) полімерної взаємодії генів;

д) епістатичної взаємодії генів; е) неповного домінування.

2. Гени розміщені в одній хромосомі успадковуються зчеплено. Це закон:

а) Моргана; б) зчепленого успадкування;

в)  I закон Менделя;   г) II закон Менделя.

2. Одиницею виміру відстані між генами є:

а) морганіда; б) теломера; в) центромера; г) кросинговер.

2. До неспадкової мінливості належить:

а) при правильному догляді за коровою удій молока збільшується;

б) серед низькорослих рослин появилась одна високоросла рослина;

в) при зрошенні і удобренні капуста дає високий урожай;

г) серед рослин із цілокраїми листками появилась рослина із розсіченими листками.

2. Схрещування потомства з однією з батьківських форм називають:

а) аналізуючим; б) оберненим; в) зворотним;

г) реципрокним; д) прямим; е) бекрос.

2. Як називають явище існування одного гена у багатьох алельних станах?

а) плейотропією; б) політенією;

в) поліплоїдією; г) множинним алелізмом.

2. Яка умова є необхідною для співпадання кількості генотипових та фенотипових класів у нащадків?

а) неповне домінування; б) міжалельна комплементація;

в) наявність множинного алелізму; г) повне домінування;

д) епістатична дія неалельного гена; е) локальне домінування.

2. Як називають гібриди, гетерозиготні за різними мутантними алелями одного гену?

а) дигетерозиготи; б) цибриди; в) поліплоїди; г) компаунди.

2. Тип успадкування, при якому розвиток ознаки контролюється декількома генами:

а) плейотропія; б) політенія; в) поліплоїдія; г) полімерія.

2. Генетичною основою формування кількісних полігенних ознак є:

а) полімерія; б) кодомінантність; в) плейотропія;

г) варіативна експресивність; д) репресія генів.

2. Яку кількість гамет продукує гексагетерозигота?

а) 32; б) 12; в) 64; г) 24; д) 16.

2. Нуклеосомна нитка має діаметр:

а) 50 нм; б) 30 мк; в) 10 А; г) 10 нм; д) 0,5 мм.

2. Гістони – це:

а) основні білки, які входять до складу рибосом;

б) кислі білки, які утворюють нуклеосоми;

в) основні білки, які утворюють остів хромосоми;

г) основні білки, які організовують ДНК в нуклеосоми;

д) білки, які входять до складу реплісоми.

2. Сукупність ознак, за якими можна ідентифікувати даний набір хромосом:

а) ідіограма; б) геном; в) каріотип;

г) мітотичний індекс; д) генотип.

2. Зчеплення генів – це:

а) явище формування генних кластерів;

б) локалізація генів у статевій хромосомі;

в) явище перекривання кодуючих ділянок двох генів;

г) сумісне передавання нащадкам двох або більше генів у тих самих комбінаціях, в яких вони були у батьків;

д) сумісна дія двох чи більше неалельних генів.

2. Модифікація − це:

а) дисперсія неспадкових змін певної ознаки;

б) фенотипово неспадкова зміна, що виникає під впливом середовища і не впливає на генотип;

в) властивість кожного генотипу реагувати різним чином на зміни умов розвитку;

г) зміна структури гену під впливом навколишнього середовища;

д) відрізок часу, за який можна викликати неспадкові зміни певної ознаки.

2. Основний закон популяційної генетики − це закон:

а) Бідл-Татума; б) Моргана; в) Менделя; г) Харді-Вайнберга;

д) Вернадського; е) Вавилова; є) Швана і Шлейдена.

2. Кому належить фраза  − "Один ген − один фермент":

а) Дж. Бідл і Е. Тейтум; б) А. Херші і М. Чейз;

в) М. Ніренберг, С. Очоа; г) Г. Корана і Дж. Беквіт;

д) Г. Темін і Д. Балтімор; е) Ф. Гріффіт і О.Т. Евері.

2. Хто навів докази генетичної ролі ДНК у передачі спадкових ознак:

а) М. Ніренберг, С. Очоа; б) Г. Корана і співроб.;

в) Дж. Уотсон і Ф. Крік; г) Дж. Бідл і Е. Тейтум;

д) Ф. Гріффіт і О.Т. Евері; е) Г. Темін і Д. Балтімор.

2. Хто розшифрував генетичний код:

а) Ф. Сеттер і співроб.; б) М. Ніренберг, С. Очоа;

в) Дж. Уотсон і Ф. Крік; г) Дж. Бідл і Е. Тейтум;

д) Г. Темін і Д. Балтімор; е) Ф. Гріффіт і О.Т. Евері.

2. Генетичний код був відкритий:

а) А. Гамовим; б) Б. Гриффітом;

в) В. Очоа; г)  Корнбергом.

2. Специфічність генетичного коду полягає в:

а) кодуванні амінокислот більш ніж двома різними триплетами;

б) кодуванні кожним триплетом тільки однієї амінокислоти;

в) наявність єдиного коду для всіх земних істот;

г) кодуванні одним триплетом однієї або декількох амінокислот.

2. Виродженість генетичного коду − це:

а) кодуванні амінокислот більш ніж двома різними триплетами;

б) кодуванні кожним триплетом тільки однієї амінокислоти;

в) наявність єдиного коду для всіх земних істот;

г) кодуванні одним триплетом однієї або декількох амінокислот.

2. Універсальність генетичного коду − це:

а) кодуванні амінокислот більш ніж двома різними триплетами;

б) кодуванні кожним триплетом тільки однієї амінокислоти;

в) наявність єдиного коду для всіх земних істот;

г) кодуванні одним триплетом однієї або декількох амінокислот.

2. Вкажіть число можливих триплетів:

а) 40; б) 20; в) 64; г) 32.

2. Вкажіть комплементарні основи:

а) А – Т; Г – Ц; б) А – Ц; Г – Т;

в) А – Г; Ц – Т; д) А – У; Г – Ц.

2. ДНК знаходиться в:

а) лізосомах; б) рибосомах;

в) мітохондріях; г) ендоплазматичному ретикулумі.

2. Як називається властивість генетичного коду, при якій одна амінокислота кодується більше, ніж одним триплетом нуклеотидів?

а) універсальність; б) виродженість;

в) триплетність; г) колінерність.

2. Послідовність триплетів нуклеотидів суворо відповідає послідовності амінокислот у полінуклеотидному ланцюгу. Як називається така властивість генетичного коду?

а) універсальність; б) виродженість;

в) триплетність; г) колінерність?

2. Генетичний код єдиний для всіх, одні і ті ж триплети кодують одні і ті ж амінокислоти у різних організмів. Як називається дана властивість генетичного коду?

а) універсальність; б) виродженість;

в) триплетність, г) колінерність.

2. Специфічність генетичного коду проявляється у тому, що:

а) генетичний код єдиний для всіх організмів;

б) кожен окремий триплет кодує тільки одну певну амінокислоту;

в) амінокислота може кодуватися більше , ніж одним триплетом нуклеотидів;

г) жодна азотиста основа одного кодону ніколи не входить до складу іншого кодону?

2. Неперекривність генетичного коду проявляється у тому, що:

а) генетичний код єдиний для всіх організмів;

б) кожен окремий триплет кодує тільки одну певну амінокислоту;

в) амінокислота може кодуватися більше, ніж одним трилетом нуклеотдів;

г) жодна азотиста основа одного кодону ніколи не входить до складу іншого кодону.

2. Триплет іРНК, який кодує певну амінокислоту, початок або кінець трансляції, називається:

а) нонсенс-кодон; б) кодон;

в) антикодон; г) стоп-кодон.

2. Як називаються три нуклеотиди іРНК, що не кодують жодної амінокислоти?

а) код; б) кодон;

в) антикодон; г) стоп-кодон.

2. Антикодон – це?

а) нуклеотиди ДНК; б) нуклеотиди іРНК;

в) нуклеотиди тРНК; г) нуклеотиди рРНК?

2. Виберіть неправильне твердження:

а) генетичний код єдиний для всіх організмів;

б) кожен окремий триплет може кодувати тільки одну певну амінокислоту;

в) амінокислота може кодуватися більше, ніж одним трилетом нуклеотдів;

г) азотиста основа одного кодону може входити до складу іншого кодону.

2. Скільки рівнів організації має хроматин:

а) три; б) два; в) чотири; г) п’ять.

2. Послідовність організації хроматину у третинній структурі ДНК наступна:

а) петлі-нуклеосома-соленоїд; б) нуклеосома-соленоїд-петлі;

в) соленоїд-петлі-нуклеосома.

2. Ділянку, що розділяє дві нуклеосоми, називають:

а) соленоїд; б) лінкер; в) гістон; г) теломерою.

2. Чужерідна ДНК, яка потрапила у клітини в природі, як правило, не проявляє активності, оскільки руйнується ферментом:

а) лігазою; б) метилазою; в) рестриктазою; г) транскриптазою.

2. До кодуючих ділянок ДНК належить:

а) екзони; б) інтрони; в) рекони;

г) сайти рестрикції; д) мінісателіти.

2. Фенокопіями мутацій називають:

а) фенотипові зміни, випадкові за своїм проявом, що не мають адаптивного значення і не успадковуються;

б) морфози, що нагадують фенотиповий прояв відомих мутацій;

в) фенотипові зміни у мутантів, які нагадають норму;

г) фенотипові зміни, що виникають за певних умов у популяціях клітин або у багатоклітинних організмів, зберігаються упродовж усього життя, затухають або зникають за відсутності індуктора.

2. Фенокопією норми називають:

а) фенотипові зміни, випадкові за своїм проявом, що не мають адаптивного значення і не успадковуються;

б) морфози, що нагадують фенотиповий прояв відомих мутацій;

в) фенотипові зміни у мутантів, які нагадають норму;

г) фенотипові зміни, що виникають за певних умов у популяціях клітин або у багатоклітинних організмів, зберігаються упродовж усього життя, затухають або зникають за відсутності індуктора.

2. Тривалі модифікації – це:

а) фенотипові зміни, випадкові за своїм проявом, що не мають адаптивного значення і не успадковуються;

б) морфози, що нагадують фенотиповий прояв відомих мутацій;

в) фенотипові зміни у мутантів, які нагадають норму;

г) фенотипові зміни, що виникають за певних умов у популяціях клітин або у багатоклітинних організмів, зберігаються упродовж усього життя, затухають або зникають за відсутності індуктора.

2. Вибіркове збільшення числа копій окремих генів називається:

а) поліплоїдія; б) ампліфікація;

в) кросинговер; г) стигматизація.

2. Зміна послідовності нуклеотидів у ДНК – це:

а) хромосомна мутація; б) генна мутація;

в) геномна мутація; г) транпозиції.

2. Мобільні генетичні елементи були відкриті:

а) Б. Мак-Клінток; б) А. Корнбергом; в) Жакобом і Моно;

г) Г. Теміном і Д. Балтімором; д) Дж. Уотсоном і Ф. Кріком.

2. Транспозони мають форму:

а) прямолінійну; б) кільцеву; в) спіралевидну; г) шпилькову.

2. Транспозони вперше були відкриті у:

а) 30-х роках; б) кінці 40-х років;

в) 1971 році; г) кінці 50-х років.

2. Центри походження культурних рослин відкрив:

а) Вернадський; б) Вавилов;

в) Мендель; г) Шван і Шлейден.

2. Наука про виведення нових сортів, пород і штамів називається:

а) генетика; б) селекція;

в) цитологія; г) молекулярна біологія.

2. Місенс-мутаціями називають:

а) точкові зміни пари нуклеотидів, які не ведуть до заміни амінокислоти у білку;

б) точкові мутації, які не ведуть до зміни просторової орієнтації пурин- пиримідин в межах пари нуклеотидів;

в) точкові мутації, які ведуть до зміни просторової орієнтації пурин- пиримідин в межах пари нуклеотидів;

г) точкові зміни пари нуклеотидів, які не ведуть до зміни змісту генетичного коду;

д) точкові зміни пари нуклеотидів, які не ведуть до появи стоп-кодону.

2. Нонсенс-мутаціями називають:

а) точкові зміни пари нуклеотидів, які не ведуть до заміни амінокислоти у білку;

б) точкові мутації, які не ведуть до зміни просторової орієнтації пурин- пиримідин в межах пари нуклеотидів;

в) точкові мутації, які ведуть до зміни просторової орієнтації пурин- пиримідин в межах пари нуклеотидів;

г) точкові зміни пари нуклеотидів, які не ведуть до зміни змісту генетичного коду;

д) точкові зміни пари нуклеотидів, які не ведуть до появи стоп-кодону.

2. Хромосомні мутації − це:

а) зміни числа хромосом;

б) зміни структури хромосом, відрізнимі за допомогою світлової мікроскопії;

в) переміщення центромери по хромосомі;

г) дисбаланс по гетерохроматину.

2. Інверсією називають:

а) зміну просторової орієнтації частини генетичної інформації хромосоми на 180⁰;

б) центричні злиття хромосом;

в) перенесення частини генетичної інформації з хромосоми на хромосому;

г) збільшення копій окремих частин генетичної інформації хромосоми.

2. Робертсонівськими перебудовами називають:

а) зміну просторової орієнтації частини генетичної інформації хромосоми на 180⁰;

б) центричні злиття хромосом;

в) перенесення частини генетичної інформації з хромосоми на хромосому;

г) збільшення копій окремих частин генетичної інформації хромосоми.

2. Наявність у генотипі кратних варіантів хромосомного набору називається:

а) поліплоїдією; б) хромосизмом;

в) генетичним грузом; г) мозаїцизмом.

2. Геномні мутації − це:

а) зміни структури гена; б) зміни числа хромосом;

в) накопичення інтронних повторів; г) зміни структури хромосом.

2. Делеція − це:

а) геномна мутація; б) хромосомна мутація;

в) мозаїцизм; г) хромосомна аберація.

2. Анеуплоїдією називають:

а) злиття двох хромосом в області центромери;

б) зміну кількості хромосом, не кратну галоїдному набору;

в) зміну кількості хромосом, кратну галоїдному набору;

г) поєднання двох наборів хромосом різних видів у геномі гібриду.

2. Причиною нерегулятивних модифікацій є:

а) модифікації, які ведуть до фенокопіювання норми;

б) порушення експресії генетичної інформації на різних стадіях – від транскрипції до ферментативної реакції білка;

в) модифікації, які ведуть до відновлення норми.

2. Заміна окремих нуклеотидів у ланцюгу ДНК на інші належить до:

а) геномних мутацій; б) хромосомних мутацій;

в) генних мутацій; г) інверсій.

2. Генетичний груз − це сума мутацій:

а) домінантних; б) нейтральних;

в) позитивних; г) рецесивних у гетерозиготних стані;

д) усіх шкідливих; е) соматичних.

2. До основних ферментаів репарації відносять:

а) рестриктазу; б) лігазу; в) ДНК-полімеразу;

г) гангліозидазу; д) ревертазу; е) резолвазу.

2. До регуляторних елементів структурного гена належать:

а) кеп-сайт; б) промотор; в) енхансер;

г) термінатор; д) антикодон.

2. Рівні експресії гена:

а) трансляційний; б) транскрипційний; в) процесинг;

г) кросинговер; д) посттрансляційний; е) претранскрипційний.

2. Змістовні кодуючі ділянки ДНК представлені:

а) унікальними послідовностями нуклеотидів;

б) повторювальними послідовностями нуклеотидів;

в) кластерами генів; г) сайтами рестрикції; д) мінісателітами.

2. Некодуючу ДНК характеризує:

а) повторювальні послідовності нуклеотидів;

б) участь у трансляції; в) участь у регуляторних функціях;

г) збереження при сплайсинзі ; д) використання в якості генетичних маркерів.

2. До хромосомних мутацій належать:

а) трансверсія; б) трансляція; в) делеція;

г) інверсія; д) транслокація; е ) екстраполяція;

є) дуплікація.

2. Модифікація − це:

а) дисперсія неспадкових змін певної ознаки;

б) фенотипово неспадкова зміна, що виникає під впливом середовища і не впливає на генотип;

в) властивість кожного генотипу реагувати різним чином на зміни умов розвитку;

г) зміна структури гену під впливом навколишнього середовища;

д) відрізок часу, за який можна викликати неспадкові зміни певної ознаки.

2. Тритікале – це гібрид:

а) терену і аличі; б) редиски і капусти;

в) пшениці і пирію; г) твердої і мякої пшениці;

д) жита і мякої пшениці; е) твердої пшениці і вівса.

2. Транспозонами називають:

а) фактори, які здійснюють перенесення перенесення генетичного матеріалу від клітини до клітини за участю бактеріофага;

б) мобільні генетичні елементи, які здійснюють перенесення генетичного матеріалу в межах каріотипу;

в) фактори, які здійснюють перенесення генетичного матеріалу від клітини до клітини за участю R-фактора.

2. Бестери – це гібриди:

а) тонкорунних овець і дикого гірського кабана;

б) коропа і карася; в) ВРХ з яками; г) білуги і стерляді.

2. Генетичною токсикологією називають:

а) науку, яка вивчає генетичні закономірності, які відбуваються у природних популяціях організмів під впливом факторів оточуючого середовища;

б) науку, яка вивчає дію хімічних мутагенів антропогенного походження, розробляє методи і способи оцінки генетичної активності антибіотиків медичного і с/г призначення;

в) науку, яка вивчає взаємодію організмів і популяцій з факторами оточуючого середовища;

г) науку, яка вивчає структуру і будову генів і геномів видів та розробляє підходи, які лежать в основі природної класифікації організмів.

2. Екологічною генетикою називають:

а) науку, яка вивчає генетичні закономірності, які відбуваються у природних популяціях організмів під впливом факторів оточуючого середовища;

б) науку, яка вивчає дію хімічних мутагенів антропогенного походження, розробляє методи і способи оцінки генетичної активності антибіотиків медичного і с/г призначення;

в) науку, яка вивчає взаємодію організмів і популяцій з факторами оточуючого середовища;

г) науку, яка вивчає структуру і будову генів і геномів видів та розробляє підходи, які лежать в основі природної класифікації організмів.

2. Геносистематикою називають:

а) науку, яка вивчає генетичні закономірності, які відбуваються у природних популяціях організмів під впливом факторів оточуючого середовища;

б) науку, яка вивчає дію хімічних мутагенів антропогенного походження, розробляє методи і способи оцінки генетичної активності антибіотиків медичного і с/г призначення;

в) науку, яка вивчає взаємодію організмів і популяцій з факторами оточуючого середовища;

г) науку, яка вивчає структуру і будову генів і геномів видів та розробляє підходи, які лежать в основі природної класифікації організмів.

2. Закон гомологічних рядів сформульований:

а) Т.Х. Морганом (1920 р.); б) Г. Де Фрізом (1920 р.);

в) М.І. Вавиловим (1920 р.); г) І.В. Мічуріним (1930 р.);

д) Б. Мак-Клінток (1946 р.); е) В. Робертсоном (1936 р.).

2. Які з лікувальних препаратів мають мутагенні властивості:

а) деякі антибіотики; б) антиконвульсанти; в) психотропні засоби;

г) валеріана; д) гормони; е) вітаміни.

2. Для хімічних мутагенів властиво:

а) наявність порогу дії;

б) залежність від індивідуальних особливостей організму;

в) залежність від стадії розвитку клітин;

г) залежність від хімічної будови мутагену;

д) залежність від кількості мутагену.

2. Для рецесивного Х-зчепленого успадкування характерно:

а) дочки хворого батька не отримують ген хвороби;

б) дочки хворого батька - облігатні носійки гена;

в) хворіють особи чоловічої статі;

г) у жінки-носійки хворими можуть бути 25% синів;

д) у хворого батька 25% хворих синів.

2. Для Х-зчепленого домінантного типу успадкування характерно:

а) частота захворюваності чоловіків і жінок одинакова;

б) чоловік передає своє захворювання сину у 50% випадках;

в) хворий батько передає захворювання 50% дочкам;

г) захворювання чоловіків, як правило, протікає легко;

д) жінка передає своє захворювання 25% дочкам і синам.

2. Закон Харді-Вайнберга дає змогу розрахувати частоту:

а) рецесивного гена; б) домінантного гена;

в) гетерозиготного носійства; г) кросинговеру;

д) мутацій; е) модифікацій.

2. Встановіть відповідність між назвою сидрому і його генотипом:

1) Патау − ?: 2) Дауна − ?: 3) Едвардса − ?: 4) Трипло-Х− ?:

а) 47 ХХ + 21; б) ХУ + 13; в) 47 ХХХ; г) 47 ХХ + 18.

2. Жінка страждає недосконалим амелогенезом (коричнева емаль зубів). Ризик розвитку захворювання у її дітей:

а) 25%; б) 33%; в) 50%; г) 75%.

2. Динаміка генетичної структури популяції −це:

а) зміна співвідношення самці/самки;

б) зміна співвідношення особин різного віку;

в) процес зміни частот генів та генотипів в популяції під впливом різних факторів;

г) пропорційне зменшення кількості всіх генотипів внаслідок зменшення загальної чисельності популяції;

д) пропорційне збільшення кількості всіх генотипів внаслідок загального зростання чисельності популяції.