Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Met_rek_do_s_r_O_ped_vim.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.13 Mб
Скачать

Тестові завдання з дисципліни “Молекулярна біологія”

  1. Молекулярна біологія вивчає:

а) будову клітини;

б) протікання біологічних процесів на молекулярному рівні;

в) морфологічну і фізіологічну різноманітність бактерій і вірусів;

г) протікання біологічних процесів на популяційному рівні.

  1. Хто розшифрував структуру молекули ДНК:

а) Г. Темін і Д. Балтімор; б) Г. Корана і Дж. Беквіт;

в) Дж. Уотсон і Ф. Крік; г) Дж. Бідл і Е. Тейтум;

д) Ф. Гріффіт і О.Т. Евері; е) М. Ніренберг, С. Очоа.

  1. Хто вперше синтезував хімічним шляхом кодуючу частину гену для аланінової тРНК дріжджів розміром 77 п.н.:

а) Ф. Сетер і співроб.; б) А. Херші і М. Чейз;

в) М. Ніренберг, С. Очоа; г) Г. Темін і Д. Балтімор;

д) Г. Корана і співроб.; е) Дж. Бідл і Е. Тейтум.

  1. Хто встановив, що кожен білок складається із сталого числа визначених амінокислот:

а) Дж. Уотсон і Ф. Крік; б) Ф. Гріффіт і О.Т. Евері;

в) М. Ніренберг, С. Очоа; г) Г. Темін і Д. Балтімор;

д) Ф. Сетер і співроб.; е) Дж. Бідл і Е. Тейтум.

  1. Кому належить фраза "Один ген − один фермент":

а) Дж. Бідл і Е. Тейтум; б) А. Херші і М. Чейз;

в) М. Ніренберг, С. Очоа; г) Г. Корана і Дж. Беквіт;

д) Г. Темін і Д. Балтимор; е) Ф. Гріффіт і О.Т. Евері.

  1. Вкажіть, які речовини входять одночасно до складу одного нуклеотиду:

а) аміногрупа, гексоза, фосфорна кислота;

б) амінокислота, пентоза, фосфорна кислота;

в) азотиста основа, гексоза, фосфорна кислота;

г) азотиста основа, пентоза, фосфорна кислота.

  1. Який діаметр подвійної спіралі ДНК?

а) 2 нм; б) 10 нм; в) 0,34 нм; г) 3,4 нм.

  1. Яка довжина одного нуклеотиду ДНК?

а) 2 нм; б) 10 нм; в) 0,34 нм; г) 3,4 нм.

  1. Яка з перерахованих азотистих основ входить тільки до складу РНК?

а) цитозин; б) тимін; в) урацил; г) гуанін.

  1. Утворення усіх видів РНК у клітині здійснюється:

а) в ядрі; б) на рибосомах;

в) на мембранах ендоплазматичного ретикулуму;

г) у пероксисомах.

  1. Утворення рРНК у клітині здійснюється:

а) в ядерці; б) на рибосомах;

в) на мембранах ендоплазматичного ретикулуму;

г) у каріоплазмі.

  1. Скільки водневих зв’язків утворюється між гуаніном і цитозином у молекулі ДНК?

а) один; б) два; в) три; г) чотири.

  1. Скільки водневих зв’язків утворюється між тиміном і аденіном у молекулі ДНК?

а) один; б) два; в) три; г) чотири.

  1. Яка відстань між сусідніми азотистими основами в полінуклеотидному ланцюгу ДНК?

а) 2 нм; б) 10 нм; в) 0,34 нм; г) 3,4 нм.

  1. Якими зв’язками сполучені між собою нуклеотиди в одному полінуклеотидному ланцюгу ДНК?

а) ковалентними; б) водневими;

в) фосфодиефірними; г) пептидними;

д) глікозидними; е) полярними.

  1. Якими зв’язками сполучені між собою два полінуклеотидні ланцюги ДНК?

а) ковалентними; б) водневими;

в) дисульфідними; г) пептидними;

д) йонними; е) полярними.

  1. Сполука азотистої основи і дезоксирибози називається:

а) рибонуклеотидом; б) дезоксирибонуклеотидом;

в) рибонуклеозидом; г) дезоксирибонуклеозидом.

  1. Сполука азотистої основи, дезоксирибози і залишку фосфорної кислоти називається:

а) рибонуклеотидом; б) дезоксирибонуклеотидом;

в) рибонуклеозидом; г) дезоксирибонуклеозидом.

  1. У будові білків розрізняють:

а) два рівня організації молекули;

б) три рівня організації молекули;

в) чотири рівня організації молекули;

г) один рівень організації молекули.

  1. Ступінь спіралізації білка характеризує:

а) первинну структуру білка; б) вторинну структуру білка;

в) третинну структуру білка; г) четвертинну структуру білка.

  1. Четвертинна структура білка характерна для:

а) олігомерних білків; б) фібрилярних білків;

в) глобулярних білків; г) мономерних білків.

  1. ДНК містить:

а) рибозу, залишок фосфорної кислоти, одну із чотирьох азотистих основ: аденін, гуанін, цитозин, тимін;

б) дезоксирибозу, залишок фосфорної кислоти, одну із чотирьох азотистих основ: аденін, гуанін, цитозин, урацил;

в) дезоксирибозу, залишок фосфорної кислоти, одну із чотирьох азотистих основ: аденін, гуанін, цитозин, тимін.

  1. Інформація про будову білка передається у цитоплазму:

а) матричною РНК; б) транспортною РНК;

в) рибосомною РНК.

  1. Із рибосомою взаємодіє петля транспортної РНК:

а) дигідроуридилова; б) псевдоуридилова; в) додаткова.

  1. Реплікація – це:

а) копіювання ДНК з утворенням 2-х ідентичних дочірних молекул;

б) процес переписування інформації з ДНК на РНК;

в) процес синтезу білка.

  1. У реплікації ДНК беруть участь сукупність ферментів і білків, які утворюють:

а) репліказу; б) реплісому;

г) рестриктазу; д) праймосому.

  1. Основний фермент реплікації:

а) ДНК-полімераза; б) геліказа;

в) лігаза; г) ДНК-праймаза.

  1. Початок реплікації пов’язаний із утворенням:

а) реплікаційною вилкою і вічком; б) праймерів;

в) фрагментів ДНК на лідерному та відстаючому ланцюгах;

г) релаксованої форми ДНК.

  1. За розкручування молекули ДНК відповідає фермент:

а) ДНК-полімераза; б) топоізомераза;

в) лігаза; г) ДНК-праймаза.

  1. Синтез дочірніх ДНК ланцюгів під час реплікації здійснюється у напрямку:

а) від 5/-кінця до 3/-кінця; б) від 3/-кінця до 5/-кінця;

в) лідерний і відстаючий ланцюги синтезуються взаємопротилежно;

г) лідерний і відстаючий ланцюги синтезуються у протилежних напрямках від 3/-кінця до 5/-кінця.

  1. Фрагменти Оказаки – це:

а) короткі ділянки відстаючого ланцюга ДНК;

б) довгі ділянки лідерного ланцюга ДНК

в) ділянки материнського ланцюга ДНК;

г) ділянки дочірнього ланцюга ДНК.

  1. У якому випадку у клітині відбувається фоторепарація ДНК?

а) під час реплікації;

б) під час рекомбінації;

в) під час появи тимідинових димерів;

г) під час транскрипції.

  1. Які типи репарації не порушують цілісності подвійної спіралі ДНК?

а) ексцизійна репарація; б) фоторепарація;

в) SOS-репарація; г) рекомбінаційна репарація.

  1. Які типи репарації ведуть до появи однониткових ділянок?

а) ексцизійна репарація; б) фоторепарація;

в) SOS-репарація; г) рекомбінаційна репарація.

  1. Спадкове захворювання людини, причиною якого є порушення процесів репарації ДНК:

а) фенілкетонурія; б) альбінізм;

в) пігментна ксеродерма; г) галактоземія;

д) дальтонізм; е) синдром Блюма.

  1. Відновлення безперервності ДНК здійснює фермент:

а) фотоліаза; б) ДНК-полімераза І; в) ДНК-лігаза;

г) УФ-ендонуклеаза; д) АТФ-залежна-ДНКаза.

  1. Основний фермент, який відповідає за ексцизію димерів і репаративний синтез ДНК називається:

а) АТФ-залежна-ДНКаза; б) УФ-ендонуклеаза;

в) лігаза; г) ДНК-полімераза І; д) фотоліаза.

  1. Механізм синтезу ДНК, який спостерігається під час репарації після УФ-опромінення, називається:

а) консервативний; б) непівконсервативний;

в) егоїстичний; г) дисперсійний;

д) дизруптивний; е) сигма-тип.

  1. Вирізання димерів з молекул ДНК під час ексцизійної репарації здійснює фермент:

а) АТФ-залежна-ДНКаза; б) УФ-ендонуклеаза;

в) лігаза; г) ДНК-полімераза І;

д) фотоліаза; е) екзонуклеаза.

  1. Фотореактивацію здійснює фермент:

а) АТФ-залежна-ДНКаза; б) УФ-ендонуклеаза;

в) лігаза; г) ДНК-полімераза І; д) фотоліаза.

  1. Індуктором ферментативної фотореактивації є:

а) АТФ; б) УФ-опромінення;

в) видиме світло; г) однониткові розриви ДНК;

д) фотоліаза; е) апуринізація.

  1. Субстратом ферменту фотореактивації є:

а) АТФ; б) димери пиримідинових основ;

в) димери пуринових основ; г) однониткові розриви ДНК.

  1. SOS-репарація здійснює:

а) усунення однониткових розривів ДНК;

б) усунення димерів пиримідинових основ;

в) усунення димерів пуринових основ;

г) усунення значних ушкоджень молекул ДНК;

д) усунення мутацій.

  1. Поява димерів у молекулі ДНК призводить до:

а) реплікації; б) локальної денатурації;

в) розходження ланцюгів; г) ресинтезу ДНК.

  1. Під час якого типу репарації етап впізнання ушкодження у молекулі ДНК відсутній:

а) фотореактивації; б) ексцизійної репарації;

в) рекомбінаційної репарації; г) репарації типу „ріж – латай”.

  1. Репарацію, схильну до помилок називають:

а) фотореактивацію; б) ексцизійну репарацію;

в) рекомбінаційну репарацію; д) SOS-репарацію.

  1. Що вивчає функціональна геноміка:

а) послідовність нуклеотидів у генах;

б) повний набір транскриптів у клітинах органзіму (транскриптом);

в) повний набір білків у клітинах певного органзіму (протеом);

г) гомологічні гени у різних видів організмів?

  1. Що вивчає структурна геноміка:

а) повний набір транскриптів у клітинах органзіму (транскриптом);

б) послідовність нуклеотидів у генах;

в) повний набір білків у клітинах певного органзіму (протеом);

г) гомологічні гени у різних видів організмів?

  1. Компонентами генома бактерій є:

а) гени, що містять екзони та інтрони;

б) одна або декілька хромосом;

в) дефектні профаги;

г) лінійні плазміди.

  1. Для хромосом бактерій властиві...

а) нуклеосомо-подібні структури;

б) наявність доменів суперскрученості;

в) рівнь компактизації ДНК, близький до 105;

г) тандемні повторення нуклеотидних послідовностей в теломерних ділянках.

  1. Які з послідовностей ДНК бактерій, що повторюються у геномі виконують функції кодування?

а) тандемні повторення в теломерах хромосом;

б) гени тРНК;

в) родини генів;

г) IS-елементи?

  1. Яка частка сумарної ДНК припадає на плазміди:

а) понад 10 %;

б) декілька відсотків;

в) від 10 до 20 %;

г) за різних умов культивування ця частка коливається від декількох до майже 50 %?

  1. Для усіх транспозонів властиві:

а) гени стійкості до антибіотиків;

б) гени транспозаз;

в) інвертовані повторення нуклеотидних послідовностей на кінцях транспозона;

г) IS-елеменнцях транспозона.

  1. Які з перелічених особливостей характерні для геному усіх евкаріотів:

а) розміри ‒ 107 ‒ 1012 п.н.;

б) середні розміри генів близько 1000 п.н.;

в) унікальні послідовності ДНК, що становлять більшість геному;

г) наявність транспозонів?

  1. Порівняно з прокаріотами в евкаріотів:

а) зростає кількість генів;

б) зростають розміри генів;

в) зростає частка послідовностей ДНК, що кодують білки, рРНК, тРНК;

г) зростає частка послідовностей ДНК, що повторюються.

  1. ДНК мітохондрій:

а) міститься в нуклеоїдах;

б) є кільцевою. або лінійною;

в) містить від 25 до більше 100 генів;

г) присутня в клітинах у сотнях копій.

  1. Геноми хлоропластів:

а) складаються з лінійних молекул ДНК;

б) перебувають у висококонденсованому стані;

в) мають розміри від 50 до 290 т.п.н.;

г) складаються із сотень кільцевих молекул ДНК.

  1. Які з перелічених особливостей властиві сателітній ДНК:

а) розміщена лише в ділянках хромосом, що не транскрибуються;

б) зосереджена у теломерних і центромерних ділянках хромосом;

в) має змінений нуклеотидний склад порівняно з рештою ДНК;

г) варіабельна за кількістю повторень?

  1. Транскрипція − це:

а) процес самокопіювання ДНК з утворенням двох ідентичних дочірних молекул;

б) процес переписування інформації, що міститься в РНК, у формі ДНК;

в) процес переписування інформації, що міститься в ДНК, у формі РНК;

г) процес переписування інформації, що міститься в ДНК, у формі білка.

  1. Основний фермент транскрипції:

а) ДНК-полімераза; б) РНК-полімераза;

в) рестриктаза; г) праймаза.

  1. У процесі транскрипції бере участь:

а) тільки один із двох ланцюгів материнської молекули ДНК – змістовний;

б) тільки один із двох ланцюгів материнської молекули ДНК – антизмістовний;

в) будь-який із двох ланцюгів материнської молекули ДНК.

  1. Ділянка ДНК, з якою зв’язується РНК-полімераза, називається:

а) промотор; б) термінатор;

в) транскриптон; г) енхансер.

  1. У закритому комплексі РНК-полімерази і материнського ланцюга ДНК:

а) ланцюг ДНК розплетений; б) ланцюг ДНК не розплетений;

в) ланцюг ДНК деградує; г) ланцюг ДНК реплікується.

  1. Регульовані промотори...:

а) працюють в клітині постійно, незалежно від присутності інгібітора;

б) містять в своєму складі канонічні послідовності;

в) репресуються за присутності у клітині інгібітора;

г) Plac, Pgal.

  1. Ефекторами називають:

а) регуляторні білки, які зв’язуються з ДНК за присутності корепресора;

б) речовини, приєднання яких до оператора блокує транскрипцію структурних генів;

в) речовини, які виступають індукторами чи корепресорами структурних генів, що входять до складу оперонів.

  1. Кодон ініціації – ділянка ланцюгу, що визначає:

а) кінець синтезу мРНК;

б) початок транскрипції РНК;

в) послідовність нуклеотидів у РНК;

г) регуляцію експресії мРНК.

  1. Термінація транскрипції здіснюється у результаті:

а) уповільнення руху РНК-полімерази поблизу спеціальних ділянок;

б) пришвидшення руху РНК-полімерази;

в) реасоціації ланцюгів материнської молекули ДНК;

г) зустрічі із спеціальними регулярними ділянками − глушниками.

  1. У результаті транскрипції утворюється:

а) тільки матрична РНК; б) тільки транспортна РНК;

в) усі типи РНК клітини; г) тільки рибосомальна РНК

  1. Синтез білка позначають терміном:

а) реплікація; б) транскрипція;

в) трансляція; г) елонгація.

  1. При активації амінокислота:

а) приєднюється до РНК; б) фосфорилюється;

в) метилюється; г) ацетилюється.

  1. Рибосоми у процесі трансляції об’єднюються у структуру, яка називається:

а) гранулярна ЕПС; б) полісома;

в) полімер; г) сплайсосома.

  1. Яке призначення “кепу” у складі іРНК:

а) для захисту від власних ендонуклеаз;

б) для регуляції рівня трансляції;

в) для правильної термінації;

г) для розпізнавання 40S-субчасткою рибосоми.

  1. Кодон ініціації кодує амінокислоту:

а) лізин; б) метіонін;

в) аспарагін; г) триптофан.

  1. До аміноацильної ділянки рибосоми під час трансляції може приєднюватися:

а) тільки ініціаторна тРНК;

б) усі тРНК, які несуть амінокислоту;

в) усі тРНК, які несуть амінокислоту, крім ініціаторної;

г) активовані амінокислоти.

  1. Ділянка великої субчастки рибосоми, де локалізується ново-синтезований пептид, називається:

а) аміноацильний; б) пептидильний;

в) ініціюючий; г) трансферазний.

  1. Процес елонгації трансляції – це:

а) початок синтезу білка;

б) видовження поліпептидного ланцюгу білка;

в) закінчення синтезу білка;

г) укладання поліпептидного ланцюгу білка.

  1. Яку роль виконує послідовність Шайна–Дальгарно:

а) забезпечує правильне дозрівання іРНК;

б) здійснює ефективну елонгацію поліпептидного ланцюгу білка на іРНК;

в) забезпечує правильне закінчення синтезу білка на іРНК;

г) визначає взаємодію іРНК бактерії з рибосомою.

  1. Процесинг – це:

а) сукупність реакцій, що забезпечують формування третинної структури білкової молекули;

б) сукупність реакцій, що протидіють перетворенню первинних продуктів транскрипції і трансляції на функціональні молекули;

в) сукупність реакцій, наслідком яких є перетворення первинних продуктів транскрипції на функціональні молекули;

г) сукупність реакцій, що забезпечують формування четвертинної структури білкової молекули.

  1. У клітині процесинг відбувається у:

а) мітохондріях; б) ядрі; в) рибосомах; г) ДНК.

  1. Сплайсинг – це:

а) синтез РНК;

б) вирізання екзонів і зшивання інтронів із пре-мРНК;

г) дозрівння ДНК; д) кепування мРНК.

  1. Інформативні ділянки структурних генів, що кодують амінокислоти – це:

а) мутони; б) екзони;

в) інтрони; г) рекони.

  1. Молекула іРНК складається з 1200 нуклеотидів. Яку кількість амінокислотних залишків містить поліпептид?

а) 120; б) 400; в) 600; г) 1200.

  1. Гетерогенною ядерною РНК (гяРНК) є:

а) транспортні РНК; б) первинні транскрипти;

в) рибосомальні РНК; г) малі ядерні РНК.

  1. Результатом альтернативного сплайсингу є:

а) метильовані мРНК; б) утворення пре-мРНК;

в) поява декількох продуктів при експресії одного гену;

г) утворення одного білкового продукту при експресії двох різних генів.

  1. Нуклеотидні послідовності, які усуваються під час процесингу:

а) кеп-сайт; б) екзони;

в) РНК-полимераза; г) інтрони;

д) мутони; е) рекони.

  1. У результаті сплайсингу утворюється:

а) яРНК; б) мРНК; в) пре-мРНК;

г) тРНК; д) мяРНК; е) інтрони.

  1. При ініціації транскрипції РНК-полімераза зв’язується із:

а) кеп-сайтом; б) енхансером; в) термінатором;

г) аденіловим залишком; д) сайлансером; е) промотором.

  1. σ(сигма)-фактор приєднюється до мінімального фермента РНК-полімерази E.coli для того, щоб:

а) сприяти ефективній елонгації транскрипції;

б) „впізнавати” стартові ділянки, чи промотори на ДНК;

в) здійснити правильну термінацію транскрипції;

г) сприяти дисоціації РНК-полімерази від днк.

  1. ρ(ро)-фактор приєднюється до мінімального фермента РНК-полімерази E.coli для того, щоб:

а) „впізнавати” стартові ділянки, чи промотори на ДНК;

б) сприяти ефективній елонгації транскрипції;

в) сприяти дисоціації РНК-полімерази від днк;

г) здійснити правильну термінацію транскрипції.

  1. Специфічні нуклеотидні послідовності ДНК, які ослаблюють процеси транскрипції називають:

а) енхансерами; б) сайлансерами;

в) промоторами; г) термінаторами;

д) операторами; е) операторами.

  1. Сайт-специфічна рекомбінація відбувається між:

а) негомологічними нуклеотидними послідовностями;

б) гомологічними нуклеотидними послідовностями;

в) специфічними унікальними сайтами;

г) сайтами із незначною гомологією.

  1. “Спонтанна” РНК-рекомбінація здійснюється за участю:

а) Qβ-реплікази;

б) ДНК-залежних-РНК-полімераз;

в) РНК-залежних-РНК-полімераз;

г) власної каталітичної активності.

  1. Які функції виконує тРНК.

а) містить інформацію про будову білка;

б) переносить амінокислоти до місця синтезу білка;

в) відшукує місце амінокислоті в пептидному ланцюжку;

г) входить до складу рибосоми.

  1. Які функції виконує іРНК?

а) переносить амінокислоти до місця синтезу білка;

б) переписує інформацію з ДНК про структуру білка:

в) переносить інформацію про структуру білка до місця його синтезу;

г) активізує амінокислоти в процесі синтезу білка.

  1. Процес утворення пре-мРНК називається:

а) реплікація; б) трансляція;

в) транскрипція; г) елонгація;

д) сплайсинг; е) репарація.

  1. Запрограмована смерть клітини називається:

а) некроз; б) апоптоз; в) дегенерація;

г) хроматоліз; д) мутація.

  1. Виберіть паліндромну послідовність (послідовності вказані 5′→3′-напрямку):

а) АГГАЦЦАГГА; б) АГГАЦАГГАЦ;

в) АГГАЦГТЦЦТ; г) АТАТГЦАТЦГ;

д) ГГГГГААААА; е) АГАЦГГАГАА.

  1. Інтрон-екзонну структуру мають:

а) гени; б) первинні транскрипти; в) мРНК; г) алелі.

  1. Під час гібридизації спарюються фрагменти ДНК:

а) одноланцюгові; б) дволанцюгові;

в) дволанцюгові; г) одно- і дволанцюгові.

  1. Під час гібридизації можливе спарювання:

а) ДНК - ДНК; б) ДНК - РНК;

в) РНК - РНК; г) усе перечислене.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]