Розділ 3. Запит і пропозиція в системі громадського відтворення

3.1. Роль попиту і пропозиції в системі суспільного відтворення виробництва

Спpoc і пропозиція - найважливіші економічні категорії товарного виробництва і його адекватного вираження - ринку. Їх взаємодія, рухливість, здатність реагувати на найменші зміни ринкової кон'юнктури, моди, соціальних пріоритетів складають найбільш активні елементи механізму функціонування товарної економіки.

Попит - це представлена на ринку потреба в товарах, забезпечена грошовим еквівалентом, тобто платоспроможна потреба. Реальність попиту залежить від наявності грошей у покупців товарів і послуг. Пропозиція являє собою продукт, який є на ринку або може бути доставлений на нього [16, С.43].

Ці дві економічні категорії становлять єдність протилежностей, в якому укладено протиріччя між вартістю і споживчою вартістю товару. У руках споживача, пред'являє попит на товар, знаходиться вартість в її грошовій формі, на стороні виробника - споживча вартість. Взаємозв'язок попиту і пропозиції відбиває єдність і протилежність двох сторін обміну - купівлі і про-дажу.

Попит і пропозиція відіграють роль громадських рушійних сил розвитку економіки. Співвідношення їх показує пропорційність розподілу в суспільстві праці між галузями виробництва і правильність його розвитку. Відхилення у випуску товарів і послуг від суспільних потреб позначаються на співвідношенні попиту та пропозиції, а значить, і на ході реалізації та відтворення суспільного продукту в цілому [17, С.43].

Попит і пропозиція не тільки пасивно відображають диспропорції в розвитку економіки, але і прагнуть до рівноваги, активно сприяючи тим самим встановленню в народному господарстві оптимальних співвідношень, між галузями, нарощуванню (або скорочення) випуску товарів і послуг. Вони впливають на виробництво через механізм ринкових цін: регулюють ринкові ціни, а точніше, відхилення ринкових цін від вартості.

У ціноутворенні роль ринку, де діє закон попиту та пропозиції, безумовно, велика. Але вирішую-щая роль належить все ж таки не ринку, а виробництву, де формується вартість. Як би не вагалися ціни під впливом попиту та пропозиції, ціна, скажімо, на праска навряд чи коли-небудь буде вище, ніж на холодильник або телевізор. До вільних цінами добре переходити на такі групи товарів і послуг, за якими досягнуто насичення ринку або хоча б відносне рівновага попиту та пропозиції [18, С.101-107].

Причинно-наслідковий зв'язок між попитом і пропозицією, обумовлена ціною, виступає в якості економічного закону товарного виробництва і висловлює єдність цих категорій, їх об'єктивне прагнення до відповідності. Закон попиту - це закон залежності величини попиту від рівня цін: чим нижче ціна товару, тим більша його кількість буде куплено, і чим вища ціна товару, тим меншу його кількість буде куплено. Закон пропозиції - зростання ціни товару на ринку, в кінцевому рахунку, викликає збільшення його виробництва і веде до збільшення пропозиції. Закон попиту і пропозиції виражає два ряди зв'язків:

1) вплив попиту та пропозиції на ціну;

2) вплив ціни на попит і пропозицію;

Якщо збільшується попит, то ціна зростає; якщо збільшується пропозиція, то ціна падає. Відповідно, при зменшенні попиту ціна падає, при скороченні пропозиції - зростає. Одні фактори впливають на зміну попиту, інші - пропозиції. Не тільки попит і пропозицію впливають на ціну, але і сама ціна як грошове вираження вартості визначає попит і пропозиція. Попит підвищується, коли ціни падають, і зменшується, коли ціни возрас-тануть. Пропозиція, навпаки, зростає з підвищенням цін і зменшується - з пониженням. На попит активно впливає пропозицію. Висо-кий його рівень може «спровокувати» зростання попиту навіть тоді, коли потреби задовольняються повною мірою. Особливо це стосується сфери товарів народного споживання. Досягнення рівноваги між попитом і пропозицією можливо лише тоді, коли величина і структура сукупного суспільного продукту за вартістю і натурально-речовій формі відповідають потребам суспільства [19, С.15-22].