Тема: Спеціалізовані спортивні споруди і обладнання для легкої атлетики
План.
Класифікація і вимоги до легкоатлетичних споруд.
Бігові доріжки: розміри, розмітка, нормативні показники.
Покриття бігових доріжок.
Місця для легкоатлетичних стрибків.
Місця для легкоатлетичних метань.
Спортивне ядро, спортивна арена.
1. Класифікація і вимоги до легкоатлетичних споруд
Легка атлетика – вид спорту, який поєднує у собі різні види рухової активності – ходьбу, біг, стрибки, метання та утворені з них багатоборства, в основі яких лежать природні рухи людини. Тому, можна сказати, що кожна людина з раннього віку щойно навчившись ходити, бігати, стрибати, кидати стає легкоатлетом.
Термін «атлетика» має давньогрецьке походження і означає боротьбу, вправляння.
Термін «легка атлетика» умовний, заснований на зовнішній легкості виконання вправ.
До різновидів легкоатлетичних вправ належать: ходьба, біг, стрибки, метання, багатоборство.
Навчально-тренувальні заняття і змагання з легкої атлетики проводяться на різних майданчиках, полях, бігових доріжках, місцях для стрибків і метань. Ці споруди можуть будуватися як окремо одна від одної, так і комплексно – у вигляді спортивного ядра або арени.
Всі офіційні змагання з усіх видів легкої атлетики проводяться на стадіоні, на якому навколо основного поля розташовуються колові бігові доріжки, розмічені білими лініями по всьому 400 метровому колу, сектори для стрибків, метання спису и спеціальні кола для метання молота, диску, штовхання ядра. Траса для марафонського бігу проходить за межами стадіону і повинна бути замкненою, із підйомами і спусками.
Легкоатлетичні споруди:
- відкриті, що експлуатуються у природних умовах;
- закриті – спеціалізовані легкоатлетичні манежі.
Легкоатлетичні споруди класифікуються за призначенням, часом використання, конструкцію покриття, планувальною структурою.
За призначенням:
- бігові доріжки (прямі і колові) для бігу і ходьби на різні дистанції – від 60 до 10000 м і більше;
- бігова доріжка із спеціальною ямою з водою і перешкодами для бігу на 3000 м;
- місця для стрибків у довжину з розбігу, потрійним, стрибків у висоту з розбігу та з жердиною;
- місця для метань диску, спису, гранати, м’яча, молота і штовхання ядра.
По часу використання:
- сезонні споруди – ті, які використовуються у певну пору року – часто це відкриті літні споруди;
- цілорічні – експлуатуються протягом усього року – як правило це закриті легкоатлетичні манежі.
За конструкцією покриття: використовувались раніше - гареві, коксо-гареві, пирито-гареві, керамічні, опилочні, резинобітумні, асфальторезинові, використовуються зараз - синтетичні.
За планувальною структурою:
- пряма бігова доріжка;
- замкнена бігова доріжка;
- місця для стрибків;
- місця для метань;
- спортивне ядро;
- спортивна арена.
Основними критеріями доцільності проектування і будівництва споруд для легкої атлетики є наступні:
- забезпечення нормальних умов для масових занять фізичною культурою і спортом;
- проведення спортивних змагань, навчально-тренувальних занять як з окремих видів легкої атлетики, так і комплексних.
Створення нормальних умов для занять і змагань полягає у наступному:
- вибору відповідних земельних ділянок для кожного виду легкоатлетичних споруд;
- влаштуванні відкритих споруд відносно відповідних сторін горизонту;
- захисті споруд від природно-кліматичних впливів, вітру, пилу, шуму від транспорту шляхом влаштування смуг дерев або кущів;
- влаштуванні спеціальних зон і майданчиків безпеки для глядачів і учасників змагань і тренувань;
- відокремленні шляхів пересування займаючихся і глядачів.
До відкритих споруд висуваються жорсткіші вимоги, ніж до закритих, оскільки слід враховувати кліматичні, геологічні, гідрогеологічні умови.
Покриття більшості відкритих легкоатлетичних споруд повинні мати наступні якості:
- поверхня має бути рівною, міцною, неслизькою;
- не втрачати з часом своєї щільності, пружності при систематичних намоканнях і висиханнях;
- не пилити і не «розплавлятись» у жару;
- на містити механічних включень, що можуть привести до травм;
- бути водонепроникливими, довговічними, надійними і гігієнічними;
- не нищитись під дією шипів взуття;
- мати привабливий зовнішній вигляд.
Покриття секторів для метань і стрибків теоретично повинні бути у 2 рази міцніше ніж покриття колових бігових доріжок.