- •1. Основні положення законодавства України щодо матеріально-технічного забезпечення сфери фізичної культури і спорту
- •2. Планування мережі фізкультурно-спортивних споруд у містобудуванні
- •3. Вимоги до земельних ділянок, планування та розміщення фізкультурно-спортивних споруд
- •4. Проект – основний документ при будівництві спортивної споруди
- •5. Паспортизація та одноразовий облік фізкультурно-спортивних споруд
- •6. Положення про Єдиний електронний всеукраїнський реєстр спортивних споруд
3. Вимоги до земельних ділянок, планування та розміщення фізкультурно-спортивних споруд
Вимоги до планування та будівництва споруд, зокрема фізкультурно-спортивних, містяться у Державних будівельних нормах України (ДБНУ). Це основні українські будівельні нормативні документи.
Також чинними є СНиП (Строительные Нормы и Правила), розроблені переважно за часів СРСР, за пріоритетом є головними після ДБН нормативними документами будівельної галузі України.
При будівництві споруд обов’язково враховуються:
ДСТУ (Державні стандарти України) – стандарти розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють правила, загальні принципи або характеристики діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, зокрема у будівельній.
ГОСТ (Государственные Отраслевые Стандарты) – стандарти держави на сировину, продукцію, методи та технологію її виробництва. Багато діючих в Україні стандартів створено ще за часів СРСР.
ДержСанПіН – державні санітарні правила і норми.
Відповідно до ДБНУ спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на сельбищній території, у місцях відпочинку населення та на інших спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під’їздами і підходами від зупинок громадського транспорту (згідно з ДБН 360) з обов’язковим додержанням нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських будинків (згідно з вимогами ДержСанПіН 173 (Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів), ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128-4690, СанПіН 42-120-4948). Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпечують пересування на кріслах-колясках.
Площу земельних ділянок спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід приймати виходячи із суми площ забудови основних і допоміжних споруд, а також площ, які зайняті проїздами, автостоянками, пішохідними доріжками й озелененням.
Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Проїзди повинні мати удосконалене полегшене або капітальне покриття. Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %.
У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів слід передбачати влаштування пандусів і сходів. Уклон кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більше 10 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху - не менше 1,0 м; за двостороннього руху - не менше 1,8 м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід передбачати спеціальні доріжки або пандуси.
Ширина шляхів руху глядачів по території спортивної споруди повинна прийматися з розрахунку 1 м на 500 глядачів.
Відстань від спортивних і фізкультурно-оздоровчих будинків та споруд і їх комплексів до інших будинків і споруд слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та розрахунками шумового режиму за СНіП II-12.
Земельна ділянка спортивної та фізкультурно-оздоровчої споруди повинна мати не менше двох в'їздів (включаючи господарський) і двох входів.
Біля входів для глядачів у будинки критих спортивних споруд слід передбачати вільні майданчики із розрахунку 0,3 м2 на одного глядача, що припадає на даний вхід.
Перед входами на трибуни відкритих спортивних споруд слід передбачати вільні площі з розрахунку 0,5 м2 на одного глядача, що припадає на даний вхід.
Рівень ґрунтових вод повинен знаходитися не менше ніж на 0,7 м нижче позначки спланованої поверхні відкритих площинних спортивних споруд, а за наявності басейну – найбільш низько розташованої конструкції ванни басейну.
Господарське подвір’я повинне розміщуватись ізольовано від спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, мати в’їзд на територію основної споруди й окремий зовнішній виїзд.
Стоянки автомобілів проектуються згідно з вимогами ВСН 01. У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні знаходитися не далі 40 м від входу до цієї споруди і мати з нею зручний зв’язок. Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше 3,5 м.
Майданчики і поля для спортивних ігор (крім майданчиків для городків), а також спортивні ядра слід орієнтувати поздовжніми вісями у напрямку північ-південь із забезпеченням обов'язкової інсоляції протягом 3 год. щонайменше 50% території (згідно з вимогами СанПіН 2605 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки).
За наявності в складі спортивних споруд декількох майданчиків або полів для спортивних ігор одного виду допускається орієнтація поздовжніх осей не більше однієї третини цих майданчиків або полів у напрямку схід-захід.
В разі розміщення місць для навчально-тренувальних занять із штовхання ядра і метання диска, молота, списа, гранати поза спортивним ядром напрямок метання (штовхання) повинен бути орієнтований на північ, північний схід або схід.
Шляхи пересування осіб, які займаються, з допоміжних приміщень до місць занять на відкритих спорудах не повинні перетинатися зі шляхами пересування глядачів.
Між відкритими площинними спортивними спорудами і трибунами при них слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,5 м або об'їзну - завширшки не менше 3,5 м.
В разі завантаження трибун знизу обхідну (об'їзну) доріжку слід суміщувати зі шляхами евакуації глядачів.
По периметру земельної ділянки комплексу відкритих спортивних споруд слід передбачати вітро- і пилозахисні смуги деревних і чагарникових насаджень завширшки 5 м з боку проїздів місцевого значення і до 10 м з боку швидкісних магістральних доріг з інтенсивним рухом транспорту. По периметру окремих груп відкритих площинних спортивних споруд, що входять до комплексу, і відкритих ванн басейнів слід передбачати смугу чагарникових насаджень завширшки не менше 3 м.
Загальна площа озеленення земельної ділянки спортивної споруди, включаючи розплідник для вирощування дерну, газонні покриття полів і майданчиків, вітро-, пилозахисні й інші смуги насаджень, повинна складати не менше 30 % від площі земельної ділянки. (В разі розміщення спортивних споруд у парках, садах, скверах відсоток озеленення не нормується).
Будинки спортивних залів і критих басейнів слід розміщувати з відступом від червоної лінії забудови не менше ніж на 6 м за умови розміщення вікон спортивних залів з боку дворового фасаду або відокремлення будинку спортивної споруди від вулиці смугою зелених насаджень завширшки не менше 4 м.
