5. Структура фізкультурно-спортивної споруди

До складу фізкультурно-спортивних споруд входять:

1) Основна споруда є головною частиною спортивної споруди призначеної для проведення спортивної навчально-тренувальної і оздоровчої роботи, а також змагань; та повинна мати розміри, покриття, розмітку та обладнання у відповідності з правилами змагань і діючи табелем забезпечення спортивним обладнанням та інвентарем.

2) Допоміжні приміщення необхідні для:

обслуговування відвідувачів: гардероб, душеві, туалети, масажі, навчально-методичні класи, кімнати інструкторського і тренерсько-викладацького складу, сауни сухого пару, приміщення для відпочинку, медичного обслуговування;

забезпечення експлуатації спортивної споруди: адміністративні, господарські (інвентарні, майстерні, склади, гаражі);

технічного забезпечення: теплопостачання, водопостачання (холодне, гаряче), електропостачання газопостачання, зв'язок.

3) Місця для глядачів складаються з трибун, лавок розміщених біля основної споруди і приміщень для обслуговування глядачів (вестибюль, фойє, буфети, гардеробні, туалети). З місць для глядачів відвідувачі мають евакуюватися по загальному проходу в одному напрямку і з однаковим впродовж проходу видом шляху (горизонтальний, пандус, сходи вниз або вверх).

Назва спортивної споруди приймається переважно за назвою основної споруди. Іноді застосовуються спеціальні терміни: зал легкої атлетики – «легкоатлетичний манеж», майданчик для тенісу – «тенісний корт», відкрита чи закрита ванна – «відкритий або критий басейн», майданчик із льодовим покриттям – «ковзанка» тощо.

6. Основна термінологія спортивних споруд

Спортивне ядро –площинна спортивна споруда, що складається з поля для футболу, оточеного легкоатлетичною доріжкою для бігу по колу, місць для штовхання ядра, легкоатлетичних стрибків, метання диска, молота і списа.

Спортивна арена – частина підлоги залу (ковзанки) або майданчик на відкритому повітрі, які відведені для проведення змагань, що включають місця для суддів, запасних учасників, офіційних осіб, необхідні обходи і проходи, які проглядаються з прилеглої до неї трибуни.

Люк – проріз у гребені трибуни, призначений для входу глядачів на трибуну і виходу з неї, також для зв'язку допоміжних приміщень, розміщуваних у підтрибунному просторі, з трибуною та ареною.

Спортивний зал – крита спортивна споруда довжиною не менше 18 м, шириною не менше 9 м, висотою неменше 5м (при менших розмірах - це спортивне приміщення), обладнане для визначеного виду спорту або універсального призначення.

Спортивний корпус – будинок, у якому розміщується один або декілька спортивних залів із допоміжними приміщеннями. У спортивних корпусах з двома і більше зальними приміщеннями одним із них може бути також зал з ванною або ковзанка зі штучним льодом або зал критої ванни басейну.

Спортивний комплекс – група спортивних корпусів (можливо і разом із відкритими площинними спорудами), об'єднаних спільністю території.

Бази спортивних збірних команд – комплекс, що включає в себе спортивні будівлі, спальні корпуси, медико-реабілітаційні центри, їдальні.

Поле для гри – частина підлоги залу (арени, майданчика) для того чи іншого виду спортивної гри, обмежена зовнішніми лініями розмітки.

Стадіон – комплекс споруд, призначених для проведення навчальної, тренувальної роботи та демонстрації спортивних змагань з одного чи різних видів спорту. До складу його можуть входити: спортивне ядро чи арена з місцями для глядачів, комплекс приміщень для глядачів, поле та майданчики для тренувально-навчальної роботи, а також інші відкриті та криті спортивні споруди з допоміжними приміщеннями та територіями.

Майданчик – спортивна споруда для визначеного виду спорту і занять. Можливе влаштування навісів. Для хокею - хокейна коробка. При спортивних майданчиках повинні бути обладнані роздягальні і душові.

Комплексний спортивний майданчик – це площинна спортивна споруда, обладнання і розмітка якої дозволяє почергово вести різні спортивні ігри і заняття.

Спортивна траса – відстань між двома кінцевими точками дистанції регламентована правилами змагань і вимогами навчально-тренувального процесу (легкоатлетична, кросова, гірськолижна, бобслею, велосипедна, лижна, біатлонна, для орієнтування на місцевості).

Створ фінішу – вертикальна площина, що проходить по лінії фінішу і її продовженню.

Плавальний басейн – відкрита або крита спортивна споруда для спортивного плавання, для стрибків у воду, синхронного плавання, водного поло. Можливе влаштування місць для глядачів.

Акваторія (спортивна) – спеціально визначена водна поверхня, на якій проводяться навчально-тренувальні змагання із гребних і парусних видів спорту.

Гребний канал – штучна споруда з дистанцією 2200м., з наявністю «прямої» і «зворотної» води і допоміжними спорудами.

Елінг – споруда (приміщення) для зберігання човнів, весел і оснащення човнів.

Стрілків тир – крита або відкрита споруда для стрільби із бойової або спортивної зброї (стеля і стіни вогневої зони повинні бути куленепробивними).

Тир критий – тир, у якому стеля і стіни вогневої зони повинні бути куленепробивними.

Тир напіввідкритий – тир, у якому вогнева зона обгороджена куленепробивними поздовжніми стінами (або системою бічних перехоплень), системою поперечних перехоплень поверху, а у кінці - поперечною стіною.

Тир відкритий – тир, у якому вогнева зона відгороджується кулеприймальними і бічними валами, а за їх межами передбачаються зони безпеки («вилітні поля»).

Стрільбище – комплекс тирів різних типів, об'єднаних на одній території.

«Стежка здоров'я» – доріжка для оздоровчого бігу і ходьби з замкнутим контуром довільної конфігурації з розміщеними на ній снарядами для загально-розвиваючих вправ.