1.3 Нормативно-правове забезпечення аудиту

Бухгалтерський облік на підприємствах з різною формою власності базується виключно на основі нормативних документів, в першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України.

Керуючись нормативними та правовими джерелами, під нормативно-правовим забезпеченням аудиту розуміють чинні у державі закони, нормативно-правові акти, положення, інструкції, що визначають правові засади аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Нормативно-правове забезпечення аудиту можна поділити на три рівні.

До першого рівня відносяться нормативно-правові документи, які визначають суть і загальні правові засади здійснення аудиторської діяльності. Основним з них у кожній країні, де легалізовано таку діяльність, є закон про аудит.

В Україні такий закон прийнято у 1993 році як Закон України «Про аудиторську діяльність» [18]. Нині перша редакція зазнала змін і доповнень. В останній редакції 12.02.2015 року розширено правові засади аудиторської діяльності.

З метою адаптації законодавства України до європейського законодавства 03 квітня 2015 року був зареєстрований законопроект про аудиторську діяльність, оскільки наразі є нагальна потреба зближення національного законодавства з питань аудиторської діяльності до законодавства Європейського співтовариства.

До другого рівня нормативно-правового забезпечення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками слід віднести закони, постанови, укази, інструкції та інші нормативно-правові акти, які додатково роз’яснюють та конкретизують окремі аспекти проведення аудиту. В Україні ініціаторами таких нормативних документів є Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Президент України, Аудиторська Палата України.

До третього рівня слід віднести нормативно-правові документи, які визначають суть і правові засади аудиту розрахунків з постачальниками.

Таким чином, основними законодавчо-нормативними документами при аудиті розрахунків з постачальниками та підрядниками є:

1. Господарський кодекс України.

2. Податковий кодекс України [15].

3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII зі змінами та доповненнями [18].

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99р. № 996-ХІУ зі змінами і доповненнями [19].

4. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» / Наказ Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 [12].

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов’язання" / Наказ Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 [11].

6. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1591) [14].

8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 9. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків / Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69.

Отже, метою аудиту розрахунків з постачальникам і підрядниками полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Проблема організації та методики аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками розглянута у наукових працях багатьох вітчизняних вчених, серед яких такі, як:, Н.А. Іванова, О.В. Ролінський, М.Д. Білик, М.І. Бондар, К.О. Утенкова та інші.

Керуючись нормативними та правовими джерелами, під нормативно-правовим забезпеченням аудиту розуміють чинні у державі закони, нормативно-правові акти, положення, інструкції, що визначають правові засади аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.