80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.

Види:

• вбивство, замасковане під самогубство;

• вбивство, що має ознаки самогубства з незалежних від вбивці причин.

Криміналістична характеристика вбивств, замаскованих під самогубства, як і інших злочинів, має свої особливі елементи, які в певній сукупності становлять систему. Криміналістична характеристика вбивств, інсценованих під суїцид, є виокремленою від кримінально-правової та кримінологічної характеристик. Проте зазначимо: окремі елементи можуть відігравати суттєву роль у розкритті та розслідуванні вбивства, інсценованого під суїцид, як і будь-яких інших злочинів. Визнані законодавством види злочинів мають багатоаспектне криміналістичне співвідношення, а в окремих випадках - типове. Так, умисні злочини, за своєю криміналістичною характеристикою, мають однорідні складові елементи, зокрема, такі, які описують особливості його підготування, вчинення та приховання слідів.

Перш за все, криміналістична характеристика кожного виду і групи злочинів дає можливість відтворювати притаманні їм типові кримінальні ситуації. У свою чергу, типові кримінальні ситуації впливають на особливості розслідування вбивств, у тому числі замаскованих під самогубства. А це є важливим тому, що кожне з убивств, замаскованих під самогубство, характеризується специфічним способом вчинення. Проблема виявлення типових кримінальних ситуацій не є надуманою, вона повною мірою обумовлює регулятивно-пропорційний вибір та застосування науково-технічних засобів, тактику проведення окремих слідчих дій і методику розслідування злочинів, а отже, виконання завдань кримінального судочинства.

Типові кримінальні ситуації при розслідуванні вбивств, замаскованих під самогубства, являють собою сукупність способів і знарядь, застосовуваних суб'єктами відповідної групи злочинів у процесі їх вчинення. До таких знарядь відносять: вогнепальну, холодну зброю, різні колюче-ріжучі та інші предмети, медичні препарати, хімічні речовини тощо. Проте типова кримінальна ситуація буде неповною без окремих елементів способів і обставин вчинення вбивств, інсценованих під суїцид. В основному - це певні дії, прийоми або система прийомів злочинця, які дають йому можливість, використовуючи зброю, предмети, речовини, вчинити вбивство, інсценоване під суїцид.

Самостійним елементом криміналістичної характеристики вбивств, інсценованих під суїцид, є дані, що показують своєрідність способів вчинення цих злочинів. За певних умов спосіб вчинення злочину - один із закономірних складових об'єктивної його сторони. Спосіб вчинення вбивств, тим більше інсценованих під суїцид, не зазначено в диспозиціях статей КК України. Однак спосіб вчинення злочину має кримінально-правове та криміналістичне розуміння.

Криміналістичне значення способу вчинення вбивства, інсценованого під суїцид, є домінуючим у практичній діяльності органів досудового слідства. А способи вчинення цих злочинних діянь не є абстрактними, вони існують реально і цілком точні та предметно визначені. Способи вчинення злочинних діянь реалізуються злочинцями у формі прийомів застосування природних явищ, технічних, хімічних, медичних та інших засобів. У окремих групах убивств, інсценованих під суїцид, спосіб їх вчинення для процесу досудового слідства має лише формальне кримінально-правове значення. У той же час способи скоєння вбивств, інсценованих під суїцид, для всіх їх без винятку груп відзначаються множиною дій з великою кількістю їхніх складових. Основна криміналістична формула способу вчинення вбивств, інсценованих під суїцид, відповідає принципу: де, коли, з допомогою чого, ким. А способи вчинення цих злочинів охоплюють стадії: підготування, вчинення і приховання.

У навколишньому оточенні як відображенні злочинних дій скоюваних особою в процесі вбивства, замаскованого під самогубство, утворюються зміни, які й є слідами відповідного злочину. Це означає, що в криміналістичному розумінні вбивство, інсценоване під суїцид, характеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій зазначений злочин готувався, вчинявся і приховувався. Отож, система відомостей про матеріальні сліди - вбивства, інсценованого під суїцид, є особливим елементом його криміналістичної характеристики.

Конкретні результати злочинної діяльності особи, яка вчинила вбивство, інсценоване під суїцид, як наслідок також мають криміналістичне значення. Перш за все, як елемент об'єктивної сторони даного злочину наслідки суспільно небезпечного діяння істотно впливають і на кваліфікацію вчиненого і - на визначення міри покарання. Безумовно, наслідок як соціальний плід, що утворюється в результаті суспільно-небезпечних дій при вчиненні вбивства, інсценованого під суїцид, має криміналістичне значення: висунення версій, перевірка алібі, пошук підозрюваного, співучасників вчинення злочину.

У криміналістичній характеристиці вбивств, інсценованих під суїцид, важливим елементом є способи їх приховання завдяки використанню різноманітних прийомів. Способи приховування вбивств, замаскованих під самогубство, мають типові прийоми - знищення або поміщення в таємні місця знарядь і засобів вчинення цих злочинів, їхніх слідів чи предметів, добутих злочинним шляхом, а також інші дії, спрямовані на усунення або утруднення можливості виявлення злочину.

Злочинці використовують найрізноманітніші обставини для маскування вчинених ними убивств. Причиною введення в оману представників органів досудового слідства, дізнання, органів державної влади, громадськості про те, що певна особа покінчила життя самогубством, є мета - приховати вчинений злочин і уникнути кримінальної відповідальності. Отже, відомості про способи приховання вбивства, інсценованого під суїцид, з цілком закономірних причин є складовим компонентом зазначеної групи злочинів. І це тому, що обсяг відповідних даних суттєво впливає на розкриття та розслідування вбивств, замаскованих під самогубство.

Важливим елементом криміналістичної характеристики вбивств, інсценованих під суїцид, є особа злочинця. Загальновизнано, що особа злочинця - поняття досить широко-комплексне. Воно віддзеркалює зміст системи властивостей, зв'язків, основою яких є психічні чинники. Особа злочинця, який вчиняє вбивство, замасковане під суїцид, формується в природному та соціальному середовищі, але має індивідуально-неповторні риси, наділена соціально-психологічними ознаками, які за правовим їх значенням можна класифікувати на чотири групи: кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні, криміналістичні.

До криміналістичних ознак необхідно віднести соціальні, психологічні, демографічні особливості особи злочинця, їхні співвідношення (порівняння) з аналогічними ознаками особи потерпілого. Порівняння криміналістичних ознак особи злочинця і особи потерпілого передбачає їх дослідження як однорідних об'єктів з виявленням однакових рис або відмінностей, переваг, недоліків. Фактично зіставлення зазначених криміналістичних ознак охоплює весь комплекс різнорідних - соціальних, психологічних, демографічних властивостей. Типізованими ознаками є:

соціальні - належність до однієї соціальної (національної) групи, однотипність соціальних установок, один рід занять, трудо вої діяльності тощо;

психологічні - інтереси, нахили, потреби, захоплення, заду ми, здатності, здібності тощо;

демографічні - місце народження, місце проживання батьків, можливе переселення, рідна мова, національні особливості тощо.

Мотив і мета вчинення вбивств, інсценованих під суїцид, також є елементом криміналістичної характеристики. Тому в процесі розслідування вбивства, замаскованого під самогубство, необхідно обов'язково встановити його мотиви і мету. Адже кримінально-процесуальна форма передбачає, що мотив злочину є однією з чотирьох обставин, яка підлягає доказуванню в кримінальній справі. Щодо кримінально-правового значення мотиву і мети вбивств, інсценованих під суїцид, то вони мають суттєве значення у вирішенні питання про відповідальність за вчинене. Зокрема, законодавець передбачив мотив і мету обов'язковими ознаками складу злочину - умисного вбивства: з корисливих мотивів; з хуліганських мотивів; особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; з метою приховання іншого злочину або полегшення його вчинення та ін. У криміналістичному значенні відомості про мотиви і мету вбивства, замаскованого під суїцид, можуть бути використані для висунення версій щодо особи злочинця, організації його пошуку. Найбільш поширеними мотивами і метою вбивств, замаскованих під самогубство є: позбутися конкурента в бізнесі; успадкувати матеріальні цінності; позбутися обов'язків родинного союзу; приховати інший злочин чи полегшити його вчинення та ін.

Відомості про обставини, що сприяють вчиненню вбивств, інсценованих під суїцид, є одним з визначальних елементів криміналістичної характеристики цих злочинів. Отож, сукупність умов, в яких відбулася подія злочину - убивство, інсценоване під самогубство, охоплює проблему обставин, за яких цей злочин готувався, був вчинений і прихований (час, місце, умови життєдіяльності потерпілої особи тощо).

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає, що обставини, які стосуються події злочину, підлягають доказуванню в кримінальній справі. А це тому, що відомості про обставини події вбивства, замаскованого під самогубство, сприяють: установленню засобів вчинення відповідного злочину; з'ясуванню умов, місця (квартири, місцевості, приміщення, сховища тощо), часу.

Найтиповішими складовими тактичних операцій при розслідуванні вбивств, інсценованих під суїцид, є:

Перше: а) огляд місця події й трупа з виявленням негативних обставин;

б) огляд місця події й трупа з метою з'ясування способу вчинення злочину і механізму його реалізації;

Друге: а) допит свідків;

б) допит можливих свідків з питань з'ясування відомостей про наміри небіжчика виїхати, покінчити життя самогубством;

Третє: призначення судово-медичної та інших судових експертиз;

Четверте: проведення оперативних заходів для встановлення можливих свідків і з'ясування характеру взаємин між підозрюваним і небіжчиком;

П'яте: затримання підозрюваного; '.".o

Шосте: а) допит підозрюваного;

б) допит підозрюваного про стан відносин між ним і потерпі лою особою, а також з'ясування матеріального забезпечення спо собу вчинення злочину (придбання наркотичних засобів, зброї, спеціальних матеріалів тощо);

в) допит підозрюваного про мотиви вчинення вбивства (позбу тися чоловіка (дружини), позбутися турботи про особу похилого віку або хворого, позбутися дитини з метою: одержання спадщи ни; заміщення посади; ведення розгульного способу життя; укла дення іншого шлюбу);

Сьоме: допит свідків, причетних до того, що підозрюваний придбав указані об'єкти;

Восьме: шляхом проведення оперативних заходів встановити місця придбання підозрюваним зброї, знарядь вчинення вбивства, наркотичних засобів, спеціальних матеріалів;

Дев'яте: проведення обшуків з метою виявлення знарядь злочину, у тому числі на квартирі підозрюваного та співучасників;

Десяте: установлення способу інсценування вчиненого вбивства шляхом проведення слідчих дій - огляду місця події й трупа, допиту підозрюваного.

Найважливішою слідчою дією при розслідуванні таких убивств є огляд місця події і трупа. При цьому особливу увагу звертають на обставини виявлення трупа, його положення, стан одягу, сліди боротьби чи опору. В процесі огляду можуть бути виявлені певні невідповідності (негативні обставини), характер яких дозволяє висунути версію про те, що мало місце інсценування події. До таких належать сліди, що суперечать загальній картині події або явно вказують на те, що подія відбувалася в іншому місці чи мала інший характер. Так, при огляді місця автотранспортної події наявність різаних ран на тілі потерпілого внаслідок наїзду є обставиною, що вказує на вбивство, інсценоване як нещасний випадок. Виявлення посмертної странгуляційної борозни на трупі як наслідок наїзду потяга також є результатом інсценування і вказує на інший характер події, ніж той, що передбачався. Вбивства, що маскуються під нещасний випадок на виробництві, також вимагають ретельного аналізу слідів при огляді місця події, їх розміщення, співвідношення з частинами механізмів, що рухаються, співвідношення з часом вмикання чи вимикання механізмів. У цих випадках дуже важливим є зіставлення показань свідків з результатами огляду і даними судово- медичної експертизи, що можуть виявити невідповідність, яка вказує на вбивство.

При розслідуванні вбивств, що інсценуються під самогубство, дійсна картина того, що сталося, може бути з’ясована внаслідок проведення як невідкладних, так і наступних слідчих дій. Так, при огляді місця події важливо встановити, чи міг загиблий сам собі нанести поранення, зав’язати зашморг (останнє може вказати на фахові навички) чи мають місце сліди боротьби або опору, що відображено як на трупі, так і в обстановці події (розбиті меблі, сліди крові на предметах обстановки). У разі застосування вогнепальної зброї важливо встановити дистанцію, з якої було здійснено постріл, виявити на пістолеті сліди пальців руки, що належать потерпілому або іншій особі.

Судово-медичне дослідження трупа дозволяє встановити сліди прижиттєвого або посмертного ушкодження, головним чином странгуляційної борозни. У випадках самогубства шляхом повішення проведенням слідчого експеримента з використанням вантажу, рівного вазі тіла загиблого, необхідно встановити, чи витримує мотузка вагу тіла.

У практиці розслідування трапляються випадки, коли особа, яка вчинила самогубство, залишає перед смертю листи, записки. Якщо факт написання листа загиблим викликає сумнів, слід призначити судово-почеркознавчу експертизу. При розслідуванні самогубства важливо зібрати дані про спосіб життя загиблого, встановити його психологічний стан, з’ ясувати, чи не було заяв про прагнення піти із життя. У необхідних випадках можна призначити судово-психіатричну або судово-психологічну експертизу за матеріалами справи.