79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.

Єдиної криміналістичної класифікації сексуальних вбивств поки ще не розроблено. Ряд класифікацій убивств з сексуальною мотивацією запропоновано судовими медиками, психіатрами, психологами, кримінології.

На основі аналізу класифікацій сексуальних убивств різних вчених можна навести такі криміналістичні класифікації сексуальних убивств.

З огляду на особливості особистості злочинця, сексуальні вбивства класифікуються на ті, які відбуваються: 1) особами з прихованими психічними аномаліями, пов'язаними з різними формами порушення статевого потягу; 2) особами з явно вираженими психічними захворюваннями, пов'язаними з різними формами порушення статевого потягу.

За попередньої судимості злочинця, сексуальні вбивства діляться на ті, які відбуваються: 1) особами, раніше судимими за вчинення сексуальних злочинів; 2) особами, раніше засудженими за вчинення хуліганства чи злочинам проти особи; 3) нетиповими особами з благополучними характеристиками.

За віковими характеристиками злочинця: 1) дорослими; 2) неповнолітніми.

За кількістю учасників злочину, сексуальні вбивства відбуваються: 1) одноосібно; 2) групою осіб.

За час виникнення злочинного наміру: 1) із заздалегідь обдуманим наміром, 2) з раптово виникли наміром.

За наміру вчинення вбивства, сексуальні вбивства відбуваються: 1) з прямим умислом, 2) з непрямим умислом.

За зв'язку «вбивця-потерпілий», сексуальні вбивства, вчинені особами: 1) раніше знайомими з жертвою, 2) рідними чи близькими родичами, 3) раніше не знайомими з жертвою.

За віковим і статевим характеристикам потерпілих сексуальні вбивства відбуваються: 1) щодо дітей та підлітків (обох статей), 2) щодо дорослих (обох статей), 3) щодо людей похилого віку (обох статей).

За особливостями несексуальних мотивів сексуальні вбивства:

- пов'язані з корисливою мотивацією;

- пов'язані з хуліганською мотивацією;

- пов'язані з псевдокористной мотивацією (при сексуальному фетишизмі);

- пов'язані зі змішаною корисливо-хуліганською мотивацією.

За способами приховування злочину сексуальні вбивства ховаються шляхом: 1) неправдивих показань і шляхом пред'явлення помилкового алібі, 2) приховуванням знарядь убивств, 3) використанням місця і часу скоєння вбивства, 4) приховуванням трупа або його частин, предметів, які належали жертві; 5) переїзду злочинця в іншу місцевість після вчинення злочину; 6) розчленуванням трупа; 7) знищенням чи приховуванням інших слідів злочину, які можуть бути доказами; 8) змішаних способів.

За місцем скоєння злочину сексуальні вбивства:

- вчинені в приміщеннях;

- вчинені на відкритій місцевості.

За кількістю сексуальних убивств, скоєних однією особою:

- сексуальні одиночні вбивства;

- сексуальні подвійні вбивства;

- сексуальні серійні вбивства.

За мети вчинення, сексуальні вбивства скоєні:

- з метою досягнення або переживання оргазму;

-з метою приховування статевого злочину;

-з метою запобігання опору потерпілого і криків про допомогу.

За зв'язку зі статевими злочинами:

- вбивства, пов'язані з згвалтуванням;

- вбивства, пов'язані із задоволенням статевого потягу неприродним способом;

- вбивства, пов'язані з розбещенням малолітніх;

- вбивства, пов'язані з мужолозтвом;

- вбивства, пов'язані з декількома статевими злочинами..

Сексуальні вбивства - група вбивств, безпосередньо пов'язаних із задоволенням сексуального потягу і мають схожі криміналістично значущі ознаки.

З кримінально-правової і криміналістичної точки зору - це сукупність злочинів на межвидовом рівні, тому що в цю сукупність входять вбивства, пов'язані зі згвалтуванням, розбещенням малолітніх, задоволенням статевих потреб у збоченій формі. Виходячи з цього, в криміналістичне поняття сексуального вбивства вкладається одне з положень кримінально-правового визначення вбивства.

Аналіз вивчення сексуальних вбивств підтверджує, що вбивства, пов'язані із задоволенням сексуального потягу мають схожі криміналістичні ознаки, які вказують на спосіб приготування, спосіб вчинення, спосіб приховування злочину, місце, час, обстановку, знаряддя, предмет замаху, особистість злочинця, сліди злочину.

Сексуальна мотивація злочинних дій може не знаходити жодного або досить яскравого втілення ні в особистих ознаках, ні в повсякденному, побутовому поведінці крім як у кримінальних діях.

У ході аналізу кримінальних справ про сексуальні вбивства були виділені фактори, які детермінують способи вчинення сексуальних убивств. В цілому їх можна розділити на дві групи:

об'єктивні фактори (місце, час і умови вчинення; фізичні та психічні особливості потерпілого, його соціальний статус; наявність співучасників; вплив мікросередовища; інформованість правоохоронних органів щодо особи злочинця або фактори здійснення попередніх убивств);

суб'єктивні фактори (фізичні та психічні особливості злочинця, професійний і злочинний досвід; загальноосвітній рівень; звички і нахили, фізичні і психічні аномалії; схильність до вживання алкоголю).

Прийоми вчинення сексуальних убивств:

• пошкодження від механічних факторів (нанесення ушкоджень колючі - ріжучими предметами, нанесення ушкоджень руками, ногами, різними тупими предметами, нанесення ушкоджень вогнепальною зброєю);

• асфіксія при задушенні (повішення, задушення петлею, руками, удушення за допомогою предметів);

• отруєння.

До інформації, що вказує на вчинення сексуального вбивства, належать ознаки здійснення статевого акту. Ознаками сексуального вбивства можуть бути: поза трупа, відсутність на ньому одягу, оголені статеві органи тощо. Про сексуальне вбивство можуть свідчити різні рани, локалізовані в області статевих органів, молочних залоз та ін.; розкриті порожнини трупа; розчленування тощо. Зникнення органів і частин трупа свідчить про прагнення злочинця заволодіти еротично значущими фетишами, що, безумовно, є ознакою сексуального вбивства.

При сексуальних убивствах можуть мати місце випадки, коли очевидні ознаки відсутні або нечіткі, символізовані. Під час огляду місця передбачуваного сексуального вбивства слід враховувати, що сексуальний мотив убивства може бути прихований іншими мотивами, наприклад корисливими, а тому неврахований при побудові версії про злочинця, що може спрямувати слідство в хибний бік і суттєво ускладнити розслідування.

Найпоширенішими способами сексуального вбивства є механічна асфіксія (від здавлювання шиї руками, петлею, від закривання рота й носа) й тупа травма голови. У випадках механічної асфіксії на шиї трупа знаходять странгуляційну борозну, садна, синці, аналогічні ушкодження навколо отворів рота й носа, на слизовій губ. Ушкодження голови тупими предметами частіше бувають множинними. Рідше спостерігаються різані, колото-різані, колоті рани різної локалізації, заподіяні гострими предметами.

Зазначені ушкодження можуть наноситися не тільки для подолання опору жінки під час здійснення з нею насильницького статевого акту, а й до зґвалтування, а також після здійснення злочину для його приховання.

Під час опору жінки насильницькому статевому акту при огляді, зазвичай, виявляють садна та синці на внутрішній поверхні стегон, в області зовнішніх статевих органів, на сідницях, молочних залозах. Можуть бути розриви стінок піхви й проміжності.

Разом із зазначеними ушкодженнями на тілі потерпілої для встановлення насильницьких статевих зносин чи спроб до цього має значення і стан її одягу. Типовими для зґвалтування пошкодженнями одягу вважають: розриви чи розрізи трусів, сорочки, бюстгальтера, плаття, кофточки, спідниці, відрив ґудзиків і розриви петель на цих предметах одягу, зламані блискавки, гачки й пряжки на них. Проте у випадках зґвалтування із застосуванням погроз або при використанні безпомічного стану жінки пошкоджень, характерних для опору ґвалтівнику, може не бути.

Обстановку місця події при сексуальних убивствах здебільшого характеризує низка особливостей, які дозволяють встановити сексуальні мотиви злочину. Насамперед привертає увагу поза трупа: ноги широко розведені, статеві органи оголені, нижня білизна та верхній одяг безладно розірвані чи розрізані, часто окремі предмети одягу зняті з тіла і лежать осторонь від трупа. На трупі звичайно добре помітні пошкодження, які виникли під час опору ґвалтівникові.

Оглядаючи місце події, значну увагу слід приділити опису місця розташування, пози трупа, стану й розташування одягу на ньому. Описана поза трупа в поєднанні з типовими пошкодженнями одягу, а також ушкодженнями певної локалізації на тілі жертви часто дозволяє відразу виявити сексуальний мотив скоєного злочину. Описуючи пошкодження верхнього одягу, слід зіставити їх з пошкодженнями нижнього одягу й тіла загиблої. При наявності на одязі слідів, схожих на кров або сперму, інших забруднень, доцільно відразу вилучити їх і направити для дослідження в бюро СМЕ. Під час огляду трупа на місцевості слід звернути увагу на частинки ґрунту, трави, які потрапили на тканину одягу, їх також треба вилучити разом із предметами одягу, щоб уникнути втрати чи псування під час перевезення трупа до моргу.

Опис трупних змін проводять за загальними правилами, так само, як і опис окремих частин тіла.

Під час опису рота відзначають: відкритий він чи ні, ушкодження слизової оболонки рота, цілість і стан зубів, наявність сторонніх тіл і речовин у порожнині рота.

Детально описують стан статевих органів жінки – їхній розвиток, ступінь оволосіння, колір слизової оболонки входу в піхву, цілість незайманої пліви, характер виділень з піхви (кількість, колір, вид), ушкодження зовнішніх статевих органів, наявність будь-яких сторонніх предметів.

Виявлені під час огляду трупа ушкодження, описують за загальними правилами. При цьому важливо відзначити не тільки наявність ушкоджень у тій чи іншій області, а й їх відсутність.

Детально описують ушкодження від укусів (це дозволяє ідентифікувати злочинця за слідами зубів). Усі виявлені ушкодження фотографують за правилами масштабної фотографії. При наявності слідів укусів на шкірі іноді вдається отримати їхні відбитки з допомогою пластичної маси. Крім того, рекомендовано перемальовувати укуси на прозору плівку для подальшого зіставлення з будовою зубів підозрюваного.

Під час огляду передбачуваних знарядь травми (каміння, кастети, ножі, мотузки тощо) звертають увагу на наявність слідів крові, відбитків пальців, волосся, яке прилипло, та інших слідів.

Для встановлення факту статевих зносин, що відбулися, в усіх випадках сексуальних убивств потрібно досліджувати вміст піхви на наявність сперми та її групову належність. За погодженням із судовим медиком, мазки і тампони з піхви, прямої кишки й порожнини рота для подальшого лабораторного дослідження беруть або на місці події, або під час розтину трупа в морзі.

Із зовнішніх статевих органів, лобка, стегон та інших частин тіла схожі на сперму плями вилучають на місці події.

Сліди сперми потрібно шукати не тільки на трупі, оскільки їх розташування залежить від місця здійснення статевого акту.

Сперма на місці події і в статевих органах жінки може бути відсутня, в зв’язку із застосуванням чоловіком запобіжних засобів, зокрема презерватива.

Одяг та інші предмети з плямами, схожими на кров і насінну рідину, вилучають повністю й відправляються на дослідження.

Якщо на одязі, тілі потерпілої, на різних предметах виявлено волосся чи об'єкти, схожі на волосся, описують точне місце їх виявлення, кількість, колір, довжину, забруднення; їх вилучають і направляють на дослідження. Разом з тим беруть зразки волосся з голови, лобка та пахвових впадин трупа.

Слід враховувати необхідність лабораторного дослідження піднігтьового вмісту рук убитої. Якщо він буде вилучатися під час експертизи трупа в морзі, то щоб запобігти його втраті під час перевезення, потрібно на кисті рук трупа одягти паперові чи целофанові мішечки, зав’язавши їх навколо променевозап’ястних суглобів.

Іноді застосування протизаплідних засобів дозволяє виключити фізичне насильство під час здійснення статевого акту. Наприклад, під час одного з убивств ковпачок на шийці матки, виявлений під час дослідження трупа, став доказом того, що жінка готувалася до статевих зносин. Убивство було скоєно під час добровільного статевого акту.

Наявність значних ушкоджень статевих органів у жінки, так само як і ушкоджень інших частин тіла, повинно націлити учасників огляду на пошук на місці події знаряддя, якими ці ушкодження могли бути нанесені. У зв'язку з цим, огляд трупа жінки обов’язково слід робити на місці його виявлення. Вкрай небажано оглядати й фіксувати на місці події тільки позу трупа й розташування одягу, а подальший зовнішній огляд робити в морзі, як це іноді буває. Якщо потреба в цьому все ж таки виникає, місце виявлення трупа й навколишня місцевість повинні обов’язково охоронятися, для того щоб після огляду трупа в морзі продовжити огляд місця події. Усі знаряддя, якими могли бути заподіяні ушкодження взагалі і статевих органів зокрема, повинні обов’язково вилучатися. Біологічне дослідження плям і різних слідів на них дозволяє встановити механізм і послідовність нанесення ушкоджень.

Підлягають опису й огляду сліди крові (обов’язково слід вказувати кількість крові), глибину просочування нею ґрунту, частоту, розміри й форму плям, наявність і спрямованість патьоків на одязі тощо). Це стосується й опису плям крові в приміщенні.

Важливе значення на місці події має стан взуття, його розташування, тому що за цими даними можна відновити обставини того, що сталося. Взуття часто знімають разом із одягом, іноді жертву знову взувають після здійснення з нею статевого акту. Зняте й акуратно поставлене взуття є доказом того, що воно знімалося без поспіху, без опору з боку жертви, можливо нею самою, хоч уся інша обстановка свідчить про застосування, очевидно, під час подальших подій, фізичної сили.

Якщо труп тягли по землі або по траві, то в його одязі могли залишитися рештки трави. Дослідження трави, порівняння її зі зразками, вилученими з місця події, допомагає визначити місце первинного розташування постраждалої.

З того часу, як виявлено особу, яка могла вчинити сексуальне вбивство, для оперативних працівників і слідчого починається новий етап розкриття і розслідуванні такого злочину. На цьому етапі здійснюється перевірка версії про можливість вчинення сексуального вбивства конкретною особою.

Якщо ця версія в ході попередньої перевірки не знайшла об'єктивного підтвердження, підозра з особи, яка перевіряється, знімається.

Інші ж ситуації виникають у випадку встановлення фактів, які підтверджують перевіряєму версію. В цьому випадку розкриття і розслідування сексуального вбивства виходить із необхідності розвитку системи доказової і іншої наявної інформації про злочин і злочинця, зокрема, збільшення її обсягу, поглиблення, уточнення змісту, ліквідація нестиковок, усунення протиріч.

Перевіряючи причетність злочинця до сексуального вбивства, слід виходити з такого: а) ймовірність вчинення сексуального вбивства, особою, яка незнайома з жертвою більш висока, ніж її близьким знайомим (80-90% випадків); б) вчинення таких злочинів можливе особами, які судимі не тільки за вбивство чи статевий злочин, але й корисливі злочини; в) версія про причетність до такого злочину особи, яка має статеві відхилення, повинна висуватися тільки за наявності достатніх для цього відомостей.

Отже, на аналізованому етапі, діяльність оперативних працівників по викриттю сексуального вбивці характеризується як процес збирання, накопичення, аналізу, оцінки, перевірки й використання фактичних даних, за допомогою яких встановлюються факт і обставини вчиненого ним злочину.

На цьому етапі викриття сексуального вбивці здійснюється на основі виявлення й використання в комплексі поряд з початковими даними нових доказів, які до встановлення злочинця об'єктивно не могли бути виявлені.

Сформована на зазначений момент оперативно-розшукова ситуація, на відміну від попередньої, коли злочинець не був встановлений, характеризується появою якісно нових можливостей отримання оперативно-розшукової і криміналістично значимої інформації. Це насамперед пов'язане з тим, що до процесу розкриття і розслідування сексуального вбивства залучений важливий носій інформації - запідозрена особа, відповідно з даного моменту з об'єкту пошуку даний суб'єкт перетворюється в об'єкт і засіб пізнання.

Важливим є й те, що поява в полі зору оперативних працівників і слідчого цього носія інформації, як правило, поєднується з виходом на інші, до того недоступні підсистеми потенційних носіїв оперативно-розшукової і криміналістично значимої інформації, яка закономірно пов'язана з особою й поведінкою злочинця й обставинами, які відображають його життєдіяльність, включаючи елементи кримінальної поведінки в рамках розслідуваного злочину, а також і тих осіб, з якими він взаємодіяв у перед- і посткримінальний періоди. Зазначені носії інформації локалізуються в різноманітних соціальних сферах (за місцем проживання, трудової діяльності злочинця і його найближчого оточення, на інших ділянках реалізації активності).

Проаналізована нами оперативно-слідча практика показує, що відпрацьовування такого роду сфер найчастіше дозволяє зібрати важливі відомості шляхом виявлення й дослідження матеріально фіксованих, речових слідів, які відчутно доповнюють оперативно-розшукову та криміналістично значиму інформацію, зібрану доказову базу до моменту встановлення і затримання підозрюваного. На аналізованому етапі ведеться пошук об'єктів, які несуть інформацію про особу злочинця, знаходження його в момент вчинення злочину на місці події, його діях у ході підготовки й реалізації сексуального вбивства, діях у посткримінальний період, а також про зв'язок його з потерпілою (потерпілим), засобами досягнення злочинної мети, про саму мету й інші обставини вчиненого. При цьому, зокрема, йдеться про виявлення й дослідження речових об'єктів, вільно або мимоволі переміщених злочинцем із середовища місць підготовки злочину, в середовище (обстановку) місця події, а звідти - у його найближчі ділянки чи інші сфери його посткримінальної активності.

Складність роботи по розкриттю сексуальних убивств і викриттю злочинців, які їх вчинили потребує зосередження уваги на негласних методах роботи, активному проведенні агентурно-оперативних заходів. Вивчення оперативно-розшукової практики показує, що можливості спецапарату в розкритті таких злочинів використовуються недостаньо.