6. Типові сл.Ситуації, завдання та засоби їх вирішення.

Слідча ситуація - це нова категорія криміналістичної тактики, яка сформувалася у 1967 році (О.Н. Колісниченко). Визначення поняття слідчої ситуації викликає дискусію. Такі вчені як О.Н. Колісниченко, І.М. Лузгін, І.Ф. Герасимов розуміють слідчу ситуацію як положення, що склалося на певний момент розслідування злочину.

В.К. Гавло формулює слідчу ситуацію як сукупність фактичних даних, які відображають подію, що розслідується. Л.Я. Драпкін, у слідчій ситуації бачить інформаційну модель, динамічну інформаційну систему, що містить ознаки, які мають значення в кримінальній справі. М.О. Селіванов вважає, що слідча ситуація - це сукупність даних, за яких слідчий повинен діяти. Слідча ситуація - це обстановка, картина розслідування, яка склалася на певний момент розслідування, тобто сума значущої інформації (М.О. Селіванов).

Р.С. Бєлкін визначає слідчу ситуацію як сукупність умов, в яких на даний момент здійснюється розслідування, тобто обстановка, в якій проходить процес розслідування.

Слідча ситуація - це, з одного боку, об'єктивна реальність (матеріальні та ідеальні джерела), а з іншого - це пізнана суб'єктом доказування об'єктивна реальність, яка існує на даний момент. Непізнана матеріальна реальність містить потенційну інформацію щодо події злочину. Для введення її в процес доказування необхідний суб'єкт пізнання, який дослідить її та сформує слідчу ситуацію, яка становить пізнавальну проблему. Останню слідчий вирішує шляхом застосування тактичних рішень.

Таким чином, слідча ситуація в пізнавальному аспекті - це оціночна категорія, а в інформаційному - сукупність матеріальних та ідеальних джерел, які виникають у конкретний момент розслідування. Отже у визначення слідчої ситуації повинен вводитися суб'єкт пізнання, Тому ситуації класифікують за суб'єктом: експертні, розшукові, судові, слідчі.

Слідча ситуація - це пізнана слідчим сукупність умов, в яких на даний момент здійснюється розслідування; слідча ситуація - це інформаційна модель, яка склалася у суб'єкта доказування на основі пізнання реальних умов, за яких здійснюється розслідування.

При побудові слідчої ситуації слідчий враховує фактори:

1) інформаційного характеру стосовно події злочину;

2) процесуального і тактичного характеру;

3) психологічного характеру;

4) організаційного характеру.

Тактичне завдання розслідування може бути визначена як окреме (проміжне) завдання на шляху вирішення певного загального (стратегічного) завдання кримінального судочинства, пов’язаного з застосуванням криміналістичних засобів, прийомів та методів.

Тактичні завдання розслідування можуть бути різноманітними за змістом та обсягом і полягати у встановленні чи перевірці тих або інших обставин, які мають значення для кримінальної справи, забезпеченні розслідування необхідними засобами, утворення сприятливих для нього умов (зокрема, шляхом попередження чи нейтралізації протидії у встановленні істини з боку окремих осіб) тощо. Різноманітність завдань обумовлена багатогранністю самої діяльності з розслідування злочинів. Враховуючи це, в структурі розслідування можна виділити завдання пізнавального, організаційного, психологічного, та виховного характеру. Це перш за все розумові завдання, які слідчій повинен вирішувати протягом всього періоду розслідування за кримінальною справою.

Пізнавальні тактичні завдання розслідування полягають в одержанні інформації перш за все про обставини вчинення злочину, що входять в предмет доказування (час, місце, спосіб, винність обвинуваченого у вчиненні злочину та інші обставини, передбачені ст. 64 КПК України). Пізнавальні завдання пов’язані з визначенням джерел інформації та проведенням необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (ОРЗ). Ці завдання є домінуючими в діяльності слідчого, але їх вирішення тісно пов’язане з необхідністю вирішення інших завдань, які пізнавального характеру не мають.

Організаційні тактичні завдання розслідування полягають у створенні необхідних умов для успішного проведення запланованих слідчих дій та ОРЗ, забезпеченні їх необхідними засобами (транспортом, криміналістичною технікою, засобами зв’язку).

Психологічні тактичні завдання розслідування витікають з необхідності встановлення комунікативних зв’язків з учасниками кримінального процесу (потерпілими, свідками, підозрюваними, обвинуваченими), а також з працівниками правоохоронних органів, які здійснюють сприяння розслідуванню злочину.

Виховні тактичні завдання розслідування полягають у здійсненні під час розслідування впливу на особу, що вчинила злочин, з метою засудження нею самою свого вчинку і розкаяння. Саме слідчий є тією людиною, з якою підозрюваний (обвинувачений) спілкується найбільш значний час і яка має змогу пробудити його позитивні якості. Практичний досвід свідчить, що в багатьох випадках обвинувачені добре запам’ятовують “свого” слідчого і зберігають до нього повагу за проявлену людяність і доброзичливе ставлення навіть після відбуття ними покарання.