42. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.

У процесі розслідування спеціальні знання застосовуються слідчим, фахівцем, експертом, але в різних процесуальних формах. Слідчий і фахівець застосовують їх в процесі звичайних слідчих дій, наприклад огляду, обшуку, слідчого експери-менту. Експерт же застосовує їх при спеціальному слідчій дії - експертизі. Заключення експерта є відповідно до закону джерелом судових доказів, а його висновки - доказом. Відправляючись від цих безперечних положень, не можна, однак, переоцінювати висновки експерта, приймаючи їх на віру без належного критичного ставлення, і недооцінювати можливості слідчого у встановленні доказових актів.

Хоча висновки слідчого не є доказами, встановлені ним і занесені до протоколу фактичні дані набувають чинності доказів. Так, шляхом огляду документа з світлофільтром або в ультрафіолетових променях слідчий виявляє важливі для справи запису, стерті цифри, закреслені або знебарвлені слова і т.д.

Чи необхідно в таких випадках призначати експертизу або достатньо слідчого огляду? Якщо результати використання спеціальних знань слідчим зрозумілі й очевидні для всіх учасників процесу, необхідності в експертизі не виникає. Так, що складається з вдав-лених штрихів текст документа, чітко виявлений шляхом тіньової фотозйомки, є оче-видним фактом. Очевидним буває також явне відмінність порівнюваних об'єктів. Наприклад, при порівнянні сліду взуття на місці злочину з взуттям підозрюваного виявляється, що вони раз-особистих за розміром, формою і рельєфному малюнку підошви; при порівнянні відбитка печатки у со-помисливість документі із зразками виявляються відмінності в змісті текстів відбитків і т.п.

Слідчий може запросити для участі в слідчій дії відповідного фахівця, наприклад співробітника експертно-криміналістичного відділу органів внутрішніх справ або судово-медичного експерта. Участь фахівців у слідчій дії, не при-ляясь в процесуальному відношенні експертизою, разом з тим значно розширює можливо-сті застосування спеціальних знань.

Слідчий і фахівець при огляді і інших слідчих діях можуть викори-стовувати будь-які прийоми і засоби криміналістичної техніки, за винятком протизаконних і таких, які можуть утруднити подальше проведення експертизи.

Якщо процес і результати слідчого застосування спеціальних знань не є очевидними і вимагають для їх пояснення оцінки відповідних фахівців, призначення експертизи необхідно. Так, оцінка достатності співпадаючих ознак, встановлених при порівняльному дослідженні, вимагає призначення криміналістичної експертизи, так як ці збіги можуть бути наслідком не тільки тотожності, а й подібності різних об'єктів.

43. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.

Значення обумовлюється забезпеченням повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи, в рамках якої проведено судову експертизу, і полягає в тому, що:

- судова експертиза забезпечує здобуття нових і перевірку вже наявних доказів;

- дозволяє залучати до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного (тобто чуттєво-суб'єктивного: за запахом, смаком, тактильним відчуттям) сприйняття і дослідження особами, які здійснюють це доказування, є недоступними;

- надає можливість перевірити достовірність фактів, установлених органолептичними засобами;

- дозволяє за матеріальними відображеннями вирішувати проблему ототожнення людей та інших різноманітних матеріальних об'єктів.

Основними завданнями, які вирішуються проведенням судових експертиз, є:

а) ідентифікація об'єктів і суб'єктів за залишеними слідами (ідентифікаційні завдання);

б) діагностика механізму події (щоби збільшити обізнаність про елементи криміналістичної структури злочину, зв'язки між цими елементами; розширити знання про етапи розвитку конкретного злочину (підготування, механізм злочину, результати, можливі наслідки (уявні); забезпечити пізнання різних процесів взаємодії та його результатів тощо) - це діагностичні завдання;

в) експертна профілактика - діяльність щодо виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, та напрацювання заходів для їх усунення.

А зараз про види (класифікацію) судових експертиз, оскільки питання класифікації відіграє важливе значення для теорії та практики.

Судові експертизи можна класифікувати за багатьма критеріями.

1. За рівнем судової експертизи.

У загальній теорії криміналістики прийнято вирізняти чотири рівні судових експертиз:

- клас (тип),

- рід,

- вид,

- різновид (підвид).

Клас судової експертизи утворюють експертні дослідження, об'єднані спільністю знань, що слугують джерелом формування теоретичних і методичних основ судових експертиз та об'єктів, що досліджуються на основі цих знань (наприклад, клас криміналістичних експертиз, клас судово-медичних та психофізіологічних експертиз, сільськогосподарських експертиз).

Рід експертизи розрізняють за предметом, об'єктом і методиками експертного дослідження (наприклад, у криміналістичних експертизах вирізняють такі роди: почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів, трасологічні тощо).

Вид експертизи - складові елементи роду. Вони вирізняються специфікою предмета щодо спільних для роду об'єктів і методик (наприклад, у судово-технічній експертизі документів розрізняють: експертизи реквізитів документів, експертизи матеріалів документа (паперу, чорнила тощо), що використовуються для їх виготовлення).

Підвиди експертизи - складові частини виду судової експертизи, що мають групу спеціальних завдань, характерних для предмета конкретного виду (роду) судової експертизи, а також комплекси методів дослідження окремих об'єктів (або їх груп) (наприклад, у рамках криміналістичної експертизи реквізитів документів можна вирізняти такі її підвиди: експертиза відтисків печаток для їх ототожнення і вирішення діагностичних завдань, судова експертиза документів, отриманих із використанням копіювальної техніки, судова експетриза документів, викопаних па друкарських машинках).

Отже, судові експертизи можна класифікувати за класом, родом та іншими рівнями.

Так, усі сучасні судові експертизи, які виконуються на території України, поділяють на десять класів:

1. Криміналістичні.

2. Медичні та психофізіологічні.

3. Інженерно-транспортні.

4. Економічні.

5. Інженерно-технічні.

6. Інженерно-технологічні.

7. Біологічні.

8. Сільськогосподарські.

9. Екологічні.

10. Мистецтвознавчі.

Криміналістичні поділяються на:

• почеркознавчу,

• авторознавчу,

• техніко-криміналістичну експертизу документів,

• фототехнічну,

• балістичну,

• вибухотехнічну,

• трасологічну,

• фонографічну,

• фопоскопічну,

• лінгвістичну,

• портретну,

• документів, обладнаних спеціальними засобами захисту,

• відновлення номерів (знаків),

• матеріалознавчу (матеріалів, виробів, речовин). Медичні і психофізіологічні - це:

• судово-медична,

• судово-психіатрична,

• судово-психологічна,

• психолого-исихіатрична.

Судові інженерію-технічні:

• автотехнічна,

• водно-транспортна,

• авіаційно-технічна,

• залізнично-технічна,

• інші інженерно-транспортні. Судово-економічні:

• бухгалтерська,

• фінансово-економічна,

• інженерпо-екопомічна. Судові інженерно - технічні:

• пожежно-технічна,

• з техніки безпеки,

• будівельно-технічна,

• комп'ютерно-технічна. Судові інженерно-технологічні:

• вибухотехногенні (технологічні щодо промислових вибухів),

• товарознавчі. Судово-біологічні:

• ботанічні,

• зоологічні,

• біолого-ґрунтознавчі. Сільськогосподарські:

• агротехнічна,

• агробіологічна,

• ветеринарна,

• ветеринарно-токсикологічна. Судово-екологічні:

• екології середовища,

• екології біоценозу,

- ефективності охорони тварин і рослин,

- ефективності охорони природних ресурсів. Мистецтвознавчі.

Своєю чергою, судово-медичні поділяються на види:

- експертиза трупів,

- експертиза живих осіб,

- експертиза речових доказів,

- судово-медична експертиза ідентифікації знарядь злочину за його слідами,

- експертиза у справах про професійні правопорушення медичних працівників та ін.

2. За характером предмета або галуззю спеціальних знань судові експертизи поділяються, майже аналогічно поділу судових експертиз на класи з деталізацією на роди:

- криміналістичні судові експертизи та їх різновиди;

- медичні та психофізіологічні та їх різновиди;

- інженерно-транспортні і т. д.

3. Усі криміналістичні ще діляться на різновиди за рівнем розповсюдження па:

- традиційні (дактилоскопічна, почеркознавча, авторозиав-ча, судово-балістична тощо);

- нетрадиційні (експертиза матеріалів, речовин і виробів: нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, лаків і покриття тощо, експертиза ґрунту, фоноскопічна, фонографічна (фонетична), полі графологічна, гіпнорепродуктивна, графологічна тощо).

4. Залежно від характеру завдань і методів дослідження на:

- ідентифікаційні (для встановлення індивідуальної тотожності);

- класифікаційні (для класифікації об'єкта дослідження, встановлення його групової належності, виду, роду);

- діагностичні (для встановлення стану об'єкта, його властивостей, встановлення можливості провадження об'єктом певної дії тощо);

- ситуаційні (пов'язані з дослідженням об'єкта, його ознак і властивостей залежно від конкретної ситуації та обстановки на місці події);

- змішані (найбільш розповсюджені).

5. Залежно від черговості (послідовності) проведення на:

- первинні (за якої об'єкт досліджується вперше);

- повторні (призначаються в разі необґрунтованості висновку в первинній експертизі або коли висновок суперечить іншим матеріалам справи чи породжує сумнів у його правильності). Це має місце тоді, коли:

а) висновок суперечить іншим доказам, що містяться в матеріалах справи;

б) під час проведення експертних досліджень застосовувалися методи, які не відповідають досягненням сучасної науки;

в) експертом із суб'єктивних причин досліджувалися не всі представлені джерела (суб'єктивна неповнота дослідження);

г) експерт не володіє спеціальними знаннями для дослідження наданих об'єктів (некомпетентність).

Повторні судові експертизи призначаються з іншим складом експертів.

Необхідно мати на увазі, що за незгоди з первинним висновком експерта призначення повторної експертизи не є обов'язковим. У вирішенні нього питання враховується наявність у справі інших доказів з обставин, що є предметом експертизи, а також практична можливість (за часом і в принципі) провести повторну експертизу, наприклад, коли втрачено або істотно видозмінено досліджуваний об'єкт.

6. За обсягом проводжених досліджень судові експертизи поділяються на:

- основні (висновки яких охоплюють основний комплекс питань, які вимагали експертного дослідження);

- додаткові (ними вирішуються питання, які з об'єктивних причин не входили до переліку основної експертизи або доповнюють чи уточнюють відповіді основної). Призначається тоді, коли висновок основної було визнано об'єктивно неповним або недостатньо зрозумілим. Доручається тому ж експертові або іншим.

7. Залежно від кількісного складу експертів на:

- одноособові (проводяться одним експертом);

- комісійні (проводяться групою експертів однієї галузі спеціальних знань). Призначається для вирішення достатньо складних питань або коли мають місце різні думки з будь-якого питання. Складається спільний висновок, а коли не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Судово-психіатрична експертиза завжди комісійна (не менше трьох експертів-психіатрів).

8. За складом використаних спеціальних знань на:

- однорідні (такі, під час провадження яких використовуються спеціальні знання з галузі однієї науки);

- комплексні (використовуються декілька різних, але суміжних галузей спеціальних знань). Це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічно-криміналістичні тощо. За згоди експертів складається спільний висновок, з указівкою на те, в чому конкретно полягала роль кожного фахівця. Кожен експерт вправі підписати спільний висновок повністю або лише ту частину його, яка відображає хід і результати проведених ним особисто досліджень. Якщо експерти не дійшли згоди, кожний з них складає свій висновок.

9. Залежно від місця проведення на:

- такі, що проводяться в експертних установах;

- такі, що проводяться поза межами експертних установ.

10. Залежно від виду висновку експерта. Про види висновків експерта мова йтиме згодом.

Зрозуміло, що найпоширенішими є криміналістичні експертизи. Це завжди державно-експертні лабораторні дослідження об'єктів із метою встановлення їхнього фактичного стану, можливості проведення певних дій, з'ясування обставин, за яких виконувалися певні дії, встановлення невидимих слідів зашифрованого змісту, групової належності об'єктів або їхньої тотожності. Така експертиза вимагає спеціальних техніко-криміналістичних знань. її об'єктами можуть бути документи з усіма складовими, сліди рук, ніг, знарядь злочину та інструментів, транспортних засобів, зброї, боєприпасів тощо.