26.Тактика проведення особистого і групового обшуку.

а) одиничний - обшук у однієї особи, в одному приміщенні або одному іншому місці;

б) груповий - одночасне проведення обшуку у всіх або декількох осіб, причетних до скоєння злочину, одночасно в декількох приміщеннях або інших місцях (природно, при наявності фактичних і процесуальних підстав для кожного обшуку). Існує думка, що традиційна класифікація на сьогоднішній день є неповною, потребуючою уточнення і доповнення. Крім названих підстав для класифікації (і, відповідно, видів обшуку, які виділяються за цими підставами) називають такі види обшуків: у залежності від виду злочину (обшук при розслідуванні вбивств, обшук при розслідуванні крадіжок та ін.); у залежності від етапу розслідування (обшук на початковому етапі розслідування; обшук на наступному етапі розслідування); у залежності від обсягу обстеження об'єктів обшуку (основний і додатковий обшуки); у залежності від характеру об'єктів пошуку (обшук, спрямований на виявлення предметів, що можуть служити речовими (або письмовими) доказами) тощо.

27. Фікція результатів обшуку та виїмки

Про проведення обшуку та виїмки складається протокол, який є джерелом доказів. Він має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 85 КПК, а також спеціальним вимогам ст. 188 КПК, і складається з трьох частин: вступної, описової, заключної.

У вступній частині зазначається коли, де, ким, на якій підставі, у кого, в присутності яких осіб проведено обшук чи виїмку. Тут також зазначається, що перед обшуком чи виїмкою слідчий запропонував добровільно видати предмети чи документи і яку було дано на це відповідь.

Описова частина містить відомості про об’єкти пошуку, умови їх зберігання та способи маскування. Якщо під час обшуку виявлено тайник, необхідно детально описати його конструкцію, вказати розміри, місцезнаходження, яким чином приховано тощо.

У протоколі необхідно зазначити загальні та окремі ознаки виявлених предметів (назва, розмір, форма, маса, колір, маркування, позначки, номери, пошкодження та ін.). Завдання слідчого полягає в тому, щоб охарактеризувати та індивідуалізувати вилучений предмет, зафіксувати ознаки і особливості, які дозволяють відрізнити його від інших схожих предметів, виключити можливість підміни. У разі вилучення виробів з дорогоцінних металів у протоколі обшуку (виїмки) вказують назву виробу, його родові та індивідуальні ознаки, колір або відтінок, розмір, кількість, особливості окремих частин (якщо є можливість — масу і розмір кожної частини), наявність пробірних знаків (фігурних клейм і цифрових позначок проби) (рис. 31). При описі виробів з фарфору, фаянсу та майоліки слід звертати увагу на їх маркування (рис. 32).

Певну специфіку має опис зброї, яку вилучено при обшуку. Необхідно вказувати тип і вид зброї (холодна, вогнепальна, бойова, мисливська, спортивна, саморобна), систему (автоматична, напівавтоматична, нарізна, гладкоствольна), марку, номер, клеймо виробника (рис. 33).

У разі вилучення продовольчих товарів у протоколі зазначаються найменування, маса, об’єм, кількість продуктів, їх стан, якість, упаковка, маркування, дата виготовлення тощо. Цих вимог слід дотримуватись і при описі промислових товарів. При вилученні однорідних предметів необхідно зазначати їх кількість. Якщо вилучаються цінні папери чи гроші, то вказують їхні серії та номери, вартість, інші реквізити.

У протоколі обшуку зазначається, в якому місці та за яких обставин виявлено ті чи інші предмети пошуку (ст. 188 КПК). Необхідно описати, яким чином зберігалися такі предмети: відкрито чи переховувалися у спеціальних тайниках, інших суб’єктивно недоступних місцях.

У заключній частині зазначається, які предмети вилучені, як вони упаковані й опечатані. За наявності заяв і зауважень присутніх їх заносять до цієї частини протоколу обшуку чи виїмки.

Протокол складається у двох примірниках. Другий примірник вручається особі, в якої було проведено обшук чи виїмку, або представникові підприємства, установи чи організації, де було проведено слідчу дію. Протокол підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук чи виїмка, та запрошені особи, які були при цьому присутні.

Додатковими способами фіксації результатів обшуку і виїмки є фото- та відеозйомка, складання різних планів і схем. Так, фотозйомка дає змогу зафіксувати загальний вигляд приміщення або місцевості, яка обшукувалась, місця приховування предметів, тайники, виявлені об’єкти. Фотознімки, відеострічки, схеми, рисунки та плани додаються до протоколу.

28-33