13. Поняття слідчого огляду, його види, завдання

Огляд - це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак матеріальних об'єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Залежно від об'єкта можна виділити такі види огляду:

1) огляд місця події;

2) огляд місцевості;

3) огляд приміщень;

4) огляд речей;

5) огляд документів;

6) огляд трупа.

• за послідовністю – первинний і повторний;

• за обсягом – основний і додатковий.

Загальні тактичні вимоги, що ставляться до проведення огляду (загальні правила):

• єдине керівництво оглядом;

• невідкладність, об'єктивність, повнота і всебічність огляду;

• взаємодія з працівниками оперативного підрозділу;

• використання досконалих науково-технічних засобів і допомоги фахівців;

• дотримання правил поводження із слідами й іншими речовими доказами;

• цілеспрямованість і планомірність огляду.

Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення. Але разом із тим існує ряд положень процесуального і тактичного характеру, загальних для всіх видів оглядів.

Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 217 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може призвести до негативних наслідків для кримінального провадження - зникнення слідів кримінального правопорушення, об'єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміни обстановки тощо.

Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам, до яких належать:

1) своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладений у зв’язку з несприятливими умовами (неможливістю прибуття, відсутністю транспорту, станом погоди), але з обов’язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів;

2) об’єктивність і повнота огляду. Об’єктивність огляду означає всебічне обстеження всієї обстановки, слідів і речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, яка отримана після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також й контрверсії, які дозволяють під іншим кутом зору тлумачити подію, що мала місце, та пам’ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події;

3) планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об’єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв’язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об’єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов’язане з подією злочину;

4) застосування науково-технічних засобів. Цей принцип огляду місця події стосується виявлення і фіксації слідів і речових доказів, що у багатьох випадках неможливе без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і слабковидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що передбачає залучення спеціаліста. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експертизи. Саме тому при застосуванні науково-технічних засобів необхідно дотримуватись правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об’єктивному відображенню загальної й слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події.