10. Понняття, види і значення негл.Сл.Дій

Підставами для проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії є наявність відомостей, які потребують перевірки, про вчинений злочин та особу, яка його вчинила, з метою їх підтвердження або спростування, за умови, що в інший спосіб, крім проведення негласної слідчої (розшукової) дії, отримати інформацію неможливо.

Частина 1 246 статті визначає негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених у КПК. Негласність проведення слідчих дій, регламентованих гл. 21 КПК, виражається в тому, що вони здійснюються приховано не лише від осіб, злочинна діяльність яких документується, але й від усіх інших суб'єктів, що не беруть безпосередньої участі в їх провадженні.

Система негласних слідчих (розшукових) дій включає:

аудіо -, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК),

• накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК),

• огляд і виїмку кореспонденції (ст. 262 КПК),

• зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК),

• зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК),

• обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК),

• спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК),

• аудіо -, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК),

• контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК),

• виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК),

• негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).

Основна класифікація негласних слідчих (розшукових) дій міститься у главі 21 КПК України, в якій вони розділені в залежності від наявності втручання у приватне спілкування на негласні слідчі (розшукові) дії:

- пов’язані із втручанням в приватне спілкування - аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 258, 260-264 КПК України); дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266 КПК України);

- не пов’язані із втручанням у приватне спілкування - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України), контроль за вчиненням злочину, формами якого є контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину (ст. 271 КПК України), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України), виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 273 КПК України), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України).

Значення---Частина 2 коментованої статті закріплює, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Тобто проведення негласних слідчих (розшукових) дій є припустимим лише за умов, що отримання інформації гласним шляхом, через провадження гласних слідчих (розшукових) дій не повною мірою забезпечує можливість отримання фактичних даних, що можуть використовуватись у розслідуванні злочину.