4.Тактичні завдання та тактичні операції

Тактична операція - це комплекс слідчих, оперативно-розшукових та організаційних дій, спрямованих на розв'язання окремих (проміжних) завдань, що підпорядковані загальним цілям розслідування кримінальної справи (Л. Я. Дряпкін, А. В. Дулов, А. Ф. Волобуєв, М. В. Салтевський). Це, наприклад, тактичні операції "Затримання злочинців на місці події", "Розшук викраденого майна ", " Розшук злочинця", "Забезпечення безпеки свідків" тощо. Доречно говорити про певну тактичну операцію, коли шляхом застосування розрізненого провадження слідчих дій та інших заходів не можна розв'язати певне тактичне завдання; якщо ж це й можливо, то з більш значними витратами часу, сил і засобів. Розроблення та дослідження тактичних операцій як саме такого комплексу дій у теорії криміналістики є одним із важливих напрямків удосконалення криміналістичної тактики та методики розслідування злочинів.

Зміст тактичної операції розкривається через мету, об'єкт, суб'єкт та засоби досягнення визначеної мети. Метою певної тактичної операції слід вважати розв'язання тактичного завдання, яке водночас є окремим (проміжним) завданням на шляху розв'язання певного загального завдання кримінального судочинства, пов'язаного із застосуванням криміналістичних засобів, прийомів та методів. Об'єктом впливу тактичних операцій є певна слідча ситуація розслідування. Суб'єктом проведення тактичної операції є всі учасники кримінального судочинства, провідною ланкою з-поміж яких постає слідчий, котрий є ініціатором та організатором планування, підготовки та проведення слідчої дії або прийняття будь-якого процесуального рішення у справі, що перебуває в його провадженні. На думку В. Ю. Шепітька, за своїм змістовим наповненням засоби досягнення поставленої мети можуть становити: а) дві чи більше однотипних слідчих дії; б) комплекс різнопланових слідчих дій; в) комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів; г) систему оперативно-розшукових заходів (оперативно-тактична операція); д) комплекс оперативно-розшукових та організаційних заходів. Протилежну позицію можна зустріти в роботах Т.В. Авер'янової, P.C. Белкіна, В.І. Шиканова, відповідно до якої в основі тактичної операції перебуває проведення слідчої дії, а оперативно-розшукові заходи виконують функцію супроводу досудового слідства.

Тактичні операції класифікують за такими підставами.

1. За змістом діяльності: а) однорідні (лише комплекс слідчих дій - наприклад декілька обшуків); б) неоднорідні (комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів).

2. За етапами розслідування: а) наскрізні (можуть бути наявні на всіх його етапах); б) локальні (використовувані лише на конкретному етапі розслідування).

3. За рівнем типовості: а) типові - тобто виявлені на основі узагальнення практики; б) специфічні (або індивідуальні, конкретні) - наявні під час розслідування конкретного злочину.

4. За метою (на думку A.B. Дулова, мають найважливіше значення) виділяють такі тактичні операції: а) збір інформації (збирання доказів за заздалегідь запропонованою схемою); б) пошук (виявлення відповідних об'єктів - наприклад, пошук злочинця, що переховується); в) фіксація (фіксування факту взаємодії об'єктів, наприклад хабароодержувача і хабародавця в момент давання-одержання хабара); г) профілактика (спрямована на виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочину, та вжиття заходів, спрямованих на їх усунення).

Тактичне завдання розслідування може бути визначена як окреме (проміжне) завдання на шляху вирішення певного загального (стратегічного) завдання кримінального судочинства, пов’язаного з застосуванням криміналістичних засобів, прийомів та методів.

Тактичні завдання розслідування можуть бути різноманітними за змістом та обсягом і полягати у встановленні чи перевірці тих або інших обставин, які мають значення для кримінальної справи, забезпеченні розслідування необхідними засобами, утворення сприятливих для нього умов (зокрема, шляхом попередження чи нейтралізації протидії у встановленні істини з боку окремих осіб) тощо. Різноманітність завдань обумовлена багатогранністю самої діяльності з розслідування злочинів. Враховуючи це, в структурі розслідування можна виділити завдання пізнавального, організаційного, психологічного, та виховного характеру. Це перш за все розумові завдання, які слідчій повинен вирішувати протягом всього періоду розслідування за кримінальною справою.

Пізнавальні тактичні завдання розслідування полягають в одержанні інформації перш за все про обставини вчинення злочину, що входять в предмет доказування (час, місце, спосіб, винність обвинуваченого у вчиненні злочину та інші обставини, передбачені ст. 64 КПК України). Пізнавальні завдання пов’язані з визначенням джерел інформації та проведенням необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (ОРЗ). Ці завдання є домінуючими в діяльності слідчого, але їх вирішення тісно пов’язане з необхідністю вирішення інших завдань, які пізнавального характеру не мають.

Організаційні тактичні завдання розслідування полягають у створенні необхідних умов для успішного проведення запланованих слідчих дій та ОРЗ, забезпеченні їх необхідними засобами (транспортом, криміналістичною технікою, засобами зв’язку).

Психологічні тактичні завдання розслідування витікають з необхідності встановлення комунікативних зв’язків з учасниками кримінального процесу (потерпілими, свідками, підозрюваними, обвинуваченими), а також з працівниками правоохоронних органів, які здійснюють сприяння розслідуванню злочину.

Виховні тактичні завдання розслідування полягають у здійсненні під час розслідування впливу на особу, що вчинила злочин, з метою засудження нею самою свого вчинку і розкаяння. Саме слідчий є тією людиною, з якою підозрюваний (обвинувачений) спілкується найбільш значний час і яка має змогу пробудити його позитивні якості. Практичний досвід свідчить, що в багатьох випадках обвинувачені добре запам’ятовують “свого” слідчого і зберігають до нього повагу за проявлену людяність і доброзичливе ставлення навіть після відбуття ними покарання.