8. Процесс. Оформлення заст-ня фото и видео

Ст.103 ---- Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися:

1) у протоколі;

2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії;

3) у журналі судового засідання.

Ст.105 --- Фототаблиця додається до протоколу процесуальної дії після її виготовлення. Це питання регламентується наказом МВС від 30 серпня 1999 р. № 682 "Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України", у якому зазначено, що виготовлення фотоілюстративного матеріалу для протоколу огляду виконується у п'ятиденний термін. За клопотанням слідчого у невідкладних випадках фотоілюстрації виготовляються негайно після повернення з огляду. Фотоілюстрації із супроводжувальним листом направляються слідчому або передаються йому під підпис у журналі реєстрації фоторобот і витрат фотоматеріалів. Якщо результати фотозйомки виявились незадовільними (через несправність апаратури тощо), спеціаліст письмово повідомляє про це слідчого із зазначенням причин неможливості надання фотознімків. Плівка з відеозаписом зберігається у відеотеці експертно-криміналістичного підрозділу і за вимогою слідчого, суду надається для демонстрації.

9. Особливости призначення та проведення крим.Експертизи фото та видео.

Предметом фототехнічної експертизи є фактичні дані, що стосуються справи і пов'язані із зафіксованою в кіно - та фотодокументах інформацією, технікою і технологією їх виготовлення.

Головні завдання фототехнічної експертизи:

1) ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, яку було застосовано для виготовлення позитивів;

2) ідентифікація негатива за позитивом;

3) ідентифікація типу (марки) фото - і кіноматеріалів, застосовуваних для зйомки й для виготовлення фотознімків і кінофільмів;

4) ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, зображених на знімках (негативах);

5) визначення технологічних і технічних характеристик зйомки та виготовлення фотознімків і кінофільмів;

6) відновлення первісних зображень на фотознімках.

Об'єктами фототехнічної експертизи є фотознімки (фотокартки, діапозитиви, негативи, мікрофільми, кінофільми, фотокартки з цифрових фотоапаратів і відеозапису), технічні засоби та фотоматеріали, які були застосовувані для їх виготовлення.

У фототехнічній експертизі наявними є дві самостійні спеціалізації: дослідження фотографічних зображень і технічних засобів їх отримання; дослідження матеріальної частини фотознімків.

При дослідженні фотозображень вирішуються:

1) ідентифікаційні завдання - ототожнення технічних засобів, використовуваних для виготовлення фотознімків, негатива - за фотознімком, окремих предметів (одягу, виробів, приміщень, окремих ділянок місцевості тощо) - за зображенням їх на фотознімку;

2) діагностичні завдання - встановлення обставин виготовлення фотознімків (ретуш зображення, монтаж, диференціація репродукцій та фотознімків, отриманих з натури, визначення точки зйомки тощо), визначення натуральних розмірів предметів, зафіксованих на фотознімках, відновлення початкового зображення на фотознімку, втраченого в результаті дії агресивних для фотоемульсії факторів, реконструкція матеріальної обстановки місця події за фотознімком;

3) класифікаційні - встановлення класу фотоапаратури, за допомогою якої міг бути виконаний фотознімок.

При аналізі матеріальної частини фотознімків також вирішуються ідентифікаційні, діагностичні й класифікаційні завдання, які полягають у встановленні типу й виду світлочутливих матеріалів і реактивів, застосованих для виготовлення фотознімка, належності окремих кадрів одній плівці, визначенні параметрів світлочутливих матеріалів та їх відповідності технічним вимогам, віднесенні фотоматеріалів до конкретної партії виготовлення, визначенні технологічних процесів, застосовуваних для виготовлення фотознімка тощо.

Предметом експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису є фактичні дані, відображені у відеофонограмі - речовому доказі, що стосуються справи.

Основними завданнями експертизи відеозвукозапису є:

1) визначення технічних умов і технології отримання відеозвукозапису;

2) ототожнення особи за фізичними параметрами голосу. Для розв'язання першого завдання на дослідження надається:

оригінальна фонограма; оригінальний пристрій, яким фонограму зафіксовано; додаткове обладнання, використовуване для запису фонограми у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо; певні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання з зазначенням хронології таких змін.

Для розв'язання другого питання експерту надаються фонограми із порівняльними зразками у формі бесіди. Зразки з усним мовленням мають бути зафіксовані з достатнім рівнем запису на якісній апаратурі та носіях, які відповідають установленим стандартам та з незначним терміном використання. Також експерту надсилають протокол прослуховування фонограм із роздрукованим текстом розмов.

Отже, на сьогодні криміналістична експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису має чотири самостійні спеціальності, а саме:

1) технічне дослідження матеріалів і засобів відеозвукозапису;

2) дослідження акустичних сигналів та середовищ;

3) дослідження усного мовлення людини за її фізичними ознаками;

4) мовознавче дослідження усного мовлення людини.

Завдання, вирішувані криміналістичною експертизою матеріалів и засобів відеозвукозапису за методологічним принципом поділяють на три основних блоки:

o ідентифікаційні - визначення диктора за голосом та мовою, що зафіксовані на відеофонограмі; встановлення апаратури запису, за допомогою якої виготовлені відеофонограми; встановлення окремих елементів звукового середовища;

o діагностичні - визначення оригінальності, непереривності, змін початкового змісту, наявності монтажу відеофонограми; встановлення змісту розмов та придатності мови дикторів для їх ідентифікації; встановлення параметрів носія та засобів запису за відеофонограмою; визначення джерел звуку та звукового середовища; визначення емоційного стану диктора тощо;

o класифікаційні - визначення виду й класу засобів і носіїв запису; визначення виду і класу звукових джерел.

Об'єктами експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису є звукова і мовна інформація, зафіксована на відеофонограмі, носії та технічні засоби знімання й фіксації інформації, які є речовими доказами у справі. Методологія експертизи базується на загальноприйнятих у криміналістиці принципах та методах із урахуванням специфіки предмета та об'єкти такого дослідження. Основними методами дослідження є: органолептичний, мікроскопічний, магнітооптичний, спектроскопічний (акустичний) та мовознавчий (лінгвістичний).