- •Які етапи розвитку мали місце в історії сіам
- •Яку роль відіграли конгреси сіам у становленні сучасних архітектурних теорій
- •3. Охарактеризувати концепцію тотального дизайну.
- •4. Розкрити зміст функціоналізму…
- •5. Охарактеризувати творчість Фуллера та його послідовників.
- •7. Зміст концепції «адвокативного проектування»?
- •6. Дати хар-ку сучасного і контрсучасного руху в арх-рі.
- •8 Утопії.
- •9. За якими ознаками розрізняються утопії?
- •10 Утопії.
- •11. Які теоретичні особливості притаманні роботам арх-рів – представників європейського авангарду 60-70 рр. Хх ст.?
- •Дати характеристику містобудівним утопіям к. 19 поч. 20 століття
- •13. За якими напрямками розвив. Середовищні утопії у хх ст.
- •14. Дати загальну характеристику пошуковим проектам групи «Архігрем».
- •15. Які ідеї декларували в своїх роботах представники віденського авангарду 60-70 рр. Хх ст.?
- •1 6. Розкрити зміст пошукових проектів «Хіммельбляу» та «Хаузруккер».
- •18. Дати загальну характеристику архітектури постіндустріального суспільства
- •17. Які концепції були реалізовано у міжнародних виставках «Візіона»
- •1 9. Визначити основні засади розвитку архітектурного популізму
- •20. Які особливості характеризують творчість Вентурі і Мура?
- •21. 7 Які архітектори брали участь у формуванні доктрини «партисипації» та «руху до споживача»
- •22. Які теоретичні положення розробляли представники сучасного раціоналізму?
- •23. Хто входив в архітектурну групу «Тенденца» і які теоретичні засади використовували представники цієї групи?
- •24. У чому полягала сутність теорії а. Россі?
- •25. Окреслити впив «Нью-Йоркської п’ятірки» на сучасні тенденції розвитку архітектурної теорії та практики.
- •26. Розкрити творче кредо групи «Тальєр де архітектура»
- •27. До чого була спрямована творчість і громадська діяльність р. Боффіла
- •28. Які послідовники концепції раціоналізму «Тенденца» працювали в Європі?
- •29. Дати характеристико «нової типології» а.Россі
- •30. Які житлові комплекси побудувала Тальєр
- •32. Перелічити основні засади і принципи архітектурного продуктивізму
- •33. На чому базується концепція архітектурного технократизму?
- •34. Охарактеризувати два спрямування розвитку архітектурного продуктивізму
- •35. Творчість яких майстрів сучасної архітектури стала основою теоретичних узагальнень продуктивізму?
- •36. Особливості архітектурної творчості р. Піано
- •37. Дати характеристику роботам н. Фостера
- •39. Який вплив мало Венеціанське бієнале на постмодернізм?
- •38. Дати загальну характеристику поставангардизму
- •40. Які основні принципи і методи постмодернізму?
- •41. У чому полягають особливості американської версії постмодернізму?
- •42. У чому полягають особливості розвитку європейської гілки постмодернізму?
- •43. Розкрити зміст і принципи архітектурного метаболізму.
- •4 4. Дати характеристику теоретичним і практичним розробкам к.Танге.
- •45. Які особливості притаманні творчості Кішо Курокави?
- •46. Які досягнення і перспективи стилю високих технологій «хай-тек»?
- •47. Охарактеризувати основні напрямки стилю високих технологій.
- •4 8. Дати характеристику найзначнішим будівлям і комплексам, що сформували «хай-тек».
- •49. Дати загальну характеристику регіоналізму.
- •50. У чому полягають особливості розвитку країн Північного і Центрального регіонів?
- •5 1. Визначити особливості архітектури країн Південного регіону.
- •52. У чому полягає сутність концепції критичного регіоналізму?
- •53. Які специфічні особливості конкрусного архітектурного проектування?
- •54. Які основні етапи розвитку міжнародних архітектурних конкурсів?
- •55. Які міжнародні архітектурні конкурси відбулися у 70-80 рр. Хх ст.?
- •56. Які міжнародні конкурси у 80-90 роках вплинули на розвиток сучасної архітектури?
3. Охарактеризувати концепцію тотального дизайну.
Виникнення концепції тотальної архітектури обумовлюється поширенням уявлень про глобальну безперервність штучного середовища, про його системний характер, про динамічність і ефективність процесів урбанізації тощо. Концепція тотальної архітектури ґрунтувалась на діяльності амер. арх. Б. Фуллера та нім.-амер. арх. В. Гропіуса.
Річард Бакмінстер Фуллер – амер. арх., дизайнер, інженер та винахідник. Інженер за освітою, він посів місце в історії дизайну як сміливий експериментатор. Кожен свій проект він завжди починав з питання, причому питання носили не стільки характер звичайної постановки задач, скільки розширювали межі будь-якої проблеми до планетарного розміру. Н-д, «Чому при нашому рівні ровитку ми не можемо забезпечити їжею та одягом кожну людину, що цього потребує?», «Чому ми не створюємо проекти дешевих та зручних будинків?», «Чому б нам не подивитися як природа створює свої витвори, а вже потім будувати власні структури?» і т.д.
В 1927 р. за проектом Фуллера було побудовано «будинок Дімекшн» - збірний будинок з алюмінієвих деталей заводського виготовлення, оригінальної конструкції на одній опорі. Правда було побудовано лише один такий будинок у Чікаго. Його концепція «Дімекшн» передбачала поєднання динамізму та ефективності. У 1933 р. було створено проект ванної кімнати та мобільного будинку. Проте найзначнішим його проектом став геодезичний купол. Просторову конструкцію «геодезичного купола», що являв собою півсферу, зібрану з тетраедрів, Фуллер розробляв з 1947 р. Саме розробка геодезичного куполу принесла Фуллеру міжнародне визнання (в 1959 р. для Американської нац. виставки у Москві було побудовано «золотий купол», а в 1967 р. – павільйон США на Всесвітній виставці в Монреалі). Продовженням ідеї легкої сфери стало створення літаючих житлових будинків у вигляді гігантських геодезичних сфер, які могли підніматися у повітря за рахунок нагрітого повітря. Такі житлові будинки отримали назву «Дев’яте небо», не піддавались руйнуванню від вологи і були вогнестійкими.
У цих проектах поступово реалізовувалась ідея тотального проектування, яка охоплювала світ речей, арх.-ри та м/б простір, створюючи образ безперервного тотального штучного середовища, що оточує людину.
Вальтер Гропіус висловлював подібні, більш гуманні і архітектурно спрямовані ідеї, які лягли в основу його книги «Коло тотальної архітектури» (1955), де процес проектування розглядався як наука, мистецтво і організація оточуючого людину середовища. Гропіус вважав, що середовище мають формувати люди.
Значний вплив на розвиток концепції тотального дизайну і архітектури мали роботи К. Доксіадіса. Він запропонував створення проекту світового міста-екуменополіса на 2100 р. Д. керував розробкою теорії про форми людських поселень, що отримала назву екістика. Згідно теорії передбачався ріст міст, створення міст-гігантів у вигляді смуг вздовж транспортних шляхів.
По всьому світу виникли групи, які займались пошуком нових форм тотального штучного середовища. В Росії виникла група НЕР (нові елементи розселення), до складу якої окрім арх.-ра залучили соціолога, філософа, сценаристів, художників тощо.
Британська група молодих архітекторів «Архігрем», які об’єднались навколо журналу Архігрем, молодіжного органу протесту. Найвідомішими членами групи були: Пітер Кук, Рон Херрон, Уорен Чок, Деніс Кромптон, Майкл Уебб, Девід Грін.
Перші малюнки в Архігремі можна було віднести до продовження футурологічної хвилі. Парадоксальна винахідливість авторів зробила їх центром суспільної уваги. Групою Архігрем було створено:
1) проект «Крокуючого міста» (The Walking City) (1964 р., арх. Рон Херрон)
2) проект Плаг-ін-сіті (Plug-in-City) (1964 р., арх. Пітер Кук) – нерухома структура, яка являє собою діагональну сітку інфраструктур, що нагромаджувалися над існуючим поселенням. Ще називається Штепсельним містом. Міста, де функціональні чарунки підключаються – як настільна лампа через штепсель – до будь-якого гнізда у системі комунікацій. Система складається з чарунок, які можуть переміщуватись чи заміщуватись.
3) Миттєве місто (Розчинне місто) (Instant City) (1969 р) - місто виникало в той час і в тому місці, де воно було потрібне. Місто могло мати вигляд повітряної кулі чи дирижаблю і дрейфувати в сірих і слаборозвинених містах через повітря.
Італійська група «Суперстудіо»
проект «The Continuous Monument of the Rocky Coast»,1969 р.
The Continuous Monument of the Rocky Coast The Continuous Monument
проект міста з серії «12 ідеальних міст», 1971 р. – особливість проектів в тому, що не враховують конкретних умов місця буд-ва.
ділили людей на 2 категорії – «кочівників» та «осілих» – і, відповідно, пропонували створення двох типів штучного середовища – «поверхні» і «монументи».
До недоліків концепції можна віднести ігнорування регіональних особливостей, істор. традицій, надто активний прагматизм, пріоритет незворотних і швидких динамічних змін у штучному середовищі, технократизм у виборі засобів формування цього середовища.
