3. Охарактеризувати концепцію тотального дизайну.

Виникнення концепції тотальної архітектури обумовлюється поширенням уявлень про глобальну безперервність штучного середовища, про його системний характер, про динамічність і ефективність процесів урбанізації тощо. Концепція тотальної архітектури ґрунтувалась на діяльності амер. арх. Б. Фуллера та нім.-амер. арх. В. Гропіуса.

Річард Бакмінстер Фуллер – амер. арх., дизайнер, інженер та винахідник. Інженер за освітою, він посів місце в історії дизайну як сміливий експериментатор. Кожен свій проект він завжди починав з питання, причому питання носили не стільки характер звичайної постановки задач, скільки розширювали межі будь-якої проблеми до планетарного розміру. Н-д, «Чому при нашому рівні ровитку ми не можемо забезпечити їжею та одягом кожну людину, що цього потребує?», «Чому ми не створюємо проекти дешевих та зручних будинків?», «Чому б нам не подивитися як природа створює свої витвори, а вже потім будувати власні структури?» і т.д.

В 1927 р. за проектом Фуллера було побудовано «будинок Дімекшн» - збірний будинок з алюмінієвих деталей заводського виготовлення, оригінальної конструкції на одній опорі. Правда було побудовано лише один такий будинок у Чікаго. Його концепція «Дімекшн» передбачала поєднання динамізму та ефективності. У 1933 р. було створено проект ванної кімнати та мобільного будинку. Проте найзначнішим його проектом став геодезичний купол. Просторову конструкцію «геодезичного купола», що являв собою півсферу, зібрану з тетраедрів, Фуллер розробляв з 1947 р. Саме розробка геодезичного куполу принесла Фуллеру міжнародне визнання (в 1959 р. для Американської нац. виставки у Москві було побудовано «золотий купол», а в 1967 р. – павільйон США на Всесвітній виставці в Монреалі). Продовженням ідеї легкої сфери стало створення літаючих житлових будинків у вигляді гігантських геодезичних сфер, які могли підніматися у повітря за рахунок нагрітого повітря. Такі житлові будинки отримали назву «Дев’яте небо», не піддавались руйнуванню від вологи і були вогнестійкими.

У цих проектах поступово реалізовувалась ідея тотального проектування, яка охоплювала світ речей, арх.-ри та м/б простір, створюючи образ безперервного тотального штучного середовища, що оточує людину.

Вальтер Гропіус висловлював подібні, більш гуманні і архітектурно спрямовані ідеї, які лягли в основу його книги «Коло тотальної архітектури» (1955), де процес проектування розглядався як наука, мистецтво і організація оточуючого людину середовища. Гропіус вважав, що середовище мають формувати люди.

Значний вплив на розвиток концепції тотального дизайну і архітектури мали роботи К. Доксіадіса. Він запропонував створення проекту світового міста-екуменополіса на 2100 р. Д. керував розробкою теорії про форми людських поселень, що отримала назву екістика. Згідно теорії передбачався ріст міст, створення міст-гігантів у вигляді смуг вздовж транспортних шляхів.

По всьому світу виникли групи, які займались пошуком нових форм тотального штучного середовища. В Росії виникла група НЕР (нові елементи розселення), до складу якої окрім арх.-ра залучили соціолога, філософа, сценаристів, художників тощо.

Британська група молодих архітекторів «Архігрем», які об’єднались навколо журналу Архігрем, молодіжного органу протесту. Найвідомішими членами групи були: Пітер Кук, Рон Херрон, Уорен Чок, Деніс Кромптон, Майкл Уебб, Девід Грін.

Перші малюнки в Архігремі можна було віднести до продовження футурологічної хвилі. Парадоксальна винахідливість авторів зробила їх центром суспільної уваги. Групою Архігрем було створено:

1) проект «Крокуючого міста» (The Walking City) (1964 р., арх. Рон Херрон)

2) проект Плаг-ін-сіті (Plug-in-City) (1964 р., арх. Пітер Кук) – нерухома структура, яка являє собою діагональну сітку інфраструктур, що нагромаджувалися над існуючим поселенням. Ще називається Штепсельним містом. Міста, де функціональні чарунки підключаються – як настільна лампа через штепсель – до будь-якого гнізда у системі комунікацій. Система складається з чарунок, які можуть переміщуватись чи заміщуватись.

3) Миттєве місто (Розчинне місто) (Instant City) (1969 р) - місто виникало в той час і в тому місці, де воно було потрібне. Місто могло мати вигляд повітряної кулі чи дирижаблю і дрейфувати в сірих і слаборозвинених містах через повітря.

Італійська група «Суперстудіо»

• проект «The Continuous Monument of the Rocky Coast»,1969 р.

The Continuous Monument of the Rocky Coast The Continuous Monument

• проект міста з серії «12 ідеальних міст», 1971 р. – особливість проектів в тому, що не враховують конкретних умов місця буд-ва.

• ділили людей на 2 категорії – «кочівників» та «осілих» – і, відповідно, пропонували створення двох типів штучного середовища – «поверхні» і «монументи».

До недоліків концепції можна віднести ігнорування регіональних особливостей, істор. традицій, надто активний прагматизм, пріоритет незворотних і швидких динамічних змін у штучному середовищі, технократизм у виборі засобів формування цього середовища.