- •Складаємо програму обробки групи отворів
- •Визначення режимів різання:
- •Налагодження свердлильного верстату з чпк
- •Системи автоматизованого програмування (сап) Суть і призначення систем автоматизованого програмування (сап)
- •Структура сап
- •Класифікація сап
- •Структура сап
- •Форми представлення вихідних даних
- •Із вільною структурою представлення (словарний запис).
- •Таблична форма.
- •Представлення у формі “меню”.
- •Структура документації
- •Go.Doc. Опис оболонкової системи
- •Режими роботи системи.
- •2.3. Режим “Проектування”
- •2.4. Режим “Ввід / вивід кп”
- •2.5. Режим “Моделювання”
- •2.6. Режим “Середовище”
- •2. Оператори визначення геометричних об’єктів.
- •2.2. Оператори визначення прямих.
- •2.3. Оператори задання кіл (16 – методів).
- •2.4. Оператори визначення контуру.
- •Техніка програмування контурів
- •2.4.2. Операції над контуром.
- •2.4.2.1. Інвертування контуру.
- •2.4.2.2. Одержання дзеркального контуру.
- •122 Двнз “Дрогобицький механіко-технологічний коледж” Програмування на верстатах з чпк
2.2. Оператори визначення прямих.
На мові “Інтерсап G+” реалізовано 16 методів задання прямих.
2.2.1. Пряма, яка проходить через дві точки
Формат 1:
L
– ім’я > Р – ім’я, Р – ім’я
Формат 2:
L – ім’я > Х1, Y1, Х2, Y2
L1 > P1, P2 або
L1 > 10, 10, 40, 20
2.2.2. Пряма, що проходить через задану точку і під кутом до осі Х
L
– ім’я > Р – ім’я, кут
2.2.3. Пряма, паралельна до заданої на задній віддалі від неї.
L
– ім’я > L – ім’я, {XM,
XB,
YB,
YM},
віддаль
L1 > L2, YB, 25
2.2.4. Пряма, перпендикулярна до заданої, що проходить через задану точку.
L
– ім’я > L
– ім’я, Р – ім’я
L2 > L1, P1
L2
2.2.5. Пряма, яка проходить через центр заданого кола під кутом до осі Х.
L – ім’я > С – ім’я, кут
L
1
> C1,25
2.2.6. Пряма, яка паралельна до заданої і проходить через задану точку
L – ім’я > PR, L – ім’я, Р – ім’я
П
риклад
L1
> PR,
L2,
Р1
2.2.7. Пряма, яка проходить через задану точку дотично до заданого кола.
L – ім’я > С – ім’я, Р – ім’я, (LF, RT)
LF, RT уточнюють положення прямої від умовного променя проведеного з точки до центра кола.
LF – дотична зліва
RT – дотична з права
L
1
> C2,
P1,
LF
2.2.8. Пряма, яка дотична до двох заданих кіл.
L – ім’я > С – ім’я, (LF, RT), С – ім’я, (LF, RT)
Вказівник сторони (LF, RT) задається відносно променя, проведеного уявно через центри заданих кіл в напрямку від першого, записаного в операторі кола до другого.
Першим в операторі записується коло меншого радіуса.
L1 > C2, LF, C1, RT
Пряма, яка перетинає іншу пряму в заданій точці під заданим кутом.
L
– ім’я > L
– ім’я, Р – ім’я, кут
L2 > L1, P1, 45
2.2.10. Пряма, дотична до таблично заданої кривої.
L – ім’я > (TGS, TGE), Т – ім’я
L – ім’я – ідентифікатор прямої
Т – ім’я – ім’я ТЗК (сплайну)
Ключове слово вказує на точку, в якій проводиться дотична:
TGS – в початковій точці ТЗК,
TGE – в кінцевій точці ТЗК
Приклад L1 > TGS, Т1
В прикладі задана пряма L1, дотична до ТЗК Т1 в її початковій точці.
Ц
е
значить, що пряма проходить через перші
дві точки ТЗК, одержані в результаті
апроксимації при визначенні ТЗК.
2.2.11. Пряма, визначена через задану пряму.
L – ім’я > L – ім’я – перейменування прямої.
2.2.12. Пряма, яка проходить паралельно осі У на заданій віддалі від неї.
L – ім’я > {ХВ, ХМ}, віддаль
Приклад L1 > ХМ, 22
2.2.13. Пряма, яка проходить паралельно осі Х на заданій віддалі від неї.
L – ім’я > {УВ, УМ}, віддаль
2.2.14. Пряма, перпендикулярна до початку (кінця) контуру.
L – ім’я > (STKR, ETKR), К – ім’я
STKR – пряма перпендикулярна до початку контуру
ETKR – пряма перпендикулярна до кінця контуру
L
1
> ETKR,
K1
2.2.15. Пряма, дотична до початку (кінця) контура.
L – ім’я > (STK, ETK), К – ім’я
STK – пряма дотична до початку контура
ETK – пряма дотична до кінця контура
L1 > STK, K1
2.2.16. Пряма, яка проходить дотично до заданого кола під заданим кутом.
L – ім’я > С – ім’я, {XВ, XМ, YМ, YВ} кут
L1 > C2, YB, 25
