Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Кафедра географії та краєзнавства

Методичні рекомендації для студентів 2-го курсу

стаціонарної та заочної форм навчання

Укладач ─

кандидат географічних наук, доцент

Булава Леонід Миколайович

Полтава

2008

Загальні положення

1.1. Мета і завдання польової практики. Польова практика з біогеографії передбачена навчальним планом спеціальності «Географія», затвердженим ректором Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, керівником методичної комісії МОіН, начальником управління вищої освіти МОіН. Її проходять студенти 2-го курсу в 4-му семестрі (після складання семестрового екзамену з теоретичного курсу «Біогеографія»).

Робоча навчальна програма складена на основі навчальних програм: «Полевые практики по географическим дисциплинам». Программы педагогических институтов. Сборник 22. – М.: Просвещение, 1988. – С.17-20; «Біогеографія. Програми педагогічних інститутів». – К.: ІСДО, 1993. – 12 с., а також на основі вивчення досвіду організації та проведення цієї практики в Київському національному педагогічному університеті імені М.Драгоманова, Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського, Львівському національному університеті імені Івана Франка.

При розробці програми враховувалися вимоги державного стандарту спеціальності «Географія» (за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»).

Метою польової практики з біогеографії є закріплення біогеографічних знань і формування вмінь досліджувати біогеоценози в польових умовах, визначати рослини і тварини різних біогеоценозів.

Завданнями польової практики з біогеографії є:

• оволодіння вміннями визначати видовий склад рослинних угруповань (за визначниками рослин), та склад тваринного населення різних біогеоценозів;

• поглиблення теоретичних знань про біогеоценози (їх структуру, функціонування і розвиток);

• формування навиків вивчення угруповань рослинності (складу, структури, продуктивності, динаміки тощо), вміння аналізувати їх особливості у залежності від умов навколишнього середовища й господарської діяльності;

• якомога більш широке ознайомлення з різноманіттям поширення біогеоценозів по території України (у залежності від зональних, азональних і антропогенних чинників);

• формування вмінь створювати комплекс наочних посібників до вузівського курсу біогеографії та шкільних курсів географії (гербаріїв, фотографій, електронних презентацій тощо);

• уміння оформляти результати польових досліджень у вигляді звіту.

Основними результатами практики є вміння аналізувати географічні закономірності поширення біогеоценозів (зональних, азональних, інтразональних), та виявляти складні взаємозв’язки в них. Ці вміння необхідні для глибокого розуміння наслідків антропогенного впливу на біогеоценози. Тому в програмі значна увага приділяється вивченню біогеографічних аспектів охорони природи.

Програма польової практики включає один розділ (обсягом 1,5 кредитів).

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів мають деякі відмінності з теоретичними курсами географії (оскільки в польових умовах викладач не має змоги вести журнал обліку навчання й робить помітки у власному записникові).

При проведенні польової практики біогеографії застосовуються специфічні форми організації індивідуальної роботи студентів (вони обмежені рівнем знань студентів, які не вивчали у вузі базових дисциплін «ботаніка» і «зоологія»). Тому практика значною мірою ведеться під керівництвом викладача. Індивідуальна робота полягає у веденні індивідуального щоденника практики, описові за зразком окремих ділянок біогеоценозів, участі в оформленні бригадного звіту.

Польову практику доцільно проводити як маршрутну, в межах території Полтавщини та України, оскільки природні умови околиць Полтави не дозволяють ознайомити студентів з основними типами біогеоценозів. Якщо університет не має коштів на направлення студентів на виїзну практику, то вона проводиться коштом кожного студента (за його письмової згоди). Час надання відрядження викладачеві включає час проведення практики плюс час у дорозі (як правило, заключний день польової практики проводиться в аудиторії університету, де студенти готують індивідуальні й групові звіти, з якими вони виступають на підсумковій конференції).

Студенти, які не мають можливості своїм коштом взяти участь у маршрутній практиці, проходять її за індивідуальним планом (про що керівником практики подається відповідний рапорт і видається наказ по університету). Викладач забезпечує таких студентів методичними рекомендаціями й індивідуальними завданнями (в обсязі, передбаченому робочою навчальною програмою). Як правило, такий студент проходить польову практику за місцем свого проживання (індивідуальний щоденник і звіт про практику він подає не пізніше, ніж на наступний день після завершення маршрутної польової практики своєї групи).

1.2. Опис предмета навчальної польової практики з біогеографії:

Загальна кількість годин – 54 (1 тиждень).

Загальна кількість кредитів – 1,5.

Цикл практичної підготовки.

Проводиться в 4-му семестрі (2 курс).

Види навчальної діяльності студентів і час, відведений на їх здійснення:

Всього занять під безпосереднім керівництвом викладача – 30 годин.

► настановний інструктаж з техніки безпеки – 1 година;

► лекції-інструктажі з організації практики, підбору й застосування навчального обладнання, методики польових досліджень – 4 години;

► Практичні заняття в польових умовах – 24 години;

► Підсумкова конференція – 1 година;

► Самостійна робота студентів – 12 годин;

► Індивідуальна робота студентів – 12 годин;

► Включає 1 змістовний модуль:

«Польові біогеографічні дослідження»

► Вид підсумкового контролю знань – диференційований залік.