3.3 Реконструкція житлових кварталів
Райони житлової забудови, яка склалася у різні історичні періоди і потребує збереження та перетворення згідно з сучасними містобудівними вимогами, поділяються на шість основних видів. їх характеристика та основні реконструктивні засоби наводяться у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Вид забудови |
Характеристика забудови, яка склалася |
Основні засоби реконструкції |
1 |
Цінна історична забудова з будин-ками-пам'ятками історії та архітектури (в охоронних зонах) |
Регенерація та реставрація, відтворення втрачених будинків та споруд, капітально-відновлювальні роботи, ремонт, інженерне обладнання територій, благоустрій та озеленення. |
2 |
Історична забудова включно з визначними будинками початку XX ст. та цінне історичне середовище |
Регенерація, реставрація, капітально-відновлювальні роботи, ремонт та модернізація, знесення малоцінного фонду, вибіркове нове будівництво, інженерне обладнання та благоустрій, озеленення територій. |
3. |
Забудова післяреволюційних та післявоєнних років (20-50 рр.) |
Реставрація, капітально-відновлювальні роботи, ремонт (у тому числі косметичний), модернізація, нове будівництво, ущільнення забудови, інженерне обладнання та благоустрій територій. |
4 |
П'ятиповерхова забудова 50-60-х років |
Ремонт з модернізацією внутрішнього планування квартир та конструктивних вирішень, ущільнення за рахунок нового будівництва житлових будинків та установ, поліпшення естетичного вигляду забудови. |
5 |
Багатоповерхова забудова 60-80-х років та останніх років |
Експлуатаційний та косметичний ремонт, ущільнення за рахунок вибіркової нової забудови та будівництва об'єктів громадсько-торговельної мережі обслуговування. |
6 |
Садибна малоповерхова забудова різних років |
Регенерація та реставрація на ділянках історичної забудови, відтворення втрачених історичних будинків, ремонт та модернцзація фонду, ущільнення за рахунок доведення площ присадибних ділянок до нормативних та нового будівництва житлових будинків, об'єктів обслуговування, інженерного обладнання територій та благоустрою з урахуванням особливостей навколишнього середовища та традицій. |
Примітка. Крім наведених у таблиці 3.2 засобів, у забудові видів 2-6 здійснюються реконструктивні роботи з ліквідації аварійного малопридатного для проживання фонду, зведення частини придатного для експлуатації фонду, а також вирішення невідкладних загальноміських потреб - розміщення магістралей, будівництво шляхопроводів та розв'язок руху транспорту, санація територій, перепрофілювання шкідливих у санітарно-гігієнічному та пожежно-вибуховому відношенні об'єктів та ін. |
||
Під час реконструкції цінних історичних районів житлової забудови необхідно враховувати комплекс обмежень, які наведені у розділі 2.4, а також особливі вимоги, враховуючи центральне положення районів на території поселення: розвиток у цій зоні центроформуючих функцій; формування сучасної транспортно-дорожньої мережі; високу вартість території та високий споживчий попит на неї; наявність на території забудови старих, малорентабельних та шкідливих виробничих підприємств, вимоги щодо загальної санації території та ін.
Розробка планувальних та архітектурно-просторових вирішень повинна виходити з середовищних характеристик кожної ділянки територій, що реконструюється і потребує використання нестандартних заходів її перетворення:
— поєднання елементів системи обслуговування житлових кварталів з загальноміським обслуговуванням (культурні, торговельні заклади тощо);
— формування лінійних громадських центрів, торговельних вулиць та пасажів з використанням перших та других поверхів житлових будинків для розміщення необхідних підприємств обслуговування;
— включення у функціонально-планувальну систему центру окремих нешкідливих виробничих підприємств, що збереглися;
— функціональна диференціація магістральної мережі без порушення квартальної вуличної мережі, що склалася, тощо.
Реконструкцію житлової забудови необхідно здійснювати на базі її інвентаризації, оцінки та катетеризації з визначенням історичної цінності, зносу і засобів реконструкції (регенерація, реставрація, відтворення, відновлення, ремонт, модернізація, природне вибуття, вибуття за умов реконструкції).
Першочергові заходи реконструкції доцільно проводити у районах старої забудови, яка характеризується активними інвестиційними процесами.
Черговість етапів реконструкції визначається з урахуванням динаміки вивільнення територій, параметрів і цілісності ділянок реконструкції, їх місцеположення у планувальній структурі міста.
Все це обумовлює масштаб реконструктивних заходів і підхід до реконструкції з виявленням ділянок (районів) вибіркової, часткової та докорінної реконструкції з дотриманням принципу комплексності.
Архітектурно-планувальна організація кварталів реконструкції житлової забудови передбачає врахування регіональних, історичних, національних та місцевих феноменологічних умов розвитку міст на засадах індивідуального їх проектування, що повинно знайти відбиток у формуванні забудови, дворових просторів, пішохідних зон, площ, вулиць, озелененні територій, соціальній організації середовища тощо.
У процесі реконструкції при структуруванні територій доцільно враховувати планувальний модуль кварталів, що склалися.
У найзначніших, значних та великих містах величина цього модуля дорівнює: в центральній зоні міста — 0,6-20 га, середній — 20-80, периферійній -60-100 га; у середніх та малих містах відповідно: 0,2-8; 8-12; 12-40 га.
Виходячи з цього у центральній зоні міста основним структурно-планувальним елементом може бути житловий комплекс, який формується кварталом чи групою кварталів, а в середній та периферійній частинах — групою житлових комплексів (мікрорайон) та житловим районом.
В районах реконструкції показники щільності населення на території житлового кварталу (нижня межа) орієнтовно можна приймати згідно з даними, наведеними у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Міста з чисельністю населення,тис. чол. |
Щільність населення, чол./га (нижня межа) |
Найзначніші, понад 1000 |
190 |
Значні, понад 500 до 1000 |
180 |
Великі, понад 250 до 500 |
160 |
Середні, понад 50 до 250 |
120-125 |
Малі, понад 10 до 50 |
60-70 |
При збільшенні щільності населення у кварталах житлової забудови та розміщенні нових житлових будинків необхідне визначення сельбищної ємності їх території з дотриманням показників території реконструкції на 1 жителя (в залежності від поверховості забудови, що склалася, та нової забудови), які наведені у табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Поверховість |
Житлові території, м2/чол. |
Громадські території, м2/ чол. |
|||
дитячі заклади |
заклади та підприємства обслуговування |
гаражі індивідуальних автомобілів |
фізкультурні та спортивні споруди |
||
2-3 |
26,7-33,9 |
3,0-3,1 |
1,2 |
0,6* |
1,0 |
4-5 |
20,1-24,8 |
2,7-2,9 |
0,9 |
0,3 |
1,0 |
6-8 |
14,2-14,8 |
2,4-2,6 |
0,7 |
0,3 |
1,0 |
9-12 |
16,3-16,8 |
2,0-2,3 |
0,5 |
0,3 |
1,0 |
16-20 |
16,0-16,4 |
0,5-1,8 |
0,3 |
0,3 |
1,1 |
* 3 урахуванням підземних і багатоповерхових гаражів. |
|||||