29 Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
– проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і
небезпечних виробничих чинників;
– запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним
захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих осіб, зумовленими
умовами праці;
– відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від
нещасних випадків або професійних захворювань;
– відшкодування матеріальної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей.
Суб'єктами страхування від нещасного випадку на виробництві є застраховані
працівники, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, страхувальники та
страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.
Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його
здоров'я та працездатність.
30 Засади розрахунку розмірів одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат у разі стійкої витрати працездатності …..
У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат
мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні загиблого або мали на день його
смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка
народилася протягом не більше як десятимісячного терміну після його смерті. Право на
одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або
один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей,
братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Суму щомісячної
страхової виплати встановлюють згідно зі ступенем втрати професійної працездатності та
середньомісячним заробітком, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного
захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за
п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток
потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного терміну після смерті потерпілого.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК,
ФССНВВПЗ надає одноразову страхову допомогу потерпілому, суму якої визначають із
розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати
потерпілим професійної працездатності. Якщо комісією з розслідування нещасного
випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й
внаслідок порушення потерпілим вимог НПАОП, розмір одноразової допомоги
зменшують на підставі висновку цієї комісії, але не більше, як на 50%.
Суму страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначають у судовому
порядку. Сума такої страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких
інших страхових виплат. Виплати моральної шкоди за рішенням суду покладено на
роботодавця.
30. Засади розрахунку розмірів одноразової допомоги потерпілим на виробництві
Страховими виплатами є грошові суми, які ФССНВВПЗ виплачує застрахованому працівнику чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлює медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) за участю ФССНВВПЗ. МСЕК установлює ступінь обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язано ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності через ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу роботу з меншою оплатою, роботодавець зберігає його
середньомісячний заробіток на термін, визначений лікарською кваліфікаційною комісією (ЛКК) або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні загиблого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка
народилася протягом не більше як десятимісячного терміну після його смерті. Право на одержання _______страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Суму щомісячної страхової виплати встановлюють згідно зі ступенем втрати професійної працездатності та середньомісячним заробітком, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, ФССНВВПЗ надає одноразову страхову допомогу потерпілому, суму якої визначають із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим вимог НПАОП, розмір одноразової допомоги зменшують на підставі висновку цієї комісії, але не більше, як на 50%. Суму страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначають у судовому порядку. Сума такої страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат. Виплати моральної шкоди за рішенням суду покладено на роботодавця.
31. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві представлено у вигляді блок-схеми на рис. 3.18. Керівник підприємства (роботодавець), одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний протягом доби створити наказом комісію з розслідування
нещасного випадку у складі не менше ніж трьох осіб та організувати розслідування. Про нещасний випадок він має передати повідомлення протягом однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії:
– до відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ за місцеперебуваннямпідприємства;
– керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства
потерпілого у профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок
–керівнику профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки
–уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці)
– керівнику підприємства, де працює потерпілий (якщо потерпілий є
працівником іншого підприємства);
– до органів державної пожежної охорони за місцеперебуванням підприємства
(у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі);
– до районної (міської) санепідемстанції, яка обслуговує підприємство, де
працює потерпілий (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння).
До складу комісії з розслідування нещасного випадку мають входити:
– спеціаліст з охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем
покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
– представник підприємства, на якому стався нещасний випадок;
– представник відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ за
місцезнаходженням підприємства;
– представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий,
або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо
потерпілий не є членом профспілки.
Однак до складу комісії заборонено вводити керівника робіт, який безпосередньо
відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до роботи комісії
залучають також представника районної (міської) санепідемстанції, яка обслуговує
підприємство.
32. Матеріали розслідування
Матеріали розслідування:
-Копія наказу органу Держгір- промнагляду про утворення спеціальної комісії
-Примірник акта за формою Н-5
-Примірник акта за формою Н-1 (у разі визнання НВ пов'язаним з виробництвом)
-Примірник картки за формою П-5 (у разі гострого професійного захворювання)
-Протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім'ї потерпілого
-Медичний висновок про причини смерті, а також стан алкогольного, токсичного чи
наркотичного сп'яніння
-Протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою
-Ескіз місця, де стався нещасний випадок, плани, схеми, фотознімки
-Інформація про проходження потерпілим медичних оглядів
-Медичний висновок про причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми
-Копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з ОП.
33. Порядок проведення спеціального ррозслідування
Спеціальному розслідуванню нещасних випадків підлягають:
– нещасні випадки зі смертельними наслідками;
– групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше
працівниками, незалежно від ступеня важкості ушкодження їх здоров'я;
– випадки смерті працівників на підприємстві;
– випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових)
обов'язків;
– нещасні випадки з важкими наслідками, у тому числі з можливою
інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).
Про такі нещасні випадки роботодавець зобов'язаний протягом однієї години
повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на
паперовому носії повідомлення:
– територіальне управління Держгірпромнагляду за місцеперебуванням
підприємства;
– орган прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
– відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ за місцеперебуванням
підприємства;
– орган, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його
відсутності – місцеву держадміністрації);
– районну (міську) санепідемстанцію, яка обслуговує підприємство (у разі
гострих професійних захворювань чи отруєнь);
– первинну організацію профспілки, членом якої є потерпілий;
– орган галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності –
територіальне профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку;
– орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за
місцем настання нещасного випадку (у разі потреби).
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводить спеціальна комісія, склад
якої призначає наказом керівник територіального (обласного) управління
Держгірпромнагляду за місцеперебуванням підприємства
Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу
спеціальної комісії можуть входити спеціалісти органу з питань захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших
організацій. Потерпілий, члени його сім'ї або уповноважена особа, яка представляє його
інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у
засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів
розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку
щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії
інформацію про хід проведення розслідування.
Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо
відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений
до роботи, підтверджується в установленому порядку Державна інспекція праці України
на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.
Голова спеціальної комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого,
членів його сім'ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і
запросити до співпраці. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час
якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводить спеціальна комісія, яку створює
Держгірпромнагляд і до складу якої входять представники наведених вище органів, а
якщо загинуло п'ять і більше осіб або травмовано десять і більше осіб, проводить
спеціальна комісія, до складу якої входять керівники цих органів.
Спеціальна комісія зобов'язана:
– обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні
пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників
підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб свідків нещасного
випадку та осіб, причетних до нього;
– визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про
охорону праці;__
34.
