- •Перелік небезпечних чинників на автотранспорті.
- •Перелік шкідливих чинників на автотранспорті.
- •Основні небезпечні та шкідливі чинники під час то та ремонтування атз.
- •Перелік робіт з підвищеною небезпекою на атп.
- •Перелік робіт з підвищеною небезпекою на атп, на які оформлюють наряд допуск перед їх виконанням.
- •7. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •9. До основних функцій суоп на автотранспортному підприємстві належать:
- •10. Основні функції служби охорони праці автотранспортного підприємства такі:
- •11. Служба охорони праці підприємства має вести такі журнали з охорони праці:
- •12. У службі охорони праці автотранспортного підприємства зберігають наступні
- •13. Служба охорони праці автотранспортного підприємства повинна організувати
- •25Перелік професій, пов’язаних з виконанням важких робіт і робіт зі шкідливими
- •26 Види та порядок медичних оглядів водіїв транспортних засобів
- •27 Порядок проходження перед рейсового щозмінного мед огляду
- •23 Забезпечення оптимальних режимів праці на автотранспортному
- •22 Порядок забезпечення працівників автотранспортe засобами
- •28 Порядок розслідування нещасних випадків та професійних захворювань
- •29 Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
- •30 Засади розрахунку розмірів одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат у разі стійкої витрати працездатності …..
- •35. Питання організації роботи охорони праці, які перевіряють під час контролю у виробничих підрозділах атп
- •36. Класифікація видів ураження людини електричним струмом
- •37. Чинники, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом
- •38. Величини не відпускного та фібриляційного струму, що проходить через тіло людини
- •39. Характеристика чинників, що визначають величину електричного опору людини
- •40. Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження людей електричним струмом
- •41. Основні причини електротравматизму на автротранспортному підприємстві
- •43. Кваліфікаційні вимоги до працівників , яких залучають до виконання робіт з електроустановками.
- •46. Характеристика захисного заземлення.
- •47. Принцип дії захисного занулення.
- •48. Перелік основних електрозахисних засобів. Терміни їх використання.
- •52. Перелік питань у загальнообє’ктній інструкції з пожежної безпеки
27 Порядок проходження перед рейсового щозмінного мед огляду
Під час проведення медичного огляду медичний працівник:
– запитує водія про його самопочуття, настрій, тривалість сну, скарги на стан
здоров’я;
– проводить медичний огляд (звертає увагу, як обстежувана особа заходить до
кабінету, на характер ходи, його зовнішній вигляд та поведінку, уважно оглядає стан
шкіри водія, наявність подряпин, синців, розчухів, слідів від ін'єкцій, почервоніння або
блідість шкіри тощо). Температуру тіла вимірюють за наявності об'єктивних показників;
– перевіряє наявність симптомів гострого захворювання або загострення
хронічного захворювання, на що можуть вказувати підвищення температури тіла понад
37,2 °С, скарги на погане самопочуття, загальну слабкість, головний або зубний біль,
гострий біль очей, вух, грудей, черевної порожнини тощо;
– обов'язково вимірює артеріальний тиск та пульс.
Підставами для визнання водія непридатним до безпечного керування
транспортним засобом є такі відхили у стані здоров’я:
– підвищення або зниження артеріального тиску, пульсу або значні відхили
від індивідуальної норми кожного водія;
– перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.__
23 Забезпечення оптимальних режимів праці на автотранспортному
підприємстві
Оптимальні режими праці та відпочинку встановлюють для працівників з
урахуванням важкості та напруженості їхньої роботи, наявності небезпечних і шкідливих
виробничих чинників. Відповідальність за проведення цієї роботи покладають на службу
охорони праці та відділ кадрів підприємства разом з керівниками структурних підрозділів.
Режим праці та відпочинку суттєво впливає на стан здоров'я працівників.
Порушення тривалості робочого дня (тижня) призводить до втоми працівників, зниження
їхньої уваги, що підвищує ризик настання виробничих нещасних випадків, ДТП та аварій.
У тих випадках, коли за умовами виробництва не може бути забезпечено щоденну
або щотижневу (40 год.) тривалість робочого часу, вводять його сумарний облік за місяць.
Але тривалість робочої зміни не повинна перевищувати 10 год. Тривалість робочого дня
(зміни) може бути збільшена до 12 год. за погодженням з профспілковим комітетом
автотранспортного підприємства, якщо тривалість безпосереднього керування
транспортним засобом не перевищуватиме 9 год. Час, витрачений на підготовчо-
завершальні роботи, зараховують до робочого.
У разі збільшення робочого часу водію для відновлення працездатності необхідно
надати більш тривалий відпочинок. Так, якщо робоча зміна триває 12 год., з яких 9 год.
водій перебуває за кермом, то сон повинен бути не менше 10 год., а тривалість наступної
робочої зміни – не більше 7 год. Тому тривалість робочої зміни 10-12 год. дозволяють
лише у виняткових випадках, наприклад, у разі далеких міжміських перевезень, на
екскурсійних маршрутах тощо. Направляти у далекий рейс на транспортному засобі двох
водіїв доцільно лише за наявності у кабіні (салоні) спального (лежачого) місця для
відпочинку водіїв.
Тривалість робочої зміни більше 10 год. заборонено встановлювати водіям із
стажем керування автотранспортним засобом менше трьох років, а також за медичними
показами.
Важливим є чергування періодів праці та відпочинку водія протягом робочої зміни.
На міжміських маршрутах після перших 3 год. безперервного керування
автотранспортним засобом необхідно передбачити зупинку для водія тривалістю не
менше 15 хв., далі зупинки такої тривалості встановлюють через кожні 2 год.
Перерву для відпочинку та харчуванням водіям надають тривалістю не менше 45
хв. і не більше 2 год., як правило, не пізніше ніж через 4 год. після початку роботи. Ця
перерва не входить до робочого часу водія.
У разі встановлення графіком тривалості щоденного робочого часу більше 8 год.
водію можуть надавати дві перерви для відпочинку та харчування загальною тривалістю
не більше 2 год.
