Тема 3.4. Родина Кипарисові. Родина Таксодієві.

1. Рід Кипарис. Кипарис вічнозелений.

2. Рід Туя. Туя західна, (складчаста (гігантська).

3. Рід Біота. Туя східна (декоративні форми).

4. Рід Кипарисовик. Кипарисовик Лавсона, горіхоплідний.

5. Рід Ялівець. Ялівець звичайний, козацький, віргінський, (китайський, горизонтальний).

6. Рід Туйовик. Туйовик долотоподібний.

7. Родина Таксодієві. Рід Секвоя. Секвоя вічнозелена.

8. Рід Метасеквоя. Метасеквоя гліптостробоподібна.

9. Рід Секвоядендрон. Секвоядендрон гігантський.

10. Рід Таксодій. Болотний кипарис.

11. Рід Криптомерія. Криптомерія японська.

1.Рід Кипарис — Cupressus l.

Вічнозелені дерева, інколи кущі, поширені в районах помір­ного клімату Європи, Азії, Північної Америки. Гілки розмі­щуються у різних площинах, хвоя лускоподібна, первинна — голчаста. Шишки округлі, дозрівають на другий рік. Розмно­жується насінням, живцями, щепленням. У роду налічується 14 видів, деякі культивуються в Україні.

Кипарис вічнозелений — Сиргеssиs sеmрегvігеns L. Дерево заввишки до 30 м із красивою, густою, пірамідальною кроною. Стовбур прямий, хвоя дрібна, луската, витягнуто-ромбічна, темно-зелена. Шишки звисають, сірувато-коричневі, 2 — 3 см у діаметрі. Природно поширений у Ма­лій Азії і Середземномор'ї. Рос­те швидко, особливо в молодо­му віці. До родючості грунтів не вибагливий, але надає пере­вагу свіжим і структурним, а та­кож не дуже засоленим ґрунтам, може рости на вапнякових грунтах, на вологих ґрунтах вітровальний. Довговічний, стійкий проти забруднення по­вітря пилом і газами. Добре переносить обрізування.

Декоративні форми: за характером росту та будовою кро­ни — горизонтальна, пірамідальна, індійська (з колоноподіб­ною кроною), карликова, туєлиста та ін.

Рекомендується для створення поодиноких, алейних, гру­пових посадок на ділянках поблизу архітектурних споруд, оформлення під'їздів, створення загального силуету парко­вих ландшафтів у Vв районі.

2.Туя західна — Thuja оссіdеntаlіs l. Дерево заввишки до 30 м з короткими гілками та пірамідальною кроною. Кора стовбура червонувата або сіро-коричнева, відокремлюється поздовжніми смужками, пагони сплющені горизонтально розміщені, хвоя лускоподібна, оберненояйцеподібна, близько 4 мм завдовжки і 2 мм завширшки, на деревах зберігається 2 — 4 роки. Шишки видовжені, завдовжки 10—12 мм, на ко­ротких черешках.

Природно поширена в приантлантичній частині Північної Америки. Широко культивується в Україні, росте повільно, досить морозо-, посухостійка, до родючості ґрунту не вибаглива, витримує надмірне зволоження ґрунту, але краще розви­вається на свіжих суглинкових, супіщаних і вологих піща­них ґрунтах. Досить стійка проти шкідливих атмосферних викидів — кіптяви, диму, газів. Виділяє фітонциди. Живе 100 років і більше.

Декоративні форми: юнацькі форми з м'якою хвоєю — вересо- або кущоподібна (Ельвангера), золотисто-жовта (Ельвангера золотиста); форми дорослих рослин з лускатою хвоєю; форми з колоноподібною, повислою кроною; форми за харак­тером гілкування — складчаста, скручена, папоротеподібна; форми з сріблястою, сріблясто-пістрявою, жовтою, жовто-піст­рявою, золотистою, золотисто-пістрявою та іншою хвоєю. Туя західна і її форми — дуже цінний матеріал для садово-пар­кового будівництва.

Рекомендується використовувати велику різноманітність форм туї західної у різних районах країни для створення багатих ландшафтних композицій, регулярних посадок, вічно­зелених живих огорож, бордюрів, узлісь, як солітерів, елемен­тів партерів і квітників, улаштування підліска в лісопарках. Низькорослі форми можна використовувати для внутрішнього озеленення приміщень різного призначення.