3. Комплекс менеджменту

Комплекс менеджменту складається з таких напрямів: стратегічний менеджмент, управління персоналом (кадровий менеджмент), управління технологічними процесами та опе­раціями, управління фінансами (фінансовий менеджмент), управління матеріально-технічним постачанням, управління збутом продукції, управління нерухомістю, інноваційний ме­неджмент (управління розвитком), управління якістю про­дукції або послуг.

Стратегічний менеджмент базується на постановці й досяг­ненні головних стратегічних завдань. До нього належать: вибір місії, ситуаційний аналіз, стратегічний маркетинг, стратегічне планування діяльності, створення і корекція ор­ганізаційних структур, управління реалізацією стратегії.

Управління персоналом орієнтує на те, що кожна мета ор­ганізації досягається людьми — найважливішою складовою менеджменту.

Управління технологічними процесами та операціями здійснюється людьми за допомогою машин, механізмів, апа­ратури та пристосувань, у тому числі комп'ютерів та інших спеціальних пристроїв.

Управління фінансами відбувається шляхом розподілу фі­нансів, а їхня динаміка регулюється виробничо-господарською діяльністю організації з метою забезпечення її ефективності.

Управління матеріально-технічним постачанням реалі­зується шляхом забезпечення поставок сировини, матеріалів, обладнання, інструментів тощо.

Управління збутом здійснюється на основі маркетингової діяльності, до якої входить моніторинг навколишнього сере­довища.

Управління нерухомістю відбувається шляхом експлуатації, купівлі, продажу, обміну, оренди та інших дій з нерухомістю.

Інноваційний менеджмент необхідний для збереження і підвищення ефективності організації в умовах, що змінюють­ся. При цьому нововведення плануються, організуються, мо­тивуються і контролюються.

4)Рівні управління

За функціями, які виконують керівники, їх поділяють на такі рівні управління:

o технічний - забезпечує щоденні операції і дії, необхідні для ефективної роботи організації;

o управлінський - забезпечує координацію роботи структурних підрозділів організації;

o інституційний - визначає місію та цілі організації, забезпечує довгострокове планування, зв'язки організації із зовнішнім середовищем.

Трьом рівням управління відповідають три групи менеджерів: молодші менеджери; середні менеджери; менеджери вищого рівня 

Менеджери першого рівня - низової ланки управління (супервайзери) - не керують роботою інших менеджерів, в основному здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань (надання медичних послуг), відповідають за безпосереднє використання матеріальних ресурсів (лікарські засоби, товари медичного призначення).

Типовою назвою посади на цьому рівні є адміністратор, старша медична сестра.

Менеджери середнього рівня спрямовують роботу молодших менеджерів і мають широкий діапазон влади. Середніх менеджерів поділяють на:

o лінійних - керують окремими підрозділами. Вони управляють і кадрами, і фінансами, і технологічними процесами підрозділу. Прикладом такого лінійного менеджера може бути завідувач поліклініки в багатопрофільній лікарні.

o функціональних - функціональні менеджери здійснюють керівництво функціональними підрозділами. Обіймають посади головного бухгалтера, завідувача економічного відділу, завідувача відділення терапії, хірургії, клінічної лабораторії тощо.

Менеджери вищого рівня (топ-менеджери) відповідають за довгострокове планування, визначення широких цілей і стратегій, безпосередньо управляють роботою середніх менеджерів.

Вищий організаційний рівень - найменша за чисельністю ланка керівництва. Навіть у найбільших організаціях керівників вищої ланки - усього кілька людей.