Виробнича санітарія.

Виробнича санітарія – це система практичних заходів, які розроблені службами гігієни праці і направлені на попередження небажаного впливу виробничих факторів на працездатність і здоров’я людини.

Професійні шкідливості. Шкідливі речовини попадають в організм працюючого крізь органи дихання (в вигляді парів, газів, пилу), шлунково-кишковий тракт (забруднені мікрочастки), шкіру (органічні хімічні речовини).

Найбільш небезпечні отрути і пил, які приникають крізь дихальні шляхи. Провокуючи трахеїт і бронхіт, вони можуть привести до захворювань легенів. Значно менше шкідливих речовин попадає в організм людини крізь шлунково-кишковий тракт. Запобігти цьому можна, якщо дотримуватись простого правила: частіше мити руки, а тим більше перед вживанням їжі. Уважність, обережність, акуратність в користуванні з лугами і кислотними розчинами дозволяє попередити попадання отрути на шкіру внаслідок випадкового стикання з ними.

Постійне вивчання природи професійних шкідливостей допомагає службам гігієни праці проводити своєчасну профілактичну роботу з попередження захворювань.

Професійні захворювання. Захворювання, які зумовлені впливом шкідливого виробничого фактора, називають професійними. В їх виникненні, течії і кінцевому результаті важливу роль грають індивідуальні особливості людського організму.

Професійні хвороби діляться на гострі і хронічні. При гострих захворюваннях симптоми хвороби проявляються різко, зразу після контакту зі шкідливими речовими, а при хронічних патологічні зміни розвиваються повільно.

В умовах ювелірної промисловості (при операціях шліфування, полірування, опилювання, заточування, огранування) постійне вдихання виробничого пилу може стати причиною захворювання бронхітом або пневмоконіозом (хвороба легенів).

Вплив інтенсивного шуму довгий час ( при різанні, штамповці) веде до стійкого зниження слуху. Підвищений рівень шуму викликає також інші небажані явища: уповільнення швидкості реакцій нервової системи, зниження працездатності, ритму дихання, пульсу, кров’яного тиску.

Потрапляння на шкіру масел, луг, кислот може зумовити захворювання шкіри: дерматити, екземи, язви, а довготривале напруження зору під час, наприклад, пайки може явитись причиною запалення очей – електроофтальміна.

Значно впливає на організм працюючого і підвищення температури повітря при роботі плавильних, сушильних і нагріваючих пічок. Організм людини, чітко регулюючи теплообмін, постійно підтримує температуру тіла на рівні 36-37°С незалежно від температури зовнішньої середовища. В цехах з підвищеною температурою повітря виділення тепла організмом в зовнішнє середовище шляхом випромінювання важке і здійснюється переважно за рахунок випарення (потовиділення). В одних випадках це може привести до перегріву організму, яке супроводжується дратівливістю, сонливістю, відсутністю апетиту, в інших в зв’язку з втратою солей і зниженням вмісту хлористого натрію в крові і тканинах – до появи судом.

Забезпечення безпечних умов праці. Безпечну роботу можна забезпечити тільки шляхом цілеспрямованого здійснення системи оздоровчих заходів в усіх, без винятку, ланках виробничого циклу. В нього входять ведення технологічних процесів, експлуатація обладнання, організація робочого місця, побутове обслуговування, утримання виробничих і побутових приміщень, експлуатація вентиляції, організація лікувально-профілактичної роботи, наявність і якість засобів індивідуального захисту і особистої гігієни.

В систему таких заходів повинні входити:

• Постійне вдосконалення технологічних процесів і обладнання з метою запобігання виникнення виробничих шкідливостей;

• Безумовне дотримання технологічних режимів, чіткий контроль за їх виконанням;

• Безумовне дотримання режимів відпочинку і праці, наукова організація робочого місця;

• Постійний контроль за станом повітряного середовища виробничих приміщень;

• Організація питного водопостачання, чітким питний режим;

• Регулярні медичні огляди;

• Організація профілакторіїв, інгаляторіїв і лікувально-профілактичного харчування;

• Систематичне проведення виробничої гімнастики.

Санітарні вимоги до виробничих приміщень. Такі вимоги або норми являються нормативним документом при проектуванні виробничого простору. Санітарні норми визначають об’ємно-планувальні рішення (об’єм виробничого простору на одного робітника), вимоги до опалення, вентиляції, кондиціюванню повітря, водопостачанню і каналізації, регламентують допустимі параметри шума, вібрації, ультразвуку, температуру, вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні приміщення, допустиму концентрацію шкідливих речовин.

Максимально допустимі концентрації шкідливих речовин. По ступеню впливу на організм людини шкідливі речовини діляться на особо небезпечні (ртуть, азот, свинець, хромовий ангідрит), небезпечні (миш’яковистий, фтористий, ціаністий водовод, фосфорна, соляна, сірчана кислоти, солі синильної кислоти), сильнодіючі (спирт бутиловий і метиловий, сірчаний ангідрид), слабодіючі (оксид вуглецю, ацетон, бензин, керосин).

Виробничий травматизм. Виробничими називаються травми, які отримані людиною як безпосередньо на виробничому місці, так і на території підприємства. До них відносяться, рани, термічні і хімічні опіки, переломи, вивихи, отруєння, електровраження.

Основними причинами виробничого травматизму являються ручна праця, несправність інструмента і обладнання, недосконалість технологічних процесів і недотримання робочих режимів їх проведення, незабезпечення працюючого необхідним спецодягом, спецвзуттям і інвентарем, неправильне використання засобів індивідуального захисту, незнання працюючого правил техніки безпеки. Причиною виробничого травматизму може стати незадовільний санітарний стан виробництва в цілому: захаращення проходів і проїздів, відсутність міжцехових складів, запилення і задимлення виробничих приміщень і навколишнього повітряного середовища.

Найнадійніший шлях боротьби з виробничим травматизмом – чітке знання кожним працівником правил техніки безпеки праці і, звичайно, їх виконання.