Організація праці і техніка безпеки. Питання організації праці.

Збереження дорогоцінних металів. Одне з найголовніших питань для всіх підприємств ювелірного профиля – збереження дорогоцінних металів. Незалежно від рівня і підпорядкованості підприємства, переробні і підприємства, які використовують дорогоцінні метали, зобов’язані мати реєстраційне посвідчення територіально-державної інспекції пробірного нагляду на їх переробку і використання.

Матеріали, які підлягають дорогобліку:

1. Дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, іридій, родій, рутеній, паладій, осмій).

2. Сплави дорогоцінних металів (в всіх видах).

3. Солі, які містять дорогоцінні метали.

4. Розчини солей і кислот з вмістом дорогоцінних металів.

5. Природні ювелірні камені (алмази, діаманти, смарагди, рубіни, сапфіри, перли, корали, бурштин).

6. Штучно отримані камені (у вигляді огранених вставок, культивовані перли).

Підприємства повинні дотримуватись економії дорогоцінних матеріалів і витрачати їх у відповідності з нормами втрат. Для всіх робітників, які безпосередньо приймають участь в обробці і збереженні, встановлюється матеріальна відповідальність. Ювелірні підприємства обладнуються спеціальним приміщенням (оглядовою кімнатою) для збереження дорогматеріалів в сейфах. Всі сейфи і приміщення обладнуються системою сигналізації, яка підключена до центрального пульту. Доставка дорогматеріалів і перевезення готової продукції здійснюється спеціальною службою і спеціальним транспортом.

Кожне робоче місце ювелірного підприємства забезпечується шухлядами, піддонами, кожухами, фільтрами, пиловловлювачами, відстійниками для максимально повного збору відходів дорогметалів.

На всіх стадіях виготовлення і ремонту ювелірних виробів забороняється: працювати на одному місці одночасно з різними дорогметалами, з дорогметалами різних проб, одночасно обробляти дорогоцінні і недорогоцінні метали.

Не допускається збереження дорогоцінних металів разом з недорогоцінними.

Використання деталей з недорогоцінних металів (сталеві пружини, латунні штифти в браслетах та ін..) враховується по масі і вказується в технічних описах особливо.

Забороняється використання припоїв з вмістом дорогоцінних металів для пайки недорогоцінних виробів без письмового дозволу керуючої організації.

Передача виробів і півфабрикатів всередині підприємства одної ділянки на іншу проводиться тільки через склад з документальним звітом по масі і пробі.

Відходи дорогметалів, які не відокремлюються,: водний відстій, відпрацьовані напилки, відпрацьовані шліфувальні круги і щітки, шліфвідходи, биті тиглі, рідкі відходи – здаються в переробку для наступного витягнення дорогметалів.

Безпека праці.

До виробництв підвищеної небезпеки відносяться багато відділень ювелірних виробництв, тому що робітникам в них приходиться мати справу з гарячим металом і механізмами, які безперервно обертаються.

В процесі плавки і відпалу метала робітники повинні оберігати лице, руки і одяг від попадання на них гарячих часток захисними окулярами, рукавицями, фартухом і різними захисними пристроями.

Під час прокатки, волочіння і штамповки необхідно слідкувати за тим, щоб рукава спецодягу (халату) були щільно застібнуті або закочені, руки робітника знаходились поза зоною роботи деталей обладнання, які рухаються, щоб обладнання використовувалось тільки в робочому стані.

Роботи, які пов’язані з використанням ріжучого інструменту, представляють меншу небезпеку, тому виконуються вручну. Однак при роботі надфилями, шаберами, лобзиком, штихелями необхідно берегти руки від порізів і уколів. Вироби ж загалом малих розмірів, і обробляють їх в руках або притримуючи руками, тому під час роботи слід уникати дотиків рук робочої частини інструментів.

Операції пайки потребують особливої обережності. При витіканні газу забороняється: запалювати пальник, вмикати і вимикати електроприлади, виконувати операції, які утворюють іскри. Під час пайки на верстаку не повинні знаходитись легкозаймисті предмети. Вироби повинні охолоджуватись на спеціальних підставках з вогнетривких матеріалів. Переносити їх треба пінцетом.

Всі роботи, пов’язані з кислотними і іншими роз’їдаючими розчинами, повинні проводитись в спеціально обладнаних цехах або ділянках з витяжними пристроями. Крім пристроїв, які захищають робітника від попадання роз’їдаючих розчинів, необхідно користуватись кислотостійким одягом.

При попаданні в око стороннього тіла його промивають розчином борної кислоти (1 чайна ложка на склянку води) або кип̕яченою водою. Не рекомендується терти очі при попаданні стороннього тіла. Якщо стороннє тіло видалити з ока не вдається, звертаються до лікаря.

З безпекою праці тісно пов’язані питання пожежної безпеки. Основні причини виникнення пожежі: порушення правил використання легкозаймистих рідин і інших матеріалів, несправність електропроводки, недотримання правил роботи з газополум̕яними апаратами і електронагрівальними пристроями.

Для попередження пожеж необхідно чітко виконувати правила пожежної безпеки. Постійно підтримувати цех і кожне робоче місце в чистоті і порядку; обережно працювати з вогнем, газополум̕яними пристроями, нагрівальними пристроями, різним електрообладнанням, легкозаймистими матеріалами. Всі вогненебезпечні матеріали повинні зберігатись в спеціальних приміщеннях і в відповідному посуді або шафах. Кожний цех повинен бути обладнаний вогнегасниками.

На випадок гасіння пожежі до прибуття пожежної команди зі співробітників підприємства необхідно організувати пожежні бригади, проінструктувати їх про план дій бригади на кожній ділянці, про користування пожежними рукавами (в пожежних кранах), насосами, вогнегасниками. Підприємства повинні мати плани гасіння пожежі і евакуації співробітників і матеріальних цінностей.