1.Масові форми позакласної роботи

Масова позакласна робота з хімії включає заходи, що охоплюють не тільки учнів, які цікавляться хімією, але і всіх інших. До таких заходів належать хімічні вечори, науково - практичні та читацькі конференції, хімічні олімпіади, дні, тижні, місячники хімії, екскурсії на хімічні підприємства, пропаганда хімічних знань через стінну друк робота з профорієнтації учнів шляхом зустрічей з працівниками хімічних підприємств та установ. До масової роботи ставиться також організації позаурочного читання з хімії. В організації масових заходів вчитель спирається, перш за все, на свій актив. З ними умісти він складає план роботи. Ці плани складаються перспективно на навчальний рік і більш детально на півріччя і чверті. Плани повинні бути  узгоджені з планами роботи в школі. При їх складанні необхідно враховувати міжпредметні зв'язки хімії з фізикою, біологією, географією,історією, літературою.  Вибір окремих заходів, методика їх проведення та зміст повинен відповідати підготовці учнів та їх віковим психологічним особливостям. Слід підкреслити, що в масовій роботі, до якої залучаються також і учні без чітко визначеного інтересу до тієї чи іншої галузі знання, велике значення має цікавість проведених заходів, елементи гри та театралізації. Особливо це відноситься до роботи з учнями молодших класів. У восьмих класах учні з захопленням готують вечори цікавої хімії на тему «Від кремнію до сірники», «Чудеса алхімії», «Малахітова шкатулка», «Хімія в нашому побуті». Дев'ятикласники більше приваблюють виробничі питання, хоча в проведених заходах вони все ще вважають за краще бачити більше цікавості. Наприклад, учні беруть активну участь у підготовці вечора на "З історії відкриття елементів», «Фтор і його родичі» або конференції «Фтор будуєш руйнує». У зв'язку з вивченням періодичної системи і будови речовини добре проходять конференції, що вимагають більш серйозної підготовки, наприклад: «Періодична система вчора і сьогодні», «Заповітні думки Д.І. Менделєєва і їх втілення в життя »,« Інертні гази і їх застосування ».  Форми роботи в десятих класах безпосередньо визначаються тим, що інтереси більшості учнів стають серйознішими, глибше і охоплюють більш широке коло питань.  У одинадцятих класах посилюється інтерес учнів до вибору майбутньої професії. Для них посилюється інтерес учнів до вибору професії. Для них настроює зустрічі з науковцями та виробничниками хімічних і  суміжних з ними спеціальностей. Типовою формою роботи для одинадцятих класів є науково - практичні конференції. Вони  можуть бути присвячені великим питанням природознавства, наприклад, «Походження життя на Землі», «Фізика і хімія живого», або окремими областями хімії, особливо які мають практичне значення, наприклад: «Хімія барвників». Конференцією з залученням всіх бажаючих може закінчуватися діяльністю хімічного товариства в навчальному році. 

2. Дослідницькі завдання та їх вибір

У процесі формування навичок дослідницької діяльності в учнів необхідно дотримуватися поетапності, поступово ускладнюючи завдання

Маючи знання і вміння, набуті при виконанні практичних робіт, школярі вчаться розв’язувати проблемні задачі теоретичного й експериментального характеру.

При цьому ми виділяємо такі етапи, які простежуються у формуванні розумових дій учнів.

Перший етап – мотивація дослідження. Тобто перший етап, це виникнення стану зацікавленості.

Другий етап – ознайомлення учнів з майбутньою пізнавальною діяльністю і знаннями, які необхідні для її виконання. Третій етап – побудова схеми проведення дослідження, ходу його виконання та складання плану дослідницької роботи у відповідності до поставленої мети. Проектування результатів дослідницької роботи.

Четвертий етап – виконання дослідної роботи у відповідності до складеного плану та її корегування з боку вчителя у разі необхідності.

П’ятий етап – аналіз одержаних результатів, співставлення наслідків проведеного експерименту з передбачуваним проектом та підготовка висновків.

Шостий етап – написання висновків та оприлюднення результатів дослідницької діяльності на занятті.

З усього розмаїття дослідницької діяльності учнів можна виділити три основні: а) теоретичні дослідження; б) прикладні, дослідно-проблемні; в) системні дослідження за єдиною програмою.

Підбір тем здійснюється виходячи з реалій життя. Все, що досліджується для учнів повинно бути значимим, підвищувати їх інтерес та рівень знань. Але теми, які пропонуються не повинні виходити за рівень розвитку учнів. Дослідницька діяльність повинна викликати бажання працювати.

В організації дослідницької роботи учитель повинен допомогти учневі:

• у виборі теми дослідження;

• у виборі об’єкта дослідження, прийомів та методів роботи;

• в апробації та розробці методик дослідження, виборі та підготовці обладнання, приладів, реактивів;

• у складанні плану послідовності дій, плануванні експерименту;

• в організації щоденника спостережень і реєстрації результатів дослідження;

• в обробці зібраного та одержаного експериментального матеріалу, формуванні висновків.

Звичайно, такий підхід потребує певних знань та вмінь самого учителя, який повинен бути професіоналом, компетентною людиною, проявляти інтелектуальну та творчу ініціативу.