5. Наукові школи менеджменту (емпірична школа управління та школа соціальних систем)

Емпірична школа управління виникла на основі об'єднання основних положень та ідей класичної школи і школи людських відносин у процесі розробки теорії і вивчення практики управління.

Засновником і теоретиком школи прийнято вважати професора менеджменту Нью-Йоркського універси­тету, видатного теоретика в галузі управління П.Друкера. Він розробив теорію про управління як навчальну дисципліну. В основі цієї концепції лежить так званий "синтетичний" підхід до організації. Тобто організацію розглядають як багатопланове явище, яке об'єднує цілі, ресурси і процеси, що відбувають­ся як у самій організації, так і за її межами (зовнішнє середовище). Видатними представниками школи є Р.Девіс, А.Слоун, А.Чандлер, У.Ньюмен, Д.Міллер, які прагнули наблизити теоретичні дослідження до прак­тики шляхом визначення принципів організаційного управління, що звичайно формуються у вигляді настав­лянь, указівок, інструкцій, зразкового статуту менеджерської діяльності.

Під комунікацією звичайно розуміють метод, за допомогою якого в різних частинах системи викликається дію. Але комунікація покликана не тільки спонукати до дії, а бути також засобом контролю і координації. Система комунікацій утворює будова, конфігурацію організації. Рівновага як сполучний процес розглядається як механізм стабілізації організаційного цілого, його адаптації до умов, що змінюються. Призначення цього механізму полягає також у «гармонізації» потреб і установок індивідуумів до вимог організації. Процес прийняття рішення школа «соціальних систем» вважає найважливішим засобом регулювання і «стратегічного керівництва». Відповідно до цього й сама організація нерідко трактується як інструмент прийняття рішень. Головним інтегруючим чинником організації зазвичай визнається мета.

6. Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища організації (swot - аналіз)

Традиційний метод SWOT — аналізу дозволяє провести детальне вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища. Результатом раціонального SWOT — аналізу, спрямованого на формування узагальненого інформаційного потенціалу, повинні з'явитися ефективні рішення, що стосуються відповідної реакції (впливу) суб'єкта (слабкої, середньої й сильної) відповідно до сигналу (слабким, середньому або сильним) зовнішнього середовища.

Відмінна риса розглянутого підходу до проведення SWOT — аналізу на підприємстві полягає в наступному:

1. Його побудова базується на методології системно-цільового підходу, де основна увага акцентується на вимірі параметрів зовнішнього й внутрішнього середовища в просторі, у часі й з урахуванням інформаційного потенціалу

2. Проведено структуризацію факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що є універсальною для будь-якого підприємства.

3. Здійснюючи синтез факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що далі в перспективі відображається у систему рішень.

Сильні сторони підприємства покликані забезпечити його прискорене просування до досягнення стратегічних цілей, у той час як його «слабості» викликають гальмування.

Чинність — це властивість організаційної системи, що за умови синтезу з можливостями зовнішнього середовища забезпечує прискорене просування системи до досягнення стратегічних цілей.

Слабкість — негативна властивість організації, що визначає її гальмування в процесі руху до досягнення стратегічних цілей. Гальмування стає істотним при злитті (синтезі) основних слабостей організаційної системи з істотними погрозами зовнішнього середовища.

Можливості — це тенденції або події в зовнішньому середовищі, при правильній відповідній реакції на які організація домагається істотного просування до поставлених стратегічних цілей.

Загрози — це тенденції або події в зовнішньому середовищі, які під час відсутності відповідної реакції організації спричиняють значне погіршення стану організації на шляху до виконання своїх планів.