5. Причини захворювань і травматизму в спорті. Приклади в обраному виді спорту.

Успішна боротьба зі спортивними травмами можлива лише при знанні причин їх виникнення. У спортивній медицині є велика кількість робіт, в яких дається аналіз спортивного травматизму та причин виникнення травм. Представляється доцільною така класифікація причин виникнення спортивних травм:  1) недоліки і помилки в методиці проведення занять;

2) недоліки організації занять і змагань; 

3)недоліки в матеріально-технічному забезпеченні занять і змагань;

4)несприятливі метеорологічні і санітарні умови при проведенні тренувань і змагань;

5)порушення вимог лікарського контролю;

6) недисциплінованість спортсменів.

Недоліки і помилки в методиці проведення занять з фізичної культури і спорту.

Спортивні травми з цієї причини становлять більше половини всіх травм і частіше спостерігаються у спортивних іграх, легкої атлетики, гімнастики боротьбі і в підніманні штанги.

Травми цієї групи обумовлені головним чином тим, що деякі тренери при навчанні спортсменів не завжди виконують важливі принципи тренувань: регулярність занять, поступовість фізичного навантаження, послідовність в оволодінні руховими навичками та індивідуалізацію тренувань. Форсована тренування, недооцінка розминки застосування в кінці занять дуже важких, технічно складних вправ, відсутність страховки або неправильне її застосування при виконання вправ та інше, не раз виявлялися при аналізі причин виникнення спортивних травм.

Причиною травм може бути використання при заняттях зі спортсменами низьких розрядів, при тренуванні юнаків, підлітків засобів і методів тренування, застосовуваних зі спортсменами високих розрядів. Особливо несприятливим є систематичне застосування в тренуваннях інтенсивних навантажень максимальної потужності.

Травми можуть бути пов'язані з недостатньою технічною підготовленістю спортсмена, особливо це проявляється в технічно складних видах спорту, таких, як гімнастика, фехтування, акробатика, спортивні ігри, стрибки у воду, стрибки на лижах з трампліна та ін Збільшення швидкості рухів у них має йти паралельно з вдосконаленням в техніці рухів.

Відзначено випадки виникнення спортивних травм внаслідок того, що при відновленні занять після тривалої перерви незв'язаного з захворюванням, тренер дає спортсменові фізичні навантаження, до яких організм його ще не підготовлений, хоча раніше він вільно виконував їх.

Недоліки в організації занять і змагань.З цієї причини травми в різні роки становлять від 5 до 10% всіх спортивних травм. Порушення інструкцій і положень щодо проведення тренувальних занять, а також правил безпеки, неправильне складання програм змагань, порушення правил їх проведення нерідко є причиною травм. Вони можуть бути пов'язані з проведенням занять у відсутність тренерів, викладачів, інструкторів або з тим, що на кожного з них доводиться дуже багато займаються.

Істотним недоліком організаційним, провідним до травм, є неправильне розміщення займаються (наприклад, спільне проведення на одному спортивному полі гри в футбол і метань легкоатлетичних снарядів або гри в хокей і швидкісного бігу на ковзанах); перевантаження місць занять (наприклад, перевантаження в плавальному басейні може , служити причиною навіть утоплення). За затвердженими гігієнічним нормам площа на одного, хто займається повинна бути вгімнастичних залах 4 м 2 на літніх спортивних майданчиках 12 м 2, на ковзанках та у відкритих водоймах 8 м 2, в басейнах 5 м 2.

Причиною травм може служити неправильне комплектування груп займаються (наприклад, заняття спортом в одній секції спортсменів з різною фізичною підготовленістю або різною спортивною кваліфікацією; заняття в одній секції дорослих та підлітків, або дорослих і літніх, або чоловіків і жінок); відсутність розподілу спортсменів у підгрупи за ваговими категоріями у боротьбі і боксі. 

Велика ймовірність травм існує при недотриманні вимог безпеки учасників, суді і глядачів під час змагань (наприклад, при метаннях, швидкісному спуску на лижах, стрибках на лижах, стрибках у воду, автомобільних, мотоциклетних,велосипедних гонках та ін); при зустрічному русі ковзанярів на ковзанках, рух різного транспорту на шосе під час велосипедних та мотоциклетних перегонів, особливо під час загальних стартів, кросів і т. д.  Травми можуть бути пов'язані з такими порушеннями, як участь одного і того ж спортсмена в змаганнях з кількох видів спорту в один і той же день, неодночасний прихід спортсменів на заняття, а також догляд, нечітко організована зміна займаються груп, перехід однієї групи по ділянці спортивного поля в той момент, коли інша група ще проводить заняття тощо; зустрічні метання; недотримання встановлених інтервалів стартів під час змагань з гірськолижного спорту і при стрибках на лижах з трампліна та ін 

Недоліки в матеріально-технічному забезпеченні занять і змагань.За даними різних авторів, з цієї причини відбувається від 10 до 25% всіх спортивних травм. Існують певні нормативи матеріально-технічного забезпечення устаткування місць занять (гімнастичні зали, майданчики, бігові доріжки, місця для стрибків і метань, катки, басейни, тощо) і табель необхідного спортивного інвентарю. Є також вказівки по експлуатації спортивного обладнання та інвентарю. Всі ці нормативи і вказівки регламентовані відповідними наказами правилами змагань. Невиконання їх, наприклад нерівність поверхні футбольного поля, наявність на ньому гострих предметів, дно з уступами в басейні, жорсткий грунт у ямі для стрибків і на легкоатлетичної майданчику, поганий стан поверхні льоду на ковзанці (тріщини, горби), несправний або слизька підлога гімнастичному залі , недотримання встановлених вимог до спортивного інвентарю невідповідність розміру і ваги м'ячів для спортивних ігор або снарядів для метань встановленими нормами); несправність гімнастичних снарядів, які повинні мати гладку поверхню, бути стійкими; погане їх кріплення (бруси, кінь, поперечина тощо) і багато інших причини нерідко призводять до виникнення травм у спортсменів. 

Важливим у попередженні травм при заняттях гімнастикою і боротьбою є стан матів. Вони повинні бути пружними, рівномірно набитими, щільно прилеглими один до одного. Чимало травм виникає внаслідок невиконання заходів безпеки на змаганнях, що проводяться поза спортивних споруд, на трасах легкоатлетичних кросів, велокросів, мотоциклетних перегонів, (наприклад, в тому випадку, якщо при мотоциклетних перегонах стовбури дерев поблизу траси перегонів не обкладені мішками з тирсою).

Виникненню травм може сприяти невідповідність спортивного костюма, взуття особливостей даного виду спорту і метеорологічним умовам занять. Наприклад, нераціональна одяг при заняттях зимовими видами спорту може призвести до відмороження; надмірно теплий одяг ускладнює виконання вправ. Одяг повинен бути акуратно підігнаної по фігурі, не мати зовнішніх гачків, пряжок. Тісний, не розношене спортивне взуття веде до потертостей, а в зимових умовах створює небезпеку відмороження. Зайве вільна спортивна обувьлегкоатлетіческіе туфлі або футбольні бутси без шипів або з несправними шипами знижують стійкість і можуть також бути причиною травм. Необхідна ретельна підгонка взуття при заняттях хокеєм, лижних, ковзанярських та іншими видами спорту. 

Несприятливі метеорологічні і санітарні умови при проведенні тренувань і змагань.

З цих причин виникає від 2 до 6% всіх спортивних травм. 

У деяких видах спорту при проведенні занять і змагань істотне значення мають метеорологічні умови. Є затверджені норми температури повітря, при яких дозволяється проведення занять і змагань. Недооблік метеорологічних умов і температурних норм (сильний дощ, вітер, снігопад, висока або низька температура) під час тренувань або змагань, особливо з зимових видів спорту, нерідко служить причиною травм. Проведення призначених змагань незалежно від виниклих несприятливих метеорологічних умов ускладнює дії спортсменів, у зв'язку з чим збільшується можливість виникнення травм. Відомо, що заключні матчі, наприклад, футбольної першості іноді затягуються і проводяться пізньої восени при низькій температурі навіть при випав сніг. У цих умовах недостатні фізична підготовленість, технічна майстерність і досвід спортсмена можуть з'явитися причиною травм.

Незадовільний санітарний стан спортивних споруд (зали, катки, площадки), недотримання гігієнічних норм температури і вологості повітря в спортивних залах чи води в басейнах, неповноцінна вентиляція в закритих спортивних спорудах, недостатня освітленість при заняттях і змаганнях на відкритих і закритих спорудах, порушення орієнтації у спортсмена через сліпучих променів сонця при заняттях на відкритих майданчиках в сонячний день можуть з'явитися причинами, що викликають травми. Відомі випадки виникнення травм із-за недостатньої акліматизації спортсменів до гірських умов (альпіністів, гірськолижників, стрибунів на лижах та ін.)