4. Керівні принципи та вимоги щодо аудиту згідно з iso 19011

Настанови щодо процедур проведення внутрішнього і зовнішнього аудитів СУ, а також вимоги до компетентності аудиторів і методів її оцінювання містить міжнародний стандарт ISO 19011:2002. Сфера його дії поширюється на будь-які організації, незалежно від їхнього виду та розміру. Він може бути використаний як для комбінованого аудиту, так і окремих аудитів кожної системи.

Стандарт регламентує такі положення та етапи робіт:

• основні принципи аудиту;

• підготовку до проведення аудиту;

• планування дій під час аудиту;

• процедури проведення аудиту;

• звітність з аудиту;

• загальні вимоги до компетентності аудиторів;

• специфічні знання і вміння аудитора СУ;

• освіту, досвід роботи, професійну підготовку аудитора;

• підтримання та вдосконалення знань і вмінь аудитора.

4.1. Принципи здійснення аудиту

Здійснення аудиту характеризується застосуванням низки принципів. Це робить аудит ефек­тивним та надійним засобом підтримування політики керівництва та його методів управління, а та­кож забезпечення інформацією, на основі якої організація може вживати заходи щодо поліпшен­ня своєї діяльності. Дотримання цих принципів є передумовою забезпечення доречних і достатніх висновків аудиту, а також надання можливості для того, щоб аудитори, працюючи незалежно один від одного, робили подібні висновки за подібних обставин.

Цікавим є розвиток основних принципів аудиту, який можна простежити за різними редакціями стандартів ISO 9000 та ISO 19011. Перша редакція містила всього лиш кілька коротких положень, а сучасна – максимально детально роз’яснює всі етичні і професійні норми, на яких слід базувати аудит. Нижче подано основні принципи, яких слід дотримуватись під час аудиторської діяльності.

а) дотримання етичних норм поведінки є основою професіоналізму. Аудитор і особа, що керує програмою аудиту зобов’язані виконувати свою роботу чесно, старанно і відповідально. Вони повинні знати і дотримуватись будь-яких правових вимог, дотримання яких обов’язкове під час аудиту, а також показувати свою компетентність під час виконання робіт. Самі роботи виконувати неупереджено та справедливо. Бути здатним протидіяти будь-якому тиску, який би міг вплинути на їх висновки.

б) чесність у поданні результатів полягає в зобов'язанні правдиво і точно звітуватися. Необхідно, щоби дані аудиту, висновки аудиту і звіти аудиту правдиво і точно відображали аудиторську діяльність. У звітах слід наводити суттєві перешкоди, які виникали під час аудиту, а також неузгодження та розбіжності в судженнях групи з аудиту та стороною, що перевіряється. Представлення інформації відбувалося правдиво, точно, об'єктивно, своєчасно, чітко і вичерпно.

в) належна професійна ретельність проявляється в умінні старанно та розважливо здійснювати аудит. Аудитори діють ретельно у відповідності з важливістю виконуваного ними завдання і довіри до них з боку замовників аудиту та інших зацікавлених сторін. Важливою особливістю у виконанні їхньої роботи з належною професійною старанністю є здатність висловлювати мотивовані судження у всіх ситуаціях, пов’язаних з аудитом.

г) конфіденційність полягає в захищеності інформації. Аудитори повинні проявляти обережність у використанні і захисті інформації, яку вони отримують під час виконання своїх обов’язків. Аудитор чи замовник аудиту не повинні використовувати цю інформацію для власної вигоди або з метою нанесення збитків (шкоди) законним інтересам об’єкта аудиту. Це стосується також належного поводження з особливо важливою або конфіденційною інформацією.

д) незалежність є основою неупередженості аудиту та об'єктивності висновків аудиту. Аудитори, наскільки це є можливим, повинні бути незалежними від діяльності, аудит якої проводять, і у всіх випадках діяти так, щоби уникнути упередженості і конфлікту інтересів. У випадку внутрішніх аудитів, аудитори повинні бути незалежними від керівництва робіт, аудит яких здійснюється. Аудитори повинні дотримуватись об'єктивності міркувань протягом всього процесу аудиту для забезпечення того, щоб дані та висновки аудиту базувалися лише на доказі аудиту. В малих організаціях внутрішні аудитори не завжди можуть бути повністю незалежними. Тому слід використовувати всі доступні засоби, щоби попередити упередженість і сприяти об’єктивності.

є) підхід, що базується на доказі полягає в раціональному формуванні надійних та відтворю­ваних висновків аудиту в процесі аудиту. Загалом він повинен базуватися на вибірках існуючої інформації, ос­кільки аудит проводять протягом обмеженого періоду часу і за обмежених ресурсів. Слід забезпечити належне використовування відібраної інформації, оскільки це тісно пов'язане з довірою, яку можуть викликати висновки аудиту.