Висновок до і розділу

Естетичне виховання - це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині.

Основою, на якій здійснюється естетичне виховання є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.

Завданням естетичного виховання е не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип все загальності естетичного виховання і художньої освіти.

Одним з основних завдань школи на сучасному розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Основним структурним елементом системи естетичного виховання є особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей організації впливу на учнів різного віку.[23]

Таким чином функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчальне-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

Розділ ІІ. ЗДІЙСНЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1 Педагогічні умови та засоби формування естетичної культури школярів на уроках англійської мови

Для реалізації поставленої мети нами представлені педагогічні умови формування естетичної культури школярів та засоби формування даної культури на уроках іноземної мови.

Формування естетичної культури особистості - це складний багатогранний процес. Педагогічним умовам в даному процесі належить важлива роль. Під педагогічними умовами формування ми розуміємо сукупність заходів, спрямованих на поетапне моделювання та ефективне функціонування процесу формування естетичної культури школярів.

Ми вважаємо, що сукупність заходів повинна являти собою комплекс, оскільки випадкові умови не сприяють ефективному вирішенню цього завдання.

Як показав аналіз літератури, ефективність процесу формування естетичної культури школярів на уроках іноземної мови визначається комплексом наступних умов:

а) організація навчання з урахуванням творчої діяльності, стимулюючої процес вивчення іноземної мови;

б) створення на заняттях ситуації успіху з опорою на допомогу і контроль з боку педагога;

в) організація уроку з урахуванням колективного та комунікативної діяльності учнів.[18]

Слово «творчість» походить від слова «творити», і в загальновідомому сенсі це означає шукати, винаходити і створювати щось таке, що не зустрічалося в минулому досвіді - індивідуальному чи громадському.

Відповідно, і творча пізнавальна діяльність учнів є самостійний пошук і створення або конструювання якогось нового продукту (в індивідуальному досвіді учня - нового, невідомого для нього наукового знання або методу, але відомого, як правило, у громадському досвіді).

Отже, основними критеріями творчості у пізнавальній діяльності учня є: самостійність (повна або часткова), пошук і перебір можливих варіантів руху до мети (в повному або частковому об'ємі); створення в процесі руху до мети нового продукту (в повному або частковому вигляді).

Творча діяльність немислима без усвідомлення мети пошуку, без активного відтворення раніше вивчених знань, без інтересу до поповнення відсутніх знань з готових джерел, до самостійного пошуку без уяви і емоцій.

У процесі спілкування з учнями вчитель може порівняно легко спостерігати і фіксувати прояв всіх цих якостей, давати загальну оцінку ставлення учнів до навчання - є воно творчим і зацікавленим і залежно від цього будувати свою власну діяльність по поступовому розвитку творчого ставлення учнів до навчання.

Як показали аналіз педагогічної і психологічної літератури, в основі будь-якої творчої діяльності лежить прогноз-передбачення її ймовірних результатів. Тому і засвоєння учнями матеріалу на творчому рівні передбачає його прогнозування.

В даний час нам представляється актуальною проблема створення на уроці ситуації успіху з опорою на допомогу і контроль з боку педагога. З педагогічної точки зору, ситуація успіху - це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, при яких створюється можливість досягти певних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і цілого колективу.

Завдання вчителя в тому і полягає, щоб дати кожному зі своїх учнів можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе.

Дослідники вказують, що навіть разове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття дитини, різко змінити ритм і стиль його діяльності, взаємини з оточуючими.

Колективна комунікативна діяльність учнів мовної групи розуміється нами наступним чином. По-перше, перед групою учнів ставиться розумова задача, вирішення якої можливе лише за умови їх колективної роботи. По-друге, загальногрупова за рішенням завдання діяльність має загальний груповий результат, наприклад, висловлювання всієї групи, колективний монолог або полілогічне висловлювання. При цьому індивідуальні висловлювання учнів мають загальний для всієї групи смисловий стрижень.[23]

Розвиваючі резерви іноземної мови як засобу формування естетичної культури школярів найбільш повно розкриваються, якщо:

а) учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчальної діяльності;

б) учні самостійно висувають значущі для них навчальні цілі, а створені на уроках ситуації успіху допомагають їм досягати виконання поставлених цілей;

в) учні виконують навчальні завдання, що мають чіткий, особистісний смисл;

г) на уроках здійснюється рівноправне комунікативну взаємодію з учителем;

д) творчі навчальні завдання моделюють різні аспекти людської діяльності.