22.Схеми провітрювання гірничих виробок

Провітрювання здійснюється природнім і штучним шляхом у неглибоких гірничих виробках, які не містять отруйних газів застосовується природнє провітрювання за рахунок природньої тяги. Особливо складно організувати провітрювання підземних горизонтальних тупикових виробок, які мають лише один вихід на денну поверхню, такі виробки провітрюються штучним способом за допомогою спеціальних вентиляторів і вентиляційних труб.

Є три способи провітрювання гірничих виробок:

1.Нагнітальна схема провітрювання застосовується при проходці виробки довжиною до 300м. Вентилятор встановлюють на відстаніі не менше 10 м від устя виробки; встановлення кінця вентилятора труби від забою повинно бути не більшим 8 м; При такій схемі свіже повітря вентилятором по трубах нагнітається у забій виробки, у результаті чого проходить інтенсивне перемішування свіжого повітря з рудничним повітрям у при забійній частині гірничої виробки, далі ця суміш по виробці переміщується у вихідному струмені до устя.

Переваги:свіже повітря виходить з трубопроводу і інтенсивно виносить шкідливі гази і пил.

Недоліки :шкідливі гази і пил розсіюються по всій довжині виробки.

МАЛЮНОК.

2.Всмоктувальна схема провітрювання при такій схемі загазоване повітря всмоктується з при забійного простору вентиляторами, асвіже повітря рухається від устя до забою. При такій схемі вентиляційні труби повинні як можна блище знаходитися біля забою.

Недоліки : мала ефективність провітрювання,оскільки провітрю вальне середовище знаходиться вже більше 1,5 м від кінця труби і слабо всмоктується в неї.

МАЛЮНОК.

1.Комбінована схема провітрювання застосовується при провітрювані гірничих виробок довжиною більше 300м згідно ПТБ і найширше використовується при проходці гірничорозвідувальних виробок. При комбінованій схемі встановлюється два вентилятора – один –всмоктувальної дії з трубопроводом на усю довжину виробки, а другий- нагнітальної дії з коротким 25-30 м трубопроводом , який нагнітає повітря у при забійний простір.

МАЛЮНОК.

При такий схемі провітрювання перед нагнітальним вентилятором встановлюється перегородка з дошок або тканини; по мірі пересування забою переміщується і нагнітальний вентилятор , відстань від перем. до забою становить 30-60м. всмоктувальний вентилятор встановлюється на відстані 50-70м , а його продуктивність має бути більшою продуктивності нагнітального вентилятора на 30%. Відстань кінця не має перевищувати у вертикальній виробці 5м., а у горизонтальній 8м.

Крім цих трьох схем при проходці горизонтальних виробок частот застосовують вентиляції за допомогою свердловин, вони пробурюються з поверхні до підземної горизонтальної виробки , при такому способі довжина вертикальної труби до вентилятора визначається глибиною свердловини і довжиною виробки від забою до свердловини , що може бути знано менша ніж довжина усієї виробки.

Вентилятори і вентиляційні труби

Провітрюваннятупикових гірничих виробок здійснюється електричними вентиляторами.

За призначенням вентилятори поділяються:

• Вентилятори головної дії

• Допоміжні

• Часткової дії

• Вентилятори головної дії – призначені для забезпечення повітрям усього комплексу гірської виробки.

Допоміжні – допомагають головним на окремих ділянках повітряної магістралі.

Часткової дії – використовується для окремих забоїв(орти). Для проходження струменя повітря використовуються труби круглого перерізу вони можуть бути металевими, гумовими, пластмасовими.

При проходженні шахтних стволів застосовують металеві труби, якщо незначна глибина виробки – гумові, у горизонтальних і похилих – гумові або пластмасові, у виробках глибиною більше 1000 м – металеві труби. Існують стандартні діаметри труб : 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,8 1 1,2 м.

Довжина 5 10 20 м.

Вентиляційні труби підвішуються у покрівлі виробки тросами. Вибір вентиляційної установки передбачається підбір вентиляційних труб, вентиляторів , і двигуна. Вентилятор характеризується продуктивністю у м³ м/хв. Кількість повітря , яке необхідно подавати залежить від інтенсивності забруднення при забійного простору і нормативних вимог ПТБ.