- •2.12. Багатокрокові схеми розв’язування задачі Коші
- •2.13. Методи Адамса побудови багатокрокових схем
- •2.13.1. Екстраполяційний метод Адамса
- •2.13.2. Інтерполяційний метод Адамса
- •2.13.3. Методи Мілна-Сімпсона
- •2.13.4. Побудова багатокрокових методів, що ґрунтуються на формулах чисельного диференціювання
- •2.13.5. Деякі загальні зауваження про методи розв’язування задач Коші
- •2.14. Завдання для самостійної роботи
- •Список літератури
2.13.5. Деякі загальні зауваження про методи розв’язування задач Коші
Вибір чисельного методу залежить від багатьох обставин: обсягу обчислень, порядку точності, стійкості до похибок заокруглень і т. п.
При виборі методу треба брати до уваги і особливості задачі, яку розв’язують, і особливості кожного з методів, але навіть з урахуванням цих обставин дістати точну відповідь часто не вдається. Тоді критерієм істини має стати практика.
Зробимо деякі загальні зауваження про методи розв’язування задач Коші.
Переваги багатьох методів Рунге-Кутта такі:
а)
вони є явні, тобто значення
обчислюють за раніше визначеними
значеннями скінченною кількістю дій
за відомими формулами;
б) всі схеми допускають обчислення зі змінним кроком, і тому неважко зменшити крок там, де розв’язок швидко змінюється, і збільшити там, де він змінюється поволі;
в)
для початку розрахунків досить вибрати
сітку і задати значення
(воно відоме з початкової умови);
г) методи мають високу точність; якщо права частина диференціального рівняння неперервна та обмежена разом зі своїми четвертими похідними, то формули Рунге-Кутта четвертого порядку точності даватимуть хороші результати, і їхня точність при зменшенні кроку швидко зростає.
Досягти необхідної точності можна за рахунок зменшення кроку у формулах Рунге-Кутта.
У деяких задачах функції є досить гладкими, проте швидко змінюються. Тоді схеми Рунге-Кутта як низького, так і високого порядку точності вимагають занадто малого кроку для знаходження доброго результату. Такі задачі є жорсткими і вимагають розробки спеціальних методів, орієнтованих на цей вузький клас задач. Загалом успіху досягають при використанні неявних методів.
Щоб почати розрахунки багатокроковими методами, наприклад методом Адамса
-го
порядку точності, треба знати розв’язок
у
точках, який обчислюється будь-яким
іншим методом. Ця обставина збільшує
об’єм
програми. Крім того, формули методу
Адамса для змінного кроку досить
громіздкі, а простіші формули для
сталого кроку потребують нестандартних
дій за умови зміни кроку.
Перевагою
його є те, що, наприклад, у методі
четвертого порядку точності за один
крок доводиться лише один раз обчислювати
функцію
.
У формулі Рунге-Кутта такого ж порядку
точності функцію
на кожному кроці обчислюють чотири
рази.
Часто використовують програми з комбінацією методів Рунге-Кутта і багатокрокових методів. За допомогою методу Рунге-Кутта обчислюють початкові значення для відповідного багатокрокового методу.
Якщо застосовується чисто неявний метод – неявний метод Ейлера, методи Гіра та інші, то на кожному кроці треба розв’язувати нелінійне рівняння щодо
.Багатокрокові методи є ефективними при розв’язуванні задач Коші для диференціальних рівнянь із запізнюючим аргументом.
Оскільки алгоритми з використання багатокрокових методів порівняно з тими, що використовують однокрокові методи, є складнішими, тому їх доцільно застосовувати тоді, коли треба мати розв’язок з високою точністю. Зазначимо, що багатокрокові методи є чутливішими до сильних змін розв’язку (в них використовують значення функції
на більшому інтервалі зміни
),
тому їх доцільно застосовувати, коли
функція
є досить гладкою в усій області
інтегрування.
