Висновок

Гомогенний каталіз полягає в утворенні між реагентами та каталізатором малостійких проміжних сполук, що існують у тій самій фазі і після розпаду яких каталізатор регенерується.

Гомогенний каталіз може протікати у газоподібній чи рідкій фазах при відповідному стані каталізатора. На перший план виходять умови перебігу реакцій: концентрації реагентів, температура, тиск, інтенсивність перемішування. Механізм гомогенного каталізу полягає в утворенні між реагентами та каталізатором малостійких проміжних сполук, що існують у тій самій фазі і після розпаду яких каталізатор регенерується. Каталізаторами в розчинах слугують мінеральні кислоти, луги, іони металів, а також речовини, які сприяють виділенню вільних радикалів.

Основним недоліком гомогенного каталізу є труднощі з виділенням каталізатору з кінцевої реакційноїсуміші, в результаті чого частина каталізатору втрачається, а продукт забруднюється ним.

Зниження активності каталізатора чи повне її припинення відбувається під дією каталітичних отрут – речовин, які адсорбуються на активних центрах каталізатора, призводячи до його отруєння. Отруєння може бути оборотним (після припинення подачі отрути активність відновлюється) і не­оборотним (коли для відновлення каталітичної активності необхідна регенерація каталізатора). Для подовження терміну служби каталізатора проводять ретельне очищення реагуючих речовин від домішок, що є каталітичними отрутами. У деяких випадках каталітичні отрути в малих кількостях можуть служити промоторами.

Використана література

1. А.I. Костржицький, В.М. Тіщенко, О.М. Берегова. ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ.

2. Кондратєв В. Н. Константи швидкості газофазних реакцій. - М: Наука 1970,

3. Література для статі «ГОМОГЕННИЙ КАТАЛІЗ»

4. Мухленов І.П.Хімія каталітичного гідрування Ф. басолі, Р. Джонсон. Хімія координаційних сполук.  1966.

5.  Г. Цейсс. Хімія металоорганічних сполук.  Мир, 1964.

6. Е. Фішер, Г. Вернер. Π-Комплекси металів.  Мир, 1968.

7. Клименко А.О., Мельник М.В., Павлюк В.М., та ін. Навчально-методичний посібник з фізичної та колоїдної хімії для студентів вищих медичних навчальних закладів. – Івано-Франківськ, 2004, – 172 с.

8. Гейтс Б.К. Хімія каталітичних процесів. М., 1981

9. Боресков Г.К. Каталіз. Питання теорії і практики, 1987.

10. Ганкін В.Ю., Ганкін Ю.В. Нова загальна теорія каталізу. Л., 1991

11. Токабо. К. Каталізатори і каталітичні процеси.1993

12. Г. Хенріці-Оліве С. Оліве. Хімія каталітичного гідрування

13. Ф. басолі, Р. Джонсон. Хімія координаційних сполук. 1966

14. Г. Цейсс. Хімія металоорганічних сполук. 1966.

15. Е. Фішер, Г. Вернер. Π-Комплекси металів.  1968.

16. Фізична та колоїдна хімія - Навчальний посібник (Калінков О.Ю.) Мороз А.С., Ковальова А.Г. Фізична та колоїдна хімія. – Львів: “Світ”, 1994. – 279 с.

17. http://vseslova.com.ua/word/Каталітичні_отрути-45377u

18. http://www.xumuk.ru/encyklopedia/1122.html

19. Гончаров А.І, Середа І.П Хімічна технологія, ч. 1, ст.29