3. Розвиток уяви як передумова розвитку творчості особистості.

4. Основна тенденція уяви - перетворення уявлень (образів), що забезпечує, в кінцевому рахунку, створення моделі ситуації завідомо нової, раніше не виникала.

5. Кожен новий образ, нова ідея співвідносяться з дійсністю й у разі невідповідності відкидаються як хибні чи виправляються

6. Синтез уявлень у процесах уяви здійснюється в різних формах:

7. - Аглютинація - з'єднання ("склеювання") різних, не з'єднуються в реальності якостей, властивостей, частин предметів, результатом може стати вельми химерний образ, часом далекий від реальності, шляхом аглютинації будуються багато казкові образи (русалка, хатинка на курячих ніжках і т. д.), вона використовується і в технічній творчості (наприклад, акордеон-поєднання фортепіано і баяна);

8. - Гіперболізація або акцентування - парадоксальне збільшення або зменшення предмета (хлопчик-з-пальчик, Гулівер), зміна кількості його частин, виділяється якась деталь або частину цілого і робиться домінуючою, що несе основне навантаження (дракони з сімома головами і т.д. );

9. - Загострення - підкреслення жодних ознак предметів, за допомогою цього прийому створюються шаржі і злі карикатури;

10. - Схематизація - згладжування відмінностей предметів і виявлення рис подібності між ними, наприклад, створення художникоморнаменту, елементи якого взяті з рослинного світу;

11. - типізація - виділення суттєвого, повторюваного в однорідних явищах та втілення його в конкретному образі, що межує з творчимпроцесом, широко використовується в художній літературі, скульптурі, живопису.

Екзаменаційний білет № 4

1. Теорії творчості (с. Меднік, р. Стернберг).

Обдарованість. на думку Р.Стернберга, багатовимірне утворення, її не можна зводити ні до коефіцієнта інтелектуальності, ні до креативності ні до мотивації .

Однієї з останніх за часом виникнення концепцій креативності є так названа «теорія інвестування», запропонована Стернбергом і Д. Лавертом. «Купувати за низькою ціною» - означає займатися невідомими, невизнаними або малопопулярними ідеями. Задача полягає в тому, щоб вірно оцінити потенціал їхнього розвитки і можливий попит. Творча людина всупереч опорам середовища, нерозумінню і неприйняттю, наполягає на визначених ідеях і «продає їх за високою ціною». Після досягнення ринкового успіху вона переходить до іншої непопулярної або нової ідеї.

За Стернбергом, творчі прояви детермінуються шістьма основними чинниками: 1) інтелектом як здібністю; 2) знаннями; 3) стилем мислення; 4) індивідуальними рисами; 5) мотивацією; 6) зовнішнім середовищем.

Креативність припускає, із погляду Стернберга, спроможність йти на розумний ризик, готовність переборювати перешкоди, внутрішню мотивацію, толерантність до непевності, готовність протистояти думці навколишніх.

С. Медник (1969) розробив ассоціатівну теорію творчості. На його думку, суть творчості - у здатності долати стереотипи на кінцевому етапі розумового синтезу і в широті поля асоціацій. Чим з більш віддалених зон смислового простору взяті елементи проблеми, тим більш креативним є процес вирішення. Творчий процес, за Медником, - це переформулювання асоціативних елементів у нові комбінації, що відповідають поставленій задачі. Критерієм креативності рішень є величина відхилення від стереотипу.