Екзаменаційний білет № 30

1.Психоаналітична концепція творчості.

Психоаналітичний підхід до вивчення творчої активності, як і більшість інших ранніх спроб вирішити цю проблему, ґрунтувався на окремо взятих прикладах видатних творців. Ґрунтуючись на ідеї про те, що творчість народжується внаслідок напруженості між усвідомленою реальністю і неусвідомленими мотивами, 3. Фрейд припустив, що активність письменників і художників є відгомін їх неусвідомлених бажань, виражених в суспільно прийнятною формою. Ці неусвідомлені бажання можуть стосуватися влади, багатства, слави або любові. Підтвердження цих ідей Фрейд і його послідовники прагнули відшукати в діяльності видатних творців; класичний приклад такого підходу – аналіз Фрейдом спонукальних мотивів творчості Леонардо да Вінчі. Така методологія піддалася серйозній критиці, оскільки при її застосуванні було неможливо «об'єктивувати» досліджувані процеси: у зв'язку з тим, що більшість суб'єктів дослідження – носіїв досліджуваних процесів і здібностей – до моменту написання робіт по їх творчості вже покинули цей світ, їх творчі процеси неможливо ні описати, ні виміряти.

Одним з великих, хоча і не безперечних досягнень XX століття стала можливість досить

2.Сутність уяви як психічного процесу. Види уяви. Уява та мрія.

Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду

Функції уяви полягають:

1) у моделюванні кінцевого результату діяльності людини і тих засобів, які необхідні для його досягнення;

2) у створенні програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена;

4) у створенні образів об'єктів з опорою на схеми та описи;

5) у створенні принципово нових предметів та явищ тощо.

1) Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.

Уява завжди спрямована на практичну діяльність. Людина заздалегідь уявляє кінцевий результат своєї праці. Уява значною мірою залежить від спрямованості особистості: її інтересів, прагнень, потреб, переконань.

2) Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттями та емоціями.

Відокремити процес уяви від процесів відчуття і пам'яті, а також мислення не так уже й легко. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. Однак саме характер проблемної ситуації визначає або діяльність мислення або роботу уяви. Уява працює на тому етапі пізнання, коли невизначеність проблемної ситуації досить велика. Відсутність необхідної повноти знань дозволяє "перескочити" якісь етапи мислення й уявити кінцевий результат. Тому шляхи розв'язання не завжди правильні.

3) Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви - об'єктивна дійсність.Зазнаючи впливу емоцій, почуттів, симпатій і антипатій, уява дає змогу глибше осмислити і пізнати дійсність, але інколи спотворює її. Так, під впливом почуття кохання до певної людини наша уява породжує бажаний образ, хоча цей образ може і не відповідати справжньому.

4) Уява - складова творчості.

Уява постає як антипод само собою зрозумілого, тривіального. Уява - це почуття новизни, яке є неоціненною якістю людини.

5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.

Так, вищий "розквіт" уяви проявляється в хвилини небезпеки: перед атакою, операцією тощо. Сприймання стимулює уяву.

Види уяви, їх особливості

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи події

Так, під впливом розповіді викладача створюються нові образи, відбувається їх роз'єднання або поєднання.

Довільна уява скеровується спеціальною метою створити образ певного об'єкта, можливої ситуації

Митець, який створює новий музичний твір, зображує образ літературного героя або картину, використовує довільну уяву.

Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання

Пасивна уява протікає без постановки мети, виявляється в хворобливих фантазіях, маренні, інколи - в ілюзії життя, де людина говорить, діє уявно

Залежно від характеру (або результатів) діяльності людини уява буває відтворююча (репродуктивна) і творча.

Відтворююча (репродуктивна) уява базується на створенні образів предметів, явищ, які наявні в дійсності, або відтворенні наочної картини чи картини подумки на основі опису (з визначеним ступенем точності)

Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину, уява творча, а в інженера, який за словесним описом або кресленням створює образ цієї машини, - репродуктивна.

Творча уява базується на самостійному створенні образів об'єктів, які не існують в наш час, або відтворенні оригінальної модифікації вже наявного об'єкта, явища; це нестандартний образ раніше описаного, прочитаного, сприйнятого

Творча уява активізується там, де людина відкриває щось нове, знаходить нові способи праці, створює нові, оригінальні, цінні для суспільства матеріальні та духовні цінності.

Творча і репродуктивна уява взаємопов'язані й переходять одна в одну.

Особливим видом уяви є мрія.

Мрія - це уява бажаного майбутнього

Велику роль у створенні образів уяви відіграє практична діяльність. Доки створений образ існує лише в "голові", він не завжди до кінця зрозумілий. Втілюючи цей образ к малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.

Із всіх психічних процесів уява найбільше здатна впливати на наше тіло, викликати в нього різні зміни. З досвіду повсякденного життя кожному відомо, як створюється уявою картина викликає почастішання пульсу, зміна дихання, збліднення обличчя, розширення зіниць і т. д. Нерідко зустрічаються факти самонавіювання здоровими людьми різних хвороб. Навіть студенти медичних інститутів на молодших курсах нерідко знаходять у себе багато хвороби, хоча насправді їх немає. Особливо яскраво це проявляється в осіб вразливих, з багатою уявою. Коли Р. Флобер писав сцену отруєння Емми Боварі, героїні знаменитого роману, він ясно відчував у роті смак миш'яку.

За свідченням угорського психіатра Іштвана Гарді, робітник одного з холодильників випадково опинився замкненим у рефрижераторі і був переконаний, що холодильна установка включена. На ранок його знайшли мертвим, причому лікар констатував всі ознаки смерті від переохолодження організму. При з'ясуванні обставин цього нещасного випадку було встановлено, що рефрижератор не був включений і що смерть, отже, настала не від холоду, а від очікування і уявлення картини смерті.