- •Практика
- •10. Значення типу політичного режиму у політичній системі суспільства.
- •11. Недемократичні типи політичного режиму: авторитарний та тоталітарний політичні режими.
- •12. Ознаки демократичного політичного режиму у сфері суспільного та державного управління.
- •13. Демократизація як світовий процес. Моделі переходу до демократії.
- •14. Трансформація політичного режиму сучасної України.
- •15. Cyтність та oзнаки дeмoкратії.
- •16. Icторичнi фopми дeмoкратiї.
- •17. Teopiї дeмoкратiї.
- •18. Концепції тa мoдeлі дeмoкратiї.
- •19. Tpaнзитологічнi моделі дeмoкратизації.
- •20. Громадсько-політичні організації та їх місце в політичній системі суспільства.
- •21. Типології громадсько-політичних обєднань.
- •22. Групи інтересів та групи тиску.
- •23. Лобізм як засіб захисту та реалізації політичних інтересів.
15. Cyтність та oзнаки дeмoкратії.
Демократія — форма державно-політичного устрою суспільства, яка грунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу. Виникла демократія разом із появою держави. Започаткував Демокріт.
Ознаки: 1) визнання народу вищим джерелом влади;
2) виборність основних органів держави;
3) рівноправність громадян та рівність їх виборчих прав;
4) підкорення меншості більшості при прийнятті рішень.
16. Icторичнi фopми дeмoкратiї.
Розрізняють пряму (безпосередню) і представницьку демократію.
Пряма (безпосередня) демократія — порядок, за якого рішення ухвалюються на основі безпосереднього і конкретного виявлення волі та думки всіх громадян.
Однією з форм прямої демократії є вибори , всенародні обговорення законопроектів, які ефективно використовуються в багатьох країнах.
Представницька демократія — порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноважними представниками населення (виборними або призначеними).
17. Teopiї дeмoкратiї.
Teopiї демократії:
- пролетарська (соціалістичну),
- плюралістична,
- партисипаторна (демократія участі),
- корпоративна,
- елітарна,
- «комп'ютерна».
Пролетарська - ґрунтувалася на марксистському класовому підході. Виникла в XIX ст. від держави, покликаної лише гарантувати, забезпечувати свободу особи ( Маркс, Ленін).
Теорія «плюралістичної демократії» була найвпливовішою у 60—70 роках XX ст.(Даль, Рисмен).
Теорія елітарної демократії виникла у 70—80-х роках XX ст. (Рісмен). І рання теорія еліт («еліта» — краще, обране) розроблялася Міхельсом (кінець XIX — початок XX ст.).
Теорія партисипаторної демократії (Вольф) спирається на реформістські концепції неолібералів і соціал-демократів. Їхнє завдання- досягти свободи і рівності.
Теорія «комп'ютерної демократії» (Краух) виникла у результаті розвитку нових технічних розробок у галузі засобів зв'язку й електронно-обчислювальної техніки.
18. Концепції тa мoдeлі дeмoкратiї.
Концепції деомократії:
ліберально-демократична теорія (суверенітет особистості, верховенство права, свобода людини…) та радикально-демократична (суверенітет народу, верховенство загального блага, свобода громадянина…). Обидві теорії виникають як змога вирішити так звану “проблему Гоббса”, суть якої в тому, що лише людина може гарантувати виконання договору.
Моделі демократії:
1. Модель конкурентної елітиської демократії (Вебера).
2. Модель демократії Ліпсета-Лернера.
3. Модель “поліархічної демократії” Роберта Даля.
4. Економічна модель демократії Ентоні Даунса.
