- •1/ Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •Основні наукові концепції походження і сутності культури
- •4/ Характерні риси свідомості первісної людини
- •5/ Особливості первісного мистецтва
- •6/ Нагромадження раціональних знань у первісну епоху (від неандертальця до homo sapiens)
- •2.1.1.1 Повсякденне, стихійно-емпіричне знання
- •7/ Ранні форми релігії
- •12/ Держави Стародавньої Месопотамії[ред. • ред. Код]
- •Будівництво й архітектура[ред. • ред. Код]
- •Писемність і література[ред. • ред. Код]
- •Наукові знання[ред. • ред. Код]
- •Математика[ред. • ред. Код]
- •Медицина[ред. • ред. Код]
- •Закони Хаммурапі[ред. • ред. Код]
- •Матеріальна культура[ред. • ред. Код]
- •Писемність[ред. • ред. Код]
- •Література[ред. • ред. Код]
- •Архітектура[ред. • ред. Код]
- •Закон України "Про загальну середню освіту"
- •Мінойська цивілізація
- •Ахейська (мікенська) цивілізація
- •Проаналізуйте особливості полісного устрою Стародавньої Греції.
- •1. Виникнення поліса, його державний устрій
- •Особливості давньогрецької трагедії
- •1. Походження етрусків. Їхня мова.
- •Походження та державний устрій.
- •2. Культура етрусків. Вільний час.
- •Музика, спів і танці.
- •Гладіаторські ігри.
- •Мистецтво.
- •1. Культура середньовіччя: характеристика епохи
- •1.1 Раннє Середньовіччя (V-IX ст.)
- •1.2 Високе (класичне) Середньовіччя (X-XIII ст.)
- •1.3 Пізніше Середньовіччя (XIV-XV ст.)
- •Початкова освіта в середні віки - середньовічна Візантія
- •Середньовічний схід - Індія
- •Середньовічна Західна Європа
- •Середньовічні університети, концепція університету
- •Виникнення університетів
- •Навчальний процес у середньовічному університеті
- •Висновок
- •Проаналізуйте основні напрямки у середньовічній релігійно-філософській думці Основні положення середньовічної філософії
- •4.1. Теоцентризм
- •4.2. Креаціонізм
- •4.3. Провіденціалізм
- •Етапи становлення середньовічної філософії
- •5.1. Патристика (II-VI століття н.Е.)
- •5.2. Схоластика
- •6. Ідеї середньовічної філософії
- •7. Суперечка між номіналістами і реалістами
- •Середньовічні жанри[ред. • ред. Код]
- •Образ лицаря в культурі
- •Проаналізуйте основні вектори наукового пошуку в Середні віки
- •60. Висвітліть особливості ренесансного типу мислення.
- •Висвітліть особливості культури Відродження в Німеччині
- •1. Становлення гуманізму в Німеччині
- •2. Мистецтво Німеччини XVI століття
- •3. Література Німеччини 16 століття
- •4. Музика Німеччини 16 століття
- •Висновок
- •Естетика[ред. • ред. Код]
- •Жанрове різноманіття[ред. • ред. Код]
- •Оновлення музичної мови[ред. • ред. Код]
- •Композиторські школи та представники[ред. • ред. Код]
- •Визначте вклад просвітителів у соціокультурний поступ Європи Нового часу.
- •Висновки
- •Історичний нарис[ред. • ред. Код]
- •Джерела[ред. • ред. Код]
- •Культура Русі[ред. • ред. Код]
- •XIII–XV століття[ред. • ред. Код]
- •Миколаївський собор в Ніжині
- •1.2 Сучасний стан української культури
- •2. Проблеми та перспективи розвитку сучасної української культури
- •2.1 Основні тенденції розвитку сучасної української культури
- •2.2 Проблеми та перспективи розвитку сучасної української культури
- •XX століття у розвитку світової культури займає особливе місце. Саме в цьому столітті завершується процес її формування.
- •Українська культура хх століття
- •Поняття авангардизму. Авангардистські течії у світовій літературі
Мистецтво.
Етруське мистецтво відомо завдяки купольним гробницям, де збереглися розписи. Ранній грецький живопис майже невідомий, і вони є одним з деяких свідчень у живописі VI в. У із простежуються елементи умовності східного стилю, що виразилися в орнаментальному малюнку. З іншого боку, окремі фігури цілком реалістичні. Імовірно, існувала ціла школа етруських художників. Сюжети були пов'язані із заупокійним культом, хоча зустрічалися й побутові картинки, пов'язані з полюванням або рибним ловом. Еволюцію етруського мистецтва можна зіставити з розвитком красиво- і чернофігурного розпису на грецьких посудинах.
Характерним прикладом етруського мистецтва є стосовний до VI в. саркофаг, на кришці якого розташована скульптура знатної подружньої пари. Багато саркофагів повністю не збереглися, тому що робилися із глини. В особах цієї пари можна доглянути спробу зображення конкретних людей, хоча скульптурі властива деяка стилізація, узагальненість образів і архаїчна посмішка. Етруски стануть учителями римлян у портретному мистецтві.
Етруски привели до досконалості обробку металів, їм були відомі цікаві технології, зокрема грануляція -- напайка на мідну основу мікроскопічних золотих кульок діаметром 0,14мм, -- втрачена в наступну епоху, але частково розкрита в наш час. Етруски виготовляли посудини типу буккеро , у яких коптили й лощили нагрітим каменем стінки, так що вони ставали чорними й походили на металеві. Посудини із кришками у вигляді голів людей, що мали портретну подібність із померлої, використовували як похоронні урни.
Розкрийте соціально-економічні та ідеологічні передумови виникнення християнства.
Перші християнські громади виникли в 60-х роках І ст. до н. є. на території Римської імперії, про що незаперечно свідчать історичні документи. Серед них — визнавана за священну книга «Апокаліпсис» (68—69 pp.), яка ввійшла до складу біблійних книг під назвою «Одкровення св. Іоанна Богослова». Водночас християни ретельно вивчали Старий Завіт, вбачаючи неподільну єдність між Богом-батьком і Богом-сином, що розіп'яттям на хресті спокутував гріхи людські і тим самим дістав прощення людям від Бога-батька. Наукове релігієзнавство розрізняє соціально-економічні причини та ідейні джерела виникнення християнства. Соціально-економічні причини поширення християнства. До них належать: криза політеїстичних релігій в Стародавньому у Римі; посилення експлуатації підлеглих і поневолених Римом на/ родів; поразки повстанців-рабів, соціальна потреба у новій релігії. На початку нашої ери Рим підкорив країни Середземноморського басейну та інші народи. Утворилася могутня, величезна імперія. Вона вимагала військової, господарської, політичної, а також ідеологічної єдності. За обставинами того часу ідеологічним інтегратором могла виступити лише релігія. У стародавній Римській імперії існували родоплемінні релігії, що мали політеїстичний характер. Релігія «вічного міста» не могла привернути симпатії поневолених Римом народів. І Рим, і його релігія сприймалися підкореними народами як джерело їхніх бідувань і страждань. Не могла стати «рятівною» у Римській імперії і релігія поневолених народів, оскільки підкорених народів і релігій було багато, місцеві боги не мали змоги захистити ці народи від жорстокої влади Риму і тому розвінчали себе в їхніх очах. Отже, Римській імперії була потрібна нова релігія, що стала б у разі потреби релігією різних народів, усіх народів Римської імперії. На зміну існуючим національним релігіям повинна була прийти релігія космополітична. На початку нашої ери в Римській імперії назріла криза політеїзму, яка була зумовлена двома причинами. I. У Римській імперії сформувалася досить розвинена філософська думка. Вона була спроможною охопити єдиним поглядом весь Всесвіт, шукала і знаходила, за суб'єктивним переконанням, єдине начало всього сущого. Ним оголошувалися або одна з стихій природи (земля, вода, повітря, вогонь), або Матерія, чи Логос (закон, принцип, дух). Ця уявна єдність світу та його єдине начало теоретично (гносеологічно) не збігалися з вірою в існування багатьох богів. Єдиний світ і єдине начало могли гносеологічно вживатися лише з одним (єдиним) Богом. II. Очолював Римську імперію, яка об'єднувала численні країни та народи, єдиний імператор. Він, реальний володар на землі, вимагав визнання того, що на небі існує, неподільно панує єдиний Бог. Гносеологічні й соціальні передумови в своїй єдності і на досить значному для початку тривалого періоду першого століття рівні розвитку вимагали появи нової монотеїстичної релігії. Більшість жителів Римської імперії становили знедолені люди: раби, вільновідпущеники, позбавлені волі окраїнні народи імперії. З початку І ст. до н.е. і до середини II ст. н.е. (протягом майже двох з половиною століть) в імперії одне за одним прокочуються могутні повстання рабів і поневолених народів. Однак усі повстання, навіть під проводом талановитого Спартака, зазнають поразки. Тяжкий досвід безнадійної боротьби переконав принижених і знедолених, що звільнитися від рабства, врятуватись від нього власними силами вони не мають змоги. Не можуть, але бажання визволитися від цього не зникає. Слабкішою стає воля до боротьби, вичерпується віра в свої сили. Хто втрачає дорогу на землі, той шукає шляхи на небо. Низи імперії почали шукати спасіння у релігійному забутті, в очікуванні спасіння від Бога. Проте існуючі боги не могли його дати. Римський пантеон поставав ворожим і ненависним, а боги національних релігій виявилися безсилими перед нещадною владою Риму. Тому низи покладали надію на появу нового Бога, нового спасителя. Захоплення релігією й очікування небесного Спасителя, пришестя у світ нового Бога в Римській імперії на початку нашої ери засвідчили численні історичні документи. Попит породжує пропозицію. У специфічних умовах Римської імперії на початку нашої ери утворюються десятки нових, космополітичних, з богами-спасителями релігій, наприклад митраїзм, культ Осіріса, орфічні культи, культи східних воскресаючих і вмираючих богів. Серед таких релігій було християнство, яке згодом набуло статусу світової релігії. Для перемоги християнства найважливіше значення мало те, що воно, як і будь-яка інша з нових релігій, увібрало в себе і спиралося на різноманітний та ефективний ідеологічний матеріал, який прислужився йому для формування власного віровчення і культу. Наукове релігієзнавство досить повно визначило основні ідеологічні джерела християнства. Ідейні джерела виникнення християнства. До них належать: іудаїзм — релігія стародавніх євреїв; релігії і міфологія народів Близького Сходу; філософія греко-римського світу. Релігія стародавніх євреїв — іудаїзм. З його вченням про Месію, у священних текстах іудейської релігії — Біблії, в міфах про походження світу, перших людей, зла в світі тощо — християнство знайшло собі відповідь на життєво важливі питання буття. У Біблії міститься твердження, що бог Яхве є богом єврейського, богообраного народу і в годину гірких випробувань завжди надішле йому спасителя, Месію. Біблійне вчення про Месію було безпосереднім і найближчим джерелом християнського вчення про Бога-спасителя. Релігії і міфологія народів Близького Сходу. З релігій і міфології народів Близького Сходу запозичена ідея про вмираючих і воскресаючих богів-спасителів — Адоніса, Аттіса, Осіріса, Митри та ін. Ці боги підкорених Римом східних народів (сирійців, персів, єгиптян, вавилонян) були в основному богами рослинного світу, який узимку «вмирав», а навесні «воскресав». Боги рослинного світу, за віруваннями народів Сходу, також вмирали і воскресали. Своєю смертю і воскресінням вони рятували не лише рослинний світ природи, а й все людство від загрози голодної смерті. Філософія греко-римського світу. На ідеї раннього християнства передусім вплинули неоплатонізм Філона Александрійського і стоїцизм Сенеки. Філон Александрійський — іудейський богослов, який перейшов на службу до римського імператора, — прагнув поєднати філософію Платона з ученням Біблії, підвівши цим філософське обгрунтування під біблійні сказання. Філонівське тлумачення біблійного месії як Логоса, водночас творця, управителя світу і рятівника знедолених, покладено проповідниками християнства в основу їх учення про Сина Божого, євангельського Ісуса Христа. Не випадково відомі дослідники історії первісного християнства Бруно Бауер і Фрідріх Енгельс називали Філона Александрій-ського «батьком» християнського віровчення. Сенека — римський філософ-стоїк і письменник — мав такий вплив на ідеологію християнської релігії, що дослідники називають його «дядьком» християнства. Вчення стоїцизму закликає до терпіння, непротивлення злу насиллям, відмови від життєвих радощів і насолод, аскетизму. Прилучення первісного християнства до такої філософії дало змогу християнській церкві філософськи обгрунтувати свої постулати, а згодом перетворити саму філософію на «служницю богослов'я». Засвоєння елементів національних традицій і культу релігій греко-римського світу. Втягуючи все нові й нові прошарки населення до своєї церкви, християнство водночас розширювало простір для залучення до свого вчення елементів їхніх попередніх релігійних вірувань та звичаїв. Все, що сприяло зміцненню християнства, було запозичене з інших релігій. Навіть через десять століть після свого виникнення християнство, прийшовши на Русь, включило до свого церковного культу релігійні вірування і атрибути обрядів східних слов'ян: крашанки, весняні моління (поминання) на могилах померлих, купальські обряди в середині літа тощо.
Розкрийте значення християнського віровчення у формуванні середньовічної культури Західної Європи.
Історія середньовіччя починається з падінням Римської імперії. Перехід від античної цивілізації до середньовіччя був обумовлений, по-перше, розпадом Західної Римської імперії в результаті загальної кризи рабовласницького способу виробництва і пов'язаного з ним краху всієї античної культури. По-друге - Великим переселенням народів (з IV по VII ст.), В ході якого десятки племен кинулися до завоювання нових земель. З 375 р. до 455 р. (взяття вандалами Риму) тривав болісний процес згасання найбільшої цивілізації. Західна Римська імперія не змогла протистояти хвилям варварських навал і в 476 р. припинила своє існування. У результаті варварських завоювань на її території виникли десятки варварських королівств. Третім і найважливішим чинником, що визначив процес становлення європейської культури, стало християнство. Християнство стало не тільки її духовною основою, а й тим інтегруючим початком, який дозволяє говорити про західноєвропейській культурі як про єдиної цілісної культурі. p align="justify"> Таким чином, середньовічна культура - це результат складного, суперечливого синтезу античних традицій, культури варварських народів і християнства. Однак вплив цих трьох почав середньовічної культури на її характер не було рівнозначним. Домінантою середньовічної культури стало християнство, яке виступало в якості нової світоглядної опори світосприйняття і світовідчуття людини тієї епохи, що зумовило формування середньовічної культури як цілісності.
Мета даної роботи: вивчити і виявити роль християнства в культурі середньовіччя.
Завдання:
розкрити загальне своєрідність середньовічної культури;
охарактеризувати Християнство як стрижень середньовічної культури.
Робота складається їх введення, розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.
