Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора биология1) (Автосохраненный).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
65.64 Кб
Скачать

Способи розповсюдження

Анемохорія

Гідрохорія

Зоохорія

Антропохорія

Саморозповсюдження

Мала маса

Невеликі розміри

Волоски(кульбаба)

Крилаті вирости(клен,сосна,береза)

Стійкі до води

Мають плавальні пузирі

Болотні рослини

Причіпки

Крючки

Смачна м’якоть

Поживні речовини

Мірмекохорія-(мурахами),

Орнітохорія, ентомохорія

Клейкі

(подорожник)

М’ясисті

Кактус апунція

фіалки, акація, скажений огірок, перекати поле, верблюжа трава,

Насіння – орган рослини, який є у голонасінних та покритонасінних

Функція – здійснення статевого розмноження

Однодольні та дводольні, з ендоспермом і без ендосперму

Будова насінини: насінна шкірка, ендосперм, зародок( - зародковий корінець, стебельце,брунька з листочком)

Однодольні насінини

Дводольні насінини

1 сімядоля

2 сімядолі

Сімядоля представленна провідною тканиною

Загасаючою тканиною

Сприяє всмоктуванню поживних речовин з ендосперму

Водорості

Вищі мають тканини

Нижчі не мають тканини

Спорові, мохи, папороті, плауни, хвощі

Насінні,

Голонасінні,

покритонасінні

(водорості, лишайники)

Загальна характеристика

  • Є одноклітинні,багатоклітинні нитчасті,взагалі – багатоклітинні

  • Переважає зелений колір, завдяки хлорофілу

  • Оболонка – целюлозна,як у рослин, запасна речовина у різних відділів відрізняється

  • Більшість автотрофи

  • Є міксотрофи і паразити

  • Розмноження:вегетативне, статеве і нестатеве

  • Для статевого розмноження – ізогамія, гетерогамія, оогамія, голомія - зливаються недиференційовані особини(вольвокс)

Бурі водорості Phaeophyta – отримують альгінову кислоту, використовують як харчову добавку, спир маніт, замінник крові(макроцистіс, ламінарія, фукус-фуколь-рибячий жир)

Евгленові Euglenophytaевглена зелена, міксотроф

Діатомові – одноклітинні,мають зовнішній скелет СіО2, який складається з 2х стулок, вони утворюють діатомову трепелу

Червоні – багрянки, з них добувають агар-агар , який використовують у мікробіології (парферіна, делессерія,дазія, калітамніон)

Водорості перифітон – водорості обростання, едофітон – грунтові

Кривавий сніг – хламідомонада снігова

Вода цвіте – розмноження як правило зелених водоростей або ціанобактерій

Негативне явище – масове розмноження, поглинають О2, тому водні тварини гинуть

Анатомія

Скелет: вигини: шийний, поперековий - вперед, грудний, крижовий – назад. Ребра- 7 зрослі з грудиною, 3 хрящ зрослий з грудиною, 2- вільні.

Мозковий відділ: 2 тімяні, 2 скороневі, лобова, потилична, решітчаста, клиновидна Лицьовий відділ: 2 носові, 2сльозні, 2 піднебінні, 2 нижня носова раковина, 2 в. щелипна, н.щелепна, сошник. Зєднання кісток: нерухомо(череп,тазова к.), напіврухомо(напівсуглоби), рухомі (суглоби),

Суглоби: пласкі(зап'ясток, п’ясток),циліндричні(променева,зап'ясток), еліптичні(кістки передплічча), шароподібні(плече,лікоть, коліно) Хім. склад кісток: вода-22, мін. Реч – 21,8, білки- 12,5, жир-15,7) Міцність: твердість(неорг.реч.)+гнучкість(осеїн), одиниця кісткової тканини – ОСТЕОН, сполучна тканина – багато міжклітинної речовини.

М’язи – гладкі, серцевий м’яз, посмуговані м’язи(скелетні - 2 кріплення до кісток, мімічні – 1 до кісток, 1 до шкіри, колові)

Синергісти – участь в 1 русі (згинач), Антагоністи – згинання(біцепс) і розгинання(трицепс) Утомлення-стан мязів коли вони не здатні виконувати роботу. Причини: нестача енергії(глікогена, АТФ), накопичення молочної кислоти , нестача О2.

Склад крові(рідка сполучна рідина): кров(є судини, червона), тканинна рідина=міжклітинна тканина(нема судин, безбарвна),лімфа(є судини, безбарвна) сістола передсердь – 0,1с; сістола -0,3; загальна діастола – 0,4 = 0,8

Внутрішнє дихання: Глюкоза:

Молочна Кислота: АТФ

АДФ

ТРАВНА система: ШКТ (ротова порожн, глотка, стравохід, шлунок, т.кишечник, сліпа кішка=апендикс, товст. кишечник, анал.отвір); травні залози: слинні, підшлункова, печінка. Ротова порожнина: язик, зуби,тверде,мяке піднебіння, щоки, слинні залози,губи. будова зубів(молочні-20, постійні-32): емаль, дентин, пульпа з кров.судин.і нервами, цемент,дентин.,пульпа (резці-4,ікла4,корені малі-4,великі-6) Слинні залози: навколоушні2, підщелепні2,підязичні2; Будова нейрона:Тіло,дендрити, аксон, перхвати Ранвьє, мієлін

папоротник-спорофіт2н; мхи(зузулен лен) – гаметофіт(н)

Дихання: зовнішнє у органах - (21-16-О2) (0,3-5,3 СО2), Внутрішнє у клітині- будова легень:права легеня – 3 долі, ліва – 2 долі, верхівка, ворота, основа, оточені вдома листками плеври, між якими - плевральна цілина, заповнена рідиною. Об’єм легенів - 1,5 л –ЗОЛ, мінімальний об’єм при спокійному диханні – 500мл.

Ендокринна система складається з залоз внутрішньої та змішаної секреції. Гормони – це біологічно активні речовини, можуть бути стероїдної або білкової природи( стероїди – ліпіди), Біологічно активні речовини ,це такі, що у великій кількості викликають значні зміни у роб.орган.

Будова шкіри: епідерміс, дерма, підшкірна клетчатка

 царство животных (лат. Regnum Animale)

 царство растений (лат. Regnum Vegetabile)

Дробянки (лат. Monera),

Грибы́ (лат. Fungi или Mycota),

Ви́рус (латvirus — «яд»),

Водоросли (лат. Algae)

 Зелёные во́доросли (лат. Chlorophyta),

Бурые водоросли (лат. Phaeophyceae)

Диатомовые водоросли, или диатомеи (лат. Diatomeae)

 бациллариофициевые водоросли(лат. Bacillariophyceae

Моховидные, или Мхи, или Настоящие мхи, или Бриофиты (лат. Bryophyta) 

 папоротникови́дные расте́ния (лат. Polypodióphyta

Хвощевидные растения, (лат. Equisetophyta),

Плауновидные (класс Lycopsida

Голосеменны́е расте́ния (лат. Gymnospérmae)

Покрытосеменные (лат.Magnoliophyta, или Angiospermae) 

Однодо́льные расте́ния (лат. Liliopsida, Monocotyledones, Monocotyledoneae)

Двудо́льные (устар. варианты: двусемядольные, двусемянодольные) (лат.Dicotylédones), или Магнолиопси́ды (лат. Magnoliópsida)

лилейные (Lilioideae) и пролесковые (Scilloideae).

Зла́ки (лат. Gramíneae),

Крестоцветные (лат. Cruciferae) или Капустные (лат. Brassicaceae)

Паслёновые (лат. Solanaceae

Бобо́вые, или Мотыльковые (лат. Fabáceae, или Fabacea, Розоцве́тные (лат. Rosáles)

Сложноцветные (лат. Compositae), или Астровые (лат. Asteraceae)

Тип Саркожгутиковые (Sarcomastigophora)

Инфузории, или ресничные (лат. Ciliophora)

 Кишечнополостныелат. Coelenterata, Radiata.

Плоские черви(лат. Plathelmintes)

Кру́глые че́рви, или немато́ды (лат. Nematoda, Nematodes)

Ко́льчатые черви, кольчецы́, или аннели́ды (лат. Annelida, от annelus — колечко)

Моллю́ски, или мягкоте́лые (лат. Mollusca) 

членистоногие (лат. Arthropoda )

Паукообразные (лат. Arachnoidea или Arachnida)

 Ракообра́зные (лат. Crustacea)

Насеко́мые (лат. Insécta

прямокрылые (латOrthoptera

Двукрылые (лат — Diptera)

Отряд Жесткокрылые или Жуки (Coleoptera) 

Перепончатокры́лые (лат. Hymenoptera) 

Термиты (лат. Isoptera, народное название — белые муравьи)

Хо́рдовые (лат. Chordata)

Ланце́тники (лат. КЛАСС (Amphioxi) 

Хрящевы́е ры́бы (лат. Chondrichthyes

Ко́стные ры́бы (лат. Osteichthyes)

Пресмыкающиеся или рептилии – лат. Reptilia

Пти́цы (лат. Aves)

Млекопита́ющие (лат. Mammalia

Однопроходные (лат. Monotremata), или яйцекладущие

сумчатых (лат. Metatheria)

 Прима́ты (лат. Primates)

плацентарных (лат. Eutheria)

Insectiviora (лат.) отряд Насекомоядные

Парнокопы́тные (лат. Artiodactyla) 

Непарнокопытные, или непарнопалые (лат. Perissodactyla)

Грызуны́ (лат. Rodentia)

Рукокрылые (лат. Chiroptera) 

Зайцеобра́зные (лат. Lagomorpha

Хищные (лат. Carnivora — «плотоядные») 

Хо́ботные (лат. Proboscidea)

 Отряд ластоногие. (Pinnipedia)

Китообра́зные (латCetacea)

Прима́ты (лат. Primates